Енергетична безпека України – ключовий пріоритет держави

В умовах збройної агресії проти України забезпечення енергетичної безпеки стає важливим обʼєктом державної політики. Це вимагає постійного та добре узгодженого управління з метою забезпечення енергетичної незалежності країни та надійної роботи інфраструктури, що безпосередньо впливає на функціонування економіки та життя громадян, дослідження змін на енергетичних ринках України та Європи, що з погляду економічної, соціальної та енергетичної інтеграції з ЄС є досить актуальним завданням.

Гарантування енергетичної безпеки є складовою проблеми забезпечення національної безпеки кожної країни, від якої залежить її соціально-економічна стійкість та обороноздатність.

Атаманенко, А.

Вплив російсько-української війни на енергетичну безпеку ЄС / Алла Атаманенко, Владислав Піддубний // Acta de Historia & Politica. – 2023. – Special Iss. – С. 35-47. – Бібліогр.: 47 назв.

Анотація

Енергетична безпека є актуальним аспектом сучасної політики ЄС, спрямованої на уникнення подальшої енергетичної кризи в державах-членах. Проблеми ЄС у сфері забезпечення енергією розпочалися до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але внаслідок агресії проблема диверсифікації енергетичного ринку суттєво загострилася.

У статті досліджено вплив російсько-української війни на енергетичну безпеку ЄС, зміни в підходах до її розуміння та забезпечення. Автори намагаються проаналізувати основні складові енергетичної безпеки, внутрішні та зовнішні чинники впливу на забезпечення енергетичними ресурсами на основі системного аналізу офіційних документів, промов політичних лідерів та управлінців, а також статистичних матеріалів, що стосуються сфери енергетики, з метою виявлення основних ризиків та загроз у сфері енергетичної безпеки. У результаті дослідження було зроблено висновок, що російська агресія проти України значною мірою вплинула на процес змін у розумінні Європейським Союзом ризиків та загроз у сфері енергетики та сприяла формуванню основ стратегічної енергетичної автономії. Процеси, пов’язані з енергетичною безпекою, мають вплив на політику ЄС щодо прискорення зеленого переходу, збільшення використання відновлюваних джерел енергії, підвищення енергоефективності та ін.

Ключові слова: російсько-українська війна, енергетична безпека, енергетична політика ЄС, зелений перехід, енергозалежність, політика державної безпеки, економічні санкції

Khoma, N.

The Influence of Geopolitical Factors on the Energy Sector: Analysis of Challenges and Risks = Вплив геополітичних чинників на енергетичну сферу: аналіз викликів та ризиків / Nataliia Khoma, Oksana Khimiak // Історико-політичні проблеми сучасного світу. – 2023. – Т. 48. – С. 136-143. – Бібліогр.: 8 назв. – Англ.

Анотація

Досліджено глобальні тренди функціонування енергетичної сфери з точки зору основних викликів та ризиків. Системний підхід уможливив вивчення впливу на енергетичну сферу глобального масштабу одночасно низки чинників. Верифіковано гіпотези про те, що: 1) найсильніший вплив на енергетичну сферу в її глобальному масштабі сьогодні мають саме геополітичні чинники; 2) нинішній енергетичний перехід у глобальному масштабі буде складним та затяжним процесом, під час якого ймовірна поява нових форм енергетичної залежності одних держав від інших.

Відзначено, що в глобальному масштабі енергетичну сферу характеризують: поступове зменшення частки викопного палива і зростання частки зеленої енергії; наявність проблем із солідарністю держав щодо енергетичного переходу та його темпів; сильний вплив на енергетичну політику геополітики;

вепонізація енергоресурсів; зростання ризиків формування нових енергетичних залежностей від тих держав, які видобувають і збагачують критичні метали та мінерали та ін.

Ключові слова: енергетика, енергетичний перехід, енергозалежність, енергетичні ресурси, геополітичні впливи, енергетична безпека, енергетична політика держав.

Муза, О. В.

Організаційно-правові засади забезпечення енергетичної безпеки України в умовах воєнного стану / Олег Валентинович Муза // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2023. – № 1 (122). – С. 60-66. – Бібліогр.: 17 назв.

