Творча зустріч з відомим українським поетом Тарасом Федюком

Поезія для людства – як повітря.
Ніхто не помічає, а життя без неї не можливе.

(Т. Федюк «Спогади»)

7 червня 2025 року в рамках XXV Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася творча зустріч з відомим українським поетом, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка Тарасом Федюком.

«Обличчя пустелі» – за цю збірку Тарас Федюк отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2007 році. А його збірка «Трансністрія» була визнана кращою поетичною збіркою 2007 року за версією всеукраїнського рейтингу «Книжка року», Міжнародний фестиваль поезії «Київські лаври» назвав Тараса Федюка кращим поетом України у 2008 році.

Тарас Федюк є автором численних поетичних збірок, які вирізняються філософською глибиною, метафоричністю та тонким ліризмом. Його поезія часто звертається до тем пам'яті, пошуку власної ідентичності, плинності часу, любові та смерті.

Поезія Т. Федюка перекладена 15 мовами, зокрема англійською, французькою, німецькою, польською, іспанською, білоруською, ідиш тощо.

Основні поетичні збірки: «Досвітні журавлі» (1975) – перша книга віршів вийшла у видавництві «Маяк» (Одеса) у 1975 р.; «Віч-на-віч» (1979); «Дві хвилини уваги» (1983); «...І промовчати не посмів» (1987); «Політ осінньої бджоли» (1989); «Чорним по білому» (1990); «Хрещаті південні сніги» (1995); «Обличчя пустелі» (2005); «Трансністрія» (2007); «Горище» (2009); «Хуга» (2011); «Халва» (2014); «Сліпий дощ» (2014); «Канабіс» (2017); «Цеглина» (2019); «Кенотаф» (2022); «ВидноКрай» (2024).

У 2025 році Тарас Федюк представив свою книгу мемуарів під назвою «Спогади». Це – відверта розповідь про літературне середовище України, особисті переживання та культурні трансформації, які відбувалися протягом десятиліть. Об’ємна книжка на 528 сторінок охоплює понад пів століття українського літературного та довколалітературного життя, пропонуючи читачам глибокий погляд на події, які формували сучасну українську культуру.

Тарас Федюк є однією з ключових постатей в сучасному українському літературному процесі, він – член Спілки письменників України (1980–1996); співзасновник Асоціації українських письменників (АУП) у 1996 році; віце-президент АУП (1997–2000), президент АУП (2000–2004; 2008–2010; 2016–2018); головний редактор газети «Одеський університет» (1997–2000); керівник проєкту «Коронація слова» (2004–2009); головний редактор журналу «Сучасність» (2009–2010); засновник, головний редактор міжнародної книжкової поетичної серії «Зона Овідія», в якій вийшло понад 60 книжок (2003-2022). Був членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Брав участь у роботі журі різних літературних премій, зокрема «Книга року ВВС».

Зустрічі з Т. Федюком завжди бажані та сповнені якогось особливого шарму. За останні півтора року поет побував у нашій бібліотеці тричі, збираючи чималу аудиторію прихильників своєї творчості.

Щирий, усміхнений, тактовний пан Тарас запропонував відкрити зустріч музичним вітанням українського барда Олега Короля на вірш «Байстрюків Гуттенберга поплічники сиві мої»:

«…зберемося ще раз
як збирається мертва трава
у осінніх садах
як у полі збирається жито…
зберемося ще раз
як збирались не раз і не два
не співати не пити а так,
іще трохи пожити»

Далі – говорили… Зокрема, і багато, про нову книжку «Спогади»! Хоча сам поет зізнається відверто, що колись пробував «писати в рядок, а не в стовпчик», то були новели… «Спогади» – це якісне чтиво! Це ніби роман-бестселер, який ти проживаєш разом із головний героєм Тарасом Федюком! Т. Федюк захоплює і як поет, і як людина! Він – послідовний, чесний, часом жорсткий, прямолінійний, майже завжди іронічний, проте ніколи не сумнівається, що живе та чинить по совісті… Він тонко висміює «паровозики» (поезію, що мала ідеологічне забарвлення – про Леніна, комсомол і т.д.) та кається, що і сам змушений був їх писати, аби бути опублікованим! Це книжка про міцну чоловічу дружбу поетів та письменників, художників і літераторів. А ще – це висококласний гумор, купа смішних казусів у Одесі, рідному університеті, Києві, по закордонах…

Тарас Федюк вміло аналізує своє становлення як поета та зізнається в тому, що не сумнівався в обраному шляху! Автор глибоко рефлексує над власним життям, творчим шляхом, успіхами та розчаруваннями. Він відверто говорить про свої почуття, сумніви та переконання, ділиться життєвою мудрістю та спостереженнями!

Далі наш гість дістав товстелезну книжку під символічною назвою «Цеглина» і почав читати… Аплодували! Перервалися знову на бардівське виконання пісні Олега Короля на слова Тараса Федюка «Ти»:

«… ти –
що зелені очі пальці тонкі в чорнилі
ти – золоті верлібри і каберне на вустах
ти увійдеш першою
ти зупинишся біля
ти мені очі прикриєш і проживеш до ста…»

Час спливав швидко, втім як завжди… Федюк читав, декламував, іронічно та задумливо посміхався!

У книжці «Спогади» Т. Федюк зазначає, що «є успішні письменники. А є великі письменники. Іноді, зрідка, це збігається. Набагато частіше – ні». У випадку з нашим поетом, сумнівів немає, тут все збіглося – і успіх, і слава! Тож многая Вам літа, Тарасе Олексійовичу!