ТВОРЧА ЗУСТРІЧ З ЛЕОНІДОМ ЛЕЙДЕРМАНОМ – ЛАУРЕАТОМ ПРЕМІЇ ІМЕНІ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА 2025 РОКУ

1.jpg

За ініціативою Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти, 2 березня, у день народження видатного єврейського письменника, драматурга та просвітника Соломона (Шолома) Наумовича (Нохумовича) Рабіновича (1859–1916), відомого за псевдонімом Шолом-Алейхем, в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася творча зустріч з одеським письменником і публіцистом Леонідом Мойсейовичем Лейдерманом – лауреатом премії імені Шолом-Алейхема у 2025 році.

2.jpg

У затишному старовинному інтер’єрі відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ привітати лауреата зібралися численні шанувальники його таланту, видавці, бібліотекарі, друзі та рідні.

3.jpg 4.jpg

У вітальному слові Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, наголосила на важливості сьогоднішнього зібрання: «Такі зустрічі дуже потрібні для кожного із нас. Ми нарощуємо сили як інституції, як осередки, де гуртується сила громад, де збираються та набираються наснаги люди, які протистоять страшній агресії у ці чорні дні. Ми разом говоримо про те світле, що робить нас людьми, а не істотами, бо ми люди – люди, які шанують спадок поколінь, який передається через книжкові сторінки, люди, які особливо радіють, коли їх рідне місто звучить у літературних рейтингах, коли звучать імена одеських письменників у національних проєктах, коли звучать імена наших одеситів як лауреатів державних премій та на міжнародній арені. Кожен із нас робить свій посильний внесок, автори надихають нас своєю творчістю, літературознавці та музейники досліджують і допомагають нам зорієнтуватися. Цей процес не припиняється попри карантини, війну з блекаутами та обстрілами. Ми разом! Я щиро вірю, що Одеса й надалі буде потужним осередком на літературній мапі України та світу, що Україну сприйматимуть як країну героїчних людей, які на всіх напрямах виборюють свою незалежність та ідентичність, що Україну знатимуть і шануватимуть за той величезний скарб, який ми зберігаємо, я говорю зараз про інституції національної пам’яті, в яких зберігаються ці неймовірні книжки і ми передаємо їх майбутнім поколінням. Я сподіваюся, що ця робота не є марною, ми віримо, що нам є для кого це зберігати, є кому це передавати, що майбутні покоління українців, так само як і ми, шануватимуть цей спадок діячів культури, науки, мистецтва, так само пишатимуться і говоритимуть: «Слава Україні!», слава нашій прекрасній державі, в якій розквітає культурний спадок різноманітних національних спільнот, адже ця літературна премія має певні особливості, а про неї більш детально розповідатимуть наші колеги».

5.jpg

Про особливість нагороди та про її цьогорічного лауреата розповів голова Комітету премії імені Шолом-Алейхема, президент Української асоціації юдаїки, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського Віталій Черноіваненко: «З часу заснування премії у 2009 році, щороку в березні, до дня народження видатного письменника, цією нагородою відзначають найкращі літературно-мистецькі твори, що розкривають культурну спадщину українського та єврейського народів і сприяють формуванню позитивного іміджу України у світі. Коли читаєш твори Леоніда Мойсейовича, ти абсолютно органічно поринаєш у світ звичайних одеських людей, у їхні історії, їхні життя, які часто переплетені, Я отримав насолоду, читаючи твір Леоніда Мойсейовича, як і колеги по комітету, – звідси й результат».

6.jpg

З відзначенням премією ім. Шолом-Алейхема Леоніда Лейдермана привітали секретар Комітету премії імені Шолом-Алейхема Альона Комендант та член комітету, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» Сергій Гірік, який пояснив, чому саме пан Лейдерман здобув почесну нагороду: «Цього року на премію було подано 14 якісних творів, представлених у різних жанрах. Під час голосування у персональних рейтингах членів Комітету саме книжка Леоніда Лейдермана була на першому місці, в когось на другому, але ні в кого нижче другої позиції вона не опускалася. Тобто, книжка сподобалась усім».

7.jpg 8.jpg

Враженнями від прочитаного поділився директор музею геноциду «Територія пам'яті» в Одесі, кандидат філософських наук, заслужений працівник культури України Павло Козленко: «Одеса – це не просто місто, Одеса –це люди, які тут проживають і мешкали тут у різні часи. Нещодавно я прочитав оповідання Леоніда Мойсейовича: про Марсічку, про Шурку, про Рівчека і про Мішу бригадира. Мені це дуже близьке, адже я відчув, що це моя родина – це ми були репресовані, це нас вбивали в часи Голокосту, це ми були в еміграції, це ми євреї і це наші старенькі бабусі з дідусями залишилися в наш час у цьому місті і нікуди не поїхали… Хочу висловити вам, пане Леоніде, велику шану та подяку за те, що ви створили. Хай Всевишній дасть вам натхнення та 120 років життя. Хочу подякувати нашій Одеській національній науковій бібліотеці, нашому місту, яке отримало ще одного лауреата і премія імені Шолом-Алейхема тепер є в Одесі».