Анотація

Статтю присвячено одному з важливих об’єктів національної безпеки – енергетичній безпеці. З огляду на відсутність її належного спеціально-правового регулювання необхідним є створення додаткових правових механізмів державної політики у сфері енергетичної галузі, забезпечення її стабільності й ефективності, особливо в умовах воєнного стану. Звернуто увагу на цілі нормативно-правового регулювання енергетичної безпеки: забезпечення прозорого функціонування енергетичних ринків; врегулювання завдань і повноважень органів державної влади у цій сфері; запровадження пільгових податкових режимів для постачання технологій для потреб енергетики; наближення законодавства України до права ЄС; посилення кримінальної відповідальності за фізичні атаки, диверсії, спрямовані на відключення або пошкодження роботи операційних систем або систем забезпечення фізичної безпеки об’єкта критичної інфраструктури енергетичного сектора. Сформульовано висновок, що організаційно-правові засади забезпечення енергетичної безпеки в умовах воєнного стану охоплюють загальні й тимчасові положення нормативно-правового регулювання та інституційно-правові механізми захисту критичної інфраструктури.

Ключові слова: національна безпека України, енергетична безпека України, інституційні механізми, організаційно-правові засади, нормативно-правове регулювання, критична інфраструктура, воєнний стан.

Ситник, Г. П.

Особливості вироблення публічної політики в енергетичній сфері України в умовах війни / Г. П. Ситник // Інвестиції: практика та досвід. – 2023. – № 17 (вересень). – С. 96-100. – Бібліогр.: 10 назв.

Анотація

У статті досліджено особливості вироблення публічної політики в енергетичній сфері України в умовах широкомасштабної російської  військової агресії. Зазначено, що енергетика є стратегічним сектором, який впливає на національну безпеку країни, її економічний розвиток та рівень життя населення. Відповідно в умовах війни вироблення публічної політики в сфері енергетики є вкрай актуальним та водночас складним завданням, оскільки зазначений процес вимагає перманентного балансування між стратегічними потребами країни, гуманітарними аспектами та врахуванням об'єктивних обмежень, спричинених воєнними діями. Показано, що ключовими завданнями публічної політики в енергетичній сфері є забезпечення енергетичної незалежності, ефективний розподіл та використання ресурсів, енергоефективність  та  резервування  останніх,  розвиток альтернативних  джерел  енергії та  збереження довкілля, а також гарантування сталого енергопостачання в умовах збройного конфлікту.

Ключові слова: публічна політика в Україні, національна безпека України, енергетична безпека України, механізми публічної політики, енергетичний сектор.

Мазаракі, А.

Енергетична безпека України / Анатолій Мазаракі, Тетяна Мельник // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2024. – № 2 (133) : Серія: Економічні науки. – С. 4-29 : іл. – Бібліогр.: 54 назви.

Анотація

Метою статті є дослідження сучасного стану української енергетичної галузі для обґрунтованого вибору інструментів і реалізації енергетичної політики України, стратегічного планування у сфері енергетичної безпеки. Встановлено, що внаслідок воєнної агресії в Україні відбулося перегрупування потоків на світовому енергетичному ринку – енергетична система Європи трансформується, розширюючи свої джерела й посилюючи свою  інтеграцію з ринком скрапленого природного газу (СПГ). Крім цього, на рівні ЄС вжито рішучих заходів, повʼязаних зі споживанням, постачанням та зберіганням природного газу, та заходів фіскального полегшення, спрямованих на підтримку національних підприємств і домогосподарств. Зроблено висновки про необхідність на міжнародному рівні подальшого обмеження імпорту російських енергоносіїв та обвалу цін на енергетичні товари, а на національному – невідкладне реформування вугільної галузі та поширення децентралізованої енергетики й енергетично самодостатніх регіонів.

Ключові слова: енергетична безпека України, енергетичні ринки, нафтогазова промисловість, вугільна промисловість, електроенергетика України, енергетичні ресурси, відновлювані джерела енергії, енергетичний перехід.

Хмара, В.

Використання енергозберігаючих технологій як механізм підвищення рівня економічної безпеки в містах України / В'ячеслав Хмара, Світлана Кошова // Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. – 2023. – Вип. 5. – С. 141-149. – Бібліогр.: 5 назв.

