«Дорога болю»: до Дня пам’яті геноциду кримсько­татарського народу

18 травня в Україні відзначають День пам’яті жертв депортації кримських татар – трагедії, скоєної радянським режимом у 1944 році. Цей акт насильницького виселення офіційно визнаний геноцидом кримськотатарського народу з 2015 року. Щороку ця дата слугує нагадуванням про масштабну трагедію, яка завдала нищівного удару не лише по людських долях, а й по культурній спадщині цілого народу.

До цієї сумної річниці в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1)  відкрилася тематична виставка «Дорога болю». Виставка знайомить відвідувачів з літературою, спогадами, художніми та публіцистичними творами, які допомагають зрозуміти трагедію депортації.

Понад 190 тисяч кримських татар стали жертвами цієї депортації, яку проводили за умов, що нагадували транспортування вантажу – без їжі, води та медичних засобів. Тисячі померли в дорозі або через жахливі умови життя на засланні. Зникали не лише люди, але й їхні культові споруди, школи, топоніми – усе, що формувало національну ідентичність.

Кримським татарам було заборонено повернутися додому до 1989 року. Ціле покоління виросло в таборах і чужих домівках, позбавлених рідної землі.

«Ми згадуємо не лише 1944 рік, а й те, що почалося в 2014-му. Наші люди знову під окупацією – цього разу російською», –  зазначає Аліме Куртсеітова, директор ГО «Кримська родина» в Одесі. Пам’ять про депортацію сьогодні стає ще актуальнішою, адже вона переплітається з реаліями сучасної окупації Криму.

Світова спільнота засуджує злочини проти кримських татар. Європарламент, ООН, ОБСЄ та «Кримська платформа» визнають депортацію актом геноциду та закликають припинити репресії на окупованому півострові.

Пам'ять про депортацію кримських татар – це не лише історія, це живий заклик до боротьби за права і гідність. Ми повинні пам’ятати, щоб запобігти повторенню трагедій і відстояти права тих, хто і сьогодні стикається з репресіями.

Крим – це Україна. Документальні свідчення в архівах України: Зб. статей і матеріалів круглого столу / ред. кол.: О. В. Бажан, Т. І . Баранова та ін. – Київ: АДЕФ-Україна, 2019. – 191 с. : іл.

Це видання є збірником архівних документів, які підтверджують історичну, правову та культурну приналежність Криму до України. У книзі представлено матеріали з українських державних архівів, що охоплюють період від початку ХХ століття до початку окупації Криму у 2014 році. 

Розкриваються особливості соціально-економічного розвитку регіону, факти утисків кримськотатарського народу, а також підтверджується міжнародне визнання Криму як частини території України.

Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці. Збірник документів (1989 – 2002) / упоряд.  Ю. Білуха, О. Власенко, Н. Павлік. – Київ: Абрис, 2003. – 192 с.

Документальний збірник, який містить офіційні архівні матеріали, накази, донесення, свідчення та листування, пов’язані з примусовим виселенням етнічних спільнот з Криму у 1940-х роках, де висвітлюються механізми радянської репресивної політики: планування, проведення депортацій, умови транспортування та життя у спецпоселеннях. У книзі зібрані факти, що засвідчують масштаб трагедії – масову смертність, втрату майна, розрив сімейних і культурних зв’язків.

Наш Крим: неросійські історії українського півострова: зб. ст./ упоряд. та вступ С. В. Громенко. – Київ: К.І.С., 2016. – 315 с.

Це збірка захопливих есе та досліджень, які відкривають Крим з неочікуваного боку – як багатонаціональний, культурно різноманітний простір, що формувався задовго до російського впливу. Автори розповідають про кримських татар, українців, вірмен, греків, євреїв та інші народи, що творили історію півострова. Книга руйнує стереотипи та повертає Криму його справжнє, багатоголосе минуле – українське.

Люди «сірої зони». Свідки російської анексії Криму 2014 року. / упоряд. та вступ Андрієвська А., Халімон О. – Київ: К.І.С., 2018. – 264 с.

Ця книга – жива мозаїка голосів людей, які опинилися на межі світів: між Україною та Росією, між свободою та окупацією. Через особисті свідчення кримчан – українців, кримських татар, росіян – читач поринає у тривожну атмосферу весни 2014-го, коли на півострові все раптово змінилося. Це не просто історії про анексію — це розповіді про вибір, страх, спротив, мовчання і надію.

І народився день. Кримськотатарська проза українською: художнє видання/ Пер. з кримськотатарської і рос. мови. – Київ: Кримський дім; Майстер Книг, 2018. – 360 с. : іл.

Художня збірка, що знайомить українського читача з глибоким і щемким світом кримськотатарської літератури. До неї увійшли оповідання сучасних авторів, які пишуть про любов до Батьківщини, біль депортації, силу пам’яті та щоденну гідність у боротьбі за свою ідентичність.

У передмові укладачі підкреслюють: «Це не просто переклади – це мости між культурами, які десятиліттями були відокремлені стіною мовчання».

Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2019. – 255 с. : іл.

Український історик Сергій Громенко спростовує російські історичні міфи про Крим, розкриваючи правду про його багатонаціональне минуле та політичні маніпуляції з XVIII століття до сьогодення. Автор на основі численних джерел та фактів викриває пропагандистські твердження про «споконвічну російськість» Криму.

Виставка відкриває шлях до глибшого розуміння трагедії депортованих народів Криму, дозволяє побачити, почути й відчути історію через книжки, спогади та художні твори. Це простір, де оживає пам’ять і звучать голоси минулого, що нагадують: відповідальність за збереження правди – на нас.

Запрошуємо вас відвідати виставку «Дорога болю» в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1). Доторкніться до історії, яка болить, але потребує бути почутою.