VI ОдесаБібліоСаміт: культурні інституції у фокусі креативної економіки

6-8 червня 2025 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «VI ОдесаБібліоСаміт». Захід реалізовано в межах Інтелект-форуму — щорічного загальнонаціонального проєкту соціокультурного та науково-комунікативного спрямування.

Конференція відбулася за сприяння та підтримки провідних бібліотечних, архівних, наукових і освітніх установ, зокрема: Державної архівної служби України, Книжкової палати України імені Івана Федорова, ВГО Українська бібліотечна асоціація, кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Національного університету «Одеська політехніка», ВГО «Бібліополіс»; за партнерської участі низки бібліотек Одеси та Одеської області, зокрема Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського, Одеської обласної бібліотеки для юнацтва та ін.

Цьогорічна тематика VI ОдесаБібліоСаміту була зосереджена на актуальних питаннях креативної економіки та фінансової стійкості культурних інституцій, зокрема інноваційних стратегій залучення ресурсів і розвитку послуг у часи викликів.

Панельна дискусія

Професійний діалог розпочався з панельної дискусії «Культурні інституції в пошуках стійкості: шляхи забезпечення сталого розвитку», участь у якій взяли:

Людмила Фіть, начальник Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності Міністерства культури та стратегічних комунікацій України;

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, голова організаційного комітету Інтелект-форуму;

Олег Сербін, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, віцепрезидент Української бібліотечної асоціації, доктор наук із соціальних комунікацій;

Оксана Бруй, президент Української бібліотечної асоціації, заступник генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого з питань формування та використання документних ресурсів, кандидат наук із соціальних комунікацій;

Анастасія Дідик, координатор роботи зі спільнотами громадської організації «10 квітня»;

Світлана Бондар, завідувач літературно-драматичної частини комунальної установи «Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В.С. Василька», регіональний координатор ГО «Інститут центральноєвропейської стратегії» (ICES);

Ігор Степурін, виконавчий директор Громадської спілки «Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів».

Модерувала захід журналістка Олена Кваша («Суспільне. Одеса»).

Урочисте відкриття конференції супроводжувалося вітальними промовами представників Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Державної архівної служби України, провідних науковців і керівництва ОННБ.
Учасників конференції привітали:

Олександр Лашко, заступник голови Державної архівної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

Василь Спрінсян, завідувач кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Національного університету «Одеська політехніка», кандидат мистецтвознавства, доцент, заслужений працівник освіти України, голова Спілки документознавців України;

Олена Шевченко, доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри інформаційної діяльності та медіакомунікацій Національного університету «Одеська політехніка»;

Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України.

Пленарне засідання

Пленарне засідання розпочалося з доповіді Вікторії Пукенайте-Пігагієне, директор Департаменту комунікації та маркетингу Національної бібліотеки Литви імені Мартінаса Мажвідаса (Вільнюс, Литва), яка представила сучасні підходи до комунікації з аудиторією та стратегії залучення ресурсів у діяльності національної бібліотеки.
Досвіду залучення ресурсів Національною бібліотекою України була присвячена спільна доповідь Олега Сербіна, генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктора наук із соціальних комунікацій, та Оксани Бруй, заступника генерального директора цієї ж установи, кандидата наук із соціальних комунікацій (м. Київ).

Про інструменти системної підтримки культурних інституцій через грантові програми розповіла Іванна Ласкурійчук, керівник офісу роботи з грантами Агенції регіонального розвитку Одеської області (м. Одеса).
Досвід реалізації грантових проєктів, спрямованих на відновлення Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, представила Наталя Петренко, директор бібліотеки, заслужений працівник культури України (м. Харків).

Про стратегію розвитку, партнерства та приклади підтримки культурних ініціатив на основі досвіду Одеської національної наукової бібліотеки поінформувала Ліна Арюпіна, заступник генерального директора ОННБ з наукової роботи та інформатизації (м. Одеса).

Секційні засідання

8 червня 2025 року конференція продовжилася у форматі секційних засідань, які стали простором для всебічного обговорення актуальних викликів, що постають перед культурними інституціями в умовах сучасних трансформацій. Учасники з різних регіонів України представили значущі практики, теоретичні узагальнення та інноваційні підходи, спрямовані на сталий розвиток культурної сфери.

Секція 1. «Культурні інституції в інформаційному просторі: бренд, імідж, ресурси»

Секція була присвячена питанням позиціонування бібліотек і музеїв у сучасному комунікативному середовищі.
Про бренд і публічний імідж культурних інституцій України розповіла Наталія Петрова, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступник декана факультету історії та філософії з наукової роботи, головний бібліотекар сектору науково-дослідної роботи науково-методичного відділу Одеської національної наукової бібліотеки, а також модератор секції (м. Одеса). У виступі вона окреслила напрями формування публічного образу установ культури як маркерів національної ідентичності та осередків суспільної довіри.

Сміливими підходами до забезпечення фінансової стійкості поділилася Лариса Харчук, директор Комунального закладу «Міські публічні бібліотеки» Житомирської міської ради, проєктний менеджер, експерт Українського культурного фонду (м. Житомир). У доповіді «Монетизація без табу: культура, яка приносить дохід» вона представила кейси успішних культурних проєктів, що генерують дохід.

Про стратегії формування позитивного іміджу молодіжної бібліотеки в умовах війни розповіла Лариса Маленко, заступник директора з бібліотечної роботи Одеської обласної бібліотеки для юнацтва (м. Одеса). Її доповідь «Імідж молодіжної бібліотеки у сучасному середовищі: виклики та успішні практики на прикладі Одеської обласної бібліотеки для юнацтва» висвітлила ефективні підходи до комунікації з молодіжною аудиторією.