9.jpg

А ось і довгоочікувана промова переможця. Леонід Лейдерман лауреат премії імені Шолом-Алейхема 2025 року, не дивлячись на поважний вік, елегантний, підтягнутий і, звісно, не без гумору: «Ви бачите перед собою вже немолоду людину, проте мушу зауважити, що я… молодий письменник. Перша збірка моїх оповідань вийшла 2014 року, а «Кохана вийде» побачила світ 2024-го. А почалося все з того, що одна читачка з Дніпра надіслала мені листа, в якому розповіла, що моє оповідання «Рівчек», яке увійшло до цієї збірки, читала своїй мамі і мама плакала. Тож вона порадила мені надіслати свої оповідання до Комітету з премії імені Шолом-Алейхема. Так я дізнався про цей конкурс, бо раніше не чув про нього. А у мене вже вийшла повість і я її надіслав до Києва. Наступного року я отримав подяку за участь у конкурсі з побажаннями подальших успіхів. Але настало 24 лютого 2022 року. Як ви пам’ятаєте, хтось передбачав цю навалу, маючи на увазі 2014 рік, хтось ніколи не чекав від москви нічого доброго, хтось вважав це зрадою пам’яті загиблих у боях 1941–1945 років з іншими загарбниками. Але усі зрозуміли – це війна. Війна, яку Європа вже забула, війна 21-го століття, яка відзначається дуже потужним рівнем науки і техніки, тож було над чим замислитися. Тоді я написав оповідання, воно мало форму листа, в якому письменник-аматор пише своєму колезі – Шолом-Алейхему. Це було оповідання «Лист у сусіднє століття», я надіслав його до одеського альманаху «Дерибасівська – Рішельєвська» і отримав від Євгена Михайловича Голубовського відповідь: «Леоніде, беру!». Це оповідання – роздуми про життя та про війну, на тлі вже знайомих нам подій. Згодом було ще два оповідання, які так чи інакше стосувалися війни. Коли були готові три оповідання, я додав до них твори зі збірок минулих років, серед яких і «Рівчека», який змусив плакати маму у Дніпрі, та надіслав їх на минулорічний конкурс. Не скажу, що я сподівався перемогти, це стало для мене дуже приємною несподіванкою. Нещодавно моя онука процитувала Конфуція, що «Щастя – це коло тебе розуміють, ще більше щастя – коли тебе кохають, ще більше щастя – коли ти кохаєш…». Мені приємно, що члени нашого Комітету зробили саме такий вибір, я щиро вдячний Шолом-Алейхему, та дякую за увагу шановному товариству. Слава Україні, вільній у справедливому світі!».

10.jpg

І ще один сюрприз. Ірина Бірюкова представила присутніх у залі членів родини лауреата, сказавши: «У цьому світі людина стверджується завдячуючи багатьом чинникам, але, у великій мірі, завдяки рідним людям, тож часточка літературного здобутку належить родині. Тут декілька поколінь сім’ї і це красива родинна історія». Ірина, онука Леоніда Мойсейовича, розповіла, що для неї честь і шана бути сьогодні тут: «Насправді кожен твір дідуся – це маленьке свято для нашої родини, адже він пише не лише прозу, але й вірші та навіть пісні. Мені дуже цінно брати в цьому участь, десь надихати, додавати щось своє до його творчості, робити щось разом. Творчість є те, що об’єднує покоління у нашій сім’ї».

11.jpg 12.jpg

Леонід Лейдерман — публіцист, автор збірки віршів «Морозний дим» (2008), збірок оповідань «Вітер змін» (2014), «Зайві гроші» (2017), «Після весілля» (2021), повісті «Ерванд. Ліна. Співутворення світу» (2021). Співпрацював з одеськими газетами та публікувався у журналі «Фонтан», в альманахах «Палісадник» і «Дерибасівська – Рішельєвська». 

У 2023 році повість Леоніда Лейдермана «Ерванд. Ліна. Створення світу» була номінована на премію імені Шолом-Алейхема. А у 2025-му Комітет з присудження премії імені Шолом-Алейхема Держмистецтва України відзначив його збірку оповідань «Кохана вийде», видану у 2024 році в одеському видавництві «Політехперіодика».

Збірка оповідань «Кохана вийде» об’єднала оповіді різних років, чимало яких уже знайомі читачам за публікаціями в одеських альманахах «Палісадник» і «Дерибасівська — Рішельєвська». Вона занурює читача в атмосферу Одеси кінця XX століття. Це історії про звичайних людей, які проходять крізь драматичні випробування долі в бурхливі часи змін. Автор майстерно розкриває теми людяності, любові, гідності та взаємоповаги – вічних цінностей, що допомагають вистояти навіть у найскладніші періоди. Ця збірка залишається болісно актуальною й сьогодні, коли Україна змушена протистояти російській агресії. У часи лихоліття вона нагадує про те, що лише любов, гідність і єдність можуть стати основою мирного майбутнього.

13.jpg 14.jpg 15.jpg

Комітет також відзначив почесними дипломами ще двох авторів: Олександра Володарського — за п'єсу «Хай вам таки щастить!» та Тетяну Непипенко  — за науково-популярне видання «Екзекуція. Збірник уманських без межників» (переклад з їдишу та російської).

На завершення зустрічі відбулася автограф сесія: Леонід Лейдерман дарував і підписував своїм шанувальникам лауреатську збірку оповідань «Кохана вийде».

16.jpg 17.jpg

Створено: 04.03.2025
Оновлено: 07.03.2025
Переглядів: 1737




© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.