«НЕВТОМНА ЖАГА ТВОР­ЧОСТІ»: ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖИВОПИСЦЯ ТА ГРАФІКА МИХАЙЛА ДЕРЕГУСА

Михайло Гордійович Дерегус (5.12.1904 – 31.07.1997) – живописець, графік, Народний художник України, Член-кореспондент Академії мистецтв, Лауреат премії Т.Г. Шевченка. «Щирий патріот рідної землі, Михайло Дерегус глибоко знав і любив історію українського народу, його пісенну душу, мистецтво. Художник з неперевершеною майстерністю оспівав красу української землі, наш працьовитий талановитий народ, створив глибокі образи його кращих синів і дочок» (Володимир Чепелик).

Творчість майстра, побудована на традиціях української культури, багато в чому формує наше уявлення про її становлення та розвиток. Дерегус, немов наділяє яскравими рисами національної самобутності усі свої твори. Життя художника, як і творчість, – це народна пісня-дума, з її негомінкою мудрістю і світлим ліризмом, героїкою та драматизмом. Вже в перших живописних полотнах і графічних аркушах проявилися деякі особливості творчої індивідуальності художника. Його твори, завдяки високій духовності та образній довершеності, набувають значення символів. За життя художнику вдалося виявити свій талант у різноманітних жанрах: монументальному живописі, графічних творах і плакатах. Дерегус – один з фундаторів і авторів українських тематичних килимів.

Улюбленими темами Дерегуса стали події історії України, а також образи з українського фольклору та класичної літератури. Повною мірою творча індивідуальність митця склалась у роботі над пейзажним циклом «Шляхами України» (1941). В узагальненому художньому образі цієї серії постає зримий початок тієї єдності рис, яка проходить через усю творчість Дерегуса – глибокої та стриманої ліричності, епічного мислення, лаконізму пластичного вирішення, поєднаного з його живописністю.

Героями графічних і живописних робіт Дерегуса стали також персонажі «Тараса Бульби», «Вечорів на хуторі біля Диканьки» Миколи  Гоголя, повістей та поем Тараса Шевченка, Марка Вовчок, Лесі Українки.

«Повість "Тарас Бульба" – твір для мене дуже дорогий. Живе в ньому історія українського народу, славляться на всі віки його незламний дух і синівська вірність отчому краю» (із спогадів М. Дерегуса).

Пейзажні мотиви художника різноманітні, але є серед них найулюбленіші. Це кінець дня, коли ще світить сонце, а в небі вже блідно засяяв серп місяця; високі верби, що вдивляються у дзеркало річки, череда, що пасеться на осінньому лузі...

М. Дерегус відомий не тільки як митець, він був визнаним педагогом і громадським діячем. Викладав у вищих навчальних закладах Харкова й Києва, серед його учнів – відомі художники, такі як Василь Лопата, Сергій Якутович, Валентина Ульянова та ін.

Творчий неспокій – основа всього життя Михайла Гордійовича  – не полишав митця до останніх днів. На  стінах його майстерні залишилося безліч творів. На мольберті – незакінчена картина ... Життя Дерегуса в мистецтві не обірвалось.

Михайло Гордійович Дерегус назавжди увійшов до плеяди класиків українського образотворчого мистецтва.

Фонди ОННБ і відділ мистецтв дають можливість користувачам ознайомитися з книгами, довідниками та статтями з періодичних видань, присвяченим творчості майстра.