Завершила роботу секції доповідь Алли Грек, головного бібліотекаря відділу популяризації книги та організації змістовного дозвілля молоді Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені Є. Маланюка (м. Кропивницький). Її виступ був присвячений мистецтву фандрейзингу як ефективному інструменту залучення ресурсів та формуванню довготривалих партнерств для підтримки діяльності бібліотек.

Секція 2. «Культурні інституції в часи викликів: досвіди та рішення»

Секція стала простором для осмислення діяльності установ, які опинилися на передовій культурного фронту в умовах війни. У центрі уваги — управлінські практики, антикризові стратегії та фахова солідарність.

Катерина Пілюгіна, кандидат філософських наук, доцент кафедри економіки та менеджменту Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (м. Харків), представила аналітичний огляд «Досвід управління культурними інституціями Харкова в умовах кризи», у якому висвітлила адаптаційні механізми та управлінські рішення, що дали змогу зберегти життєздатність культурної сфери в умовах воєнного часу.

Дарія Д'якова, заступник директора з обліку та збереження музейних цінностей Одеського національного художнього музею, голова правління ГО Museum for Change (м. Одеса), у виступі «Museum for Change: досвід підтримки музейної спільноти під час повномасштабної війни» поділилася результатами масштабної ініціативи, що поєднала фахову солідарність, волонтерську допомогу та кризовий менеджмент.

Про виклики та управлінські рішення в реалізації культурних проєктів у межах бюджетної установи розповіла Олена Ілясова, в.о. директора Одеського муніципального музею особистих колекцій імені О.В. Блещунова (м. Одеса). Її доповідь була зосереджена на досвіді та можливостях залучення грантового фінансування у сучасних умовах.

Яскравим прикладом документування воєнної дійсності стала презентація Марії Апрятової, завідувач виставково-популяризаційного відділу того самого музею, яка розповіла про створення графічної новели «Одеса. Музейний щоденник війни» — унікального жанрового формату в музейній комунікації, що фіксує досвід війни мовою візуального мистецтва.

Секція 3. «Культурні ініціативи та партнерства: досвід, ідеї, можливості»

Секцію модерувала Ліна Арюпіна, заступник генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки з наукової роботи та інформатизації (м. Одеса). Секція стала яскравим прикладом ефективності партнерських моделей у сучасному культурному середовищі.

Юлія Саянок, директор Комунального закладу «Центральна бібліотека Чорноострівської селищної ради» (Хмельницька область), у виступі «Грантові можливості у межах громади» представила дієві інструменти залучення фінансування для розвитку бібліотечної мережі на місцевому рівні.

Про можливості культурної кооперації між державним та недержавним секторами у сфері театрального мистецтва розповіла Марина Каранда, кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, керівниця волонтерського театру (м. Чернігів). У своїй доповіді «Продюсування аматорського театру» вона наголосила на важливості волонтерських ініціатив як рушія культурного відродження.

Яскраві приклади креативного культурного менеджменту представили учасниці з Дніпра. Юлія Бардукова, директор Комунального закладу культури «Дніпровські міські публічні бібліотеки» (м. Дніпро), поділилася історією створення соціально орієнтованого простору «Твій простір турботи Umbrella Hub» — місця підтримки, взаємодії та нових можливостей для громади. Катерина Іванюшкіна, заступник директора того самого закладу, розповіла про ініціативу «Бібліопікнік», яка з локального проєкту перетворилася на улюблену традицію місцевої спільноти — подію, що об'єднує, надихає та наповнює культурний простір громади новим змістом і формами взаємодії.

Дискусія у Балті

7 червня, за окремою програмою, у місті Балті відбулася дискусія «Інноваційні та креативні бібліотечні послуги: реалізація Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?"» у Комунальному закладі «Балтська публічна бібліотека» та онлайн. Організатор — команда Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського.

Дискусія відбулася за участі радника голови Одеської обласної державної адміністрації, регіонального координатора Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» Анни Величко. Модератор — Юліана Амельченко, директор Комунальної установи «Одеська обласна універсальна наукова бібліотека імені М.С. Грушевського», заслужений працівник культури України.

Практикум з комунікаційного менеджменту

8 червня, у завершальний день конференції, відбувся практикум для представників сфери культури «Комунікаційний менеджмент у культурі: як комунікувати конструктивно» від Ольги Антонової, бізнес-тренера із сервісних продажів та конструктивної комунікації. Тренінг був корисний керівникам та менеджерам культурних інституцій, координаторам та адміністраторам, фахівцям, які щодня працюють з відвідувачами та аудиторією, а також усім, хто хоче розвивати свої навички ефективної комунікації.

***

VI ОдесаБібліоСаміт вчергове став платформою для фахового спілкування, простором для діалогу та обговорення актуальних питань професійної діяльності, обміну досвідом, створення, розвитку і впровадження в роботу інноваційних практик інформаційної, бібліотечної, просвітницької, соціокультурної діяльності.
Впродовж трьох насичених днів роботи конференція об'єднала науковців, практиків і експертів для обговорення сучасних механізмів залучення фінансування та забезпечення економічної життєздатності культурних інституцій.
Визначено, що ефективна фінансова стратегія є основоположною для розвитку бібліотек, архівів, музеїв та інших культурних установ та інституцій пам'яті, зокрема в умовах війни. Пошук додаткових джерел фінансування, створення стійких бізнес-моделей і використання сучасних маркетингових технологій стали основними питаннями, що розглядалися на конференції.

Організатори щиро вдячні всім учасникам, спікерам та слухачам заходу за активну участь, цікаві та змістовні доповіді та плідний професійний діалог. Бажаємо всім успіхів у подальшій роботі, цікавих досліджень та нових звершень, успішної реалізації творчих задумів і, найголовніше, миру нашій країні!

ФОТОРЕПОРТАЖ