Анотація

У статті висвітлено особливості використання енергозберігаючих технологій як механізму підвищення рівня економічної безпеки в містах України. Авторами  визначено,  що  одним  із пріоритетних  напрямів  системи  сприяння економічному зростанню та зміцненню економічної безпеки економіки України є підвищення  енергозбереження.  Виявлено,  що  ефективність  використання енергозберігаючих   технологій   є   передумовою   зростання   технологічного потенціалу  виробництва  та  конкурентоспроможності  продукції,  тому  більшість таких технологій, які використовуються сьогодні, спрямовано на зниження ступеня свого  впливу  на  навколишнє  середовище.  У  дослідженні  зазначено,  що енергетична  безпека  як  одна  з  найважливіших  складових  економічної  безпеки проявляється,  по-перше,  як  стан  забезпеченості  країни  паливно-енергетичними ресурсами,  що  забезпечують  її  повноцінну  життєдіяльність,  по-друге,  як  стан безпеки  енергетичного  комплексу,  який  повинен  забезпечувати  нормальне функціонування  країни. 

Ключові слова: економічна безпека України, енергетична безпека України, енергозбереження, паливно-енергетичні ресурси, національна економіка.

Салашенко, Т.  І.

Паливна безпека України: виклики та шляхи подолання / Тетяна Ігорівна Салашенко, Дмитро Миколайович Костенко, Микита Миколайович Хаустов // Бізнес Інформ. – 2023. – № 11 (550). – C. 209-217 : іл. – Бібліогр.: 14 назв.

Анотація

У статті розглянуто питання зміцнення паливної безпеки країни. Наведено методичний підхід до оцінки паливної безпеки за складовими продуктового балансу сирих вуглеводнів і моторного палива України та висвітлено, як змінювалася вона у 2000–2021 рр. Цей підхід опирається на 14 локальних індикаторів та дозволяє встановити виклики паливній безпеці як за компонентами, так і загалом.

Ключові слова: енергетична безпека України, паливна безпека, ресурсні цикли, нафта, газовий конденсат, моторне паливо, дизельне паливо, рідке паливо.

Matiichuk, L.

Security in the Sphere of Application of Renewable Energy Sources in Ukraine: Peculiarities of Organization and Implementation of Systematicity = Безпека у сфері використання відновлювальних джерел енергії в Україні: особливості організації та реалізації системності / L. Matiichuk, K. Pavlov, O. Pavlova // Інвестиції: практика та досвід. – 2023. – № 8 (квітень). – С. 83-90 : табл. – Бібліогр.: 22 назви. – Англ.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню змісту природи, а також соціальному та економічному значенню практичного застосування енергетики, продукованої з використанням відновлювальних джерел енергії. Опрацьовано досить вагомий обсяг прикладних та фундаментальних досліджень широкого кола провідних вчених. Проведено паралель змісту практичних знань щодо продукування та наступного використання відновлювальної енергетики в Україні відносно країн Європи. За умов сьогодення, досить особливої змістовної важливості набувають саме перспективні напрями розвитку світової енергогенерації в частині пошуку нових підходів до генерування відновлювальної енергетики. Загалом, природні чинники нашої держави в повній мірі дозволяють застосовувати цілий ряд різноманітних відновлювальних джерел енергії, таких як енергія вітру, енергія сонця, енергія води, воднева енергія. Вважаємо, що саме практична реалізація завдань щодо освоєння енергетики, продукованої з використанням альтернативних джерел в Україні, в першу чергу потребує: формування вітчизняної моделі розвитку так званої "окремої" енергетичної галузі з практично дієвими нормативними та правовими інструментами спеціально для кожного окремо взятого виду відновлювального енергетичного джерела; чіткого окреслення політики стимулювання з боку держави пільгових засад як для виробників, так і для самих споживачів енергії; постійного пошуку альтернативних шляхів залучення додаткового фінансування у галузь ВДЕ.

Ключові слова: відновлювані джерела енергії, відновлювана енергетика в Україні, альтернативна енергетика в Україні, енергетична безпека України, системи безпеки.

 

Забулонов, Ю.  Л.

Перспективи впровадження малих модульних реакторів в Україні : за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 22 березня 2023 року / Юрій Леонідович Забулонов // Вісн. Національної академії наук України. – 2023. – № 6. – С. 34-46 : іл.

Анотація

У доповіді розглянуто перспективи впровадження малих модульних ядерних реакторів в Україні з точки зору енергетичної безпеки держави, наголошено на необхідності залучення установ НАН України до вирішення актуальних і стратегічно важливих науково-технічних завдань з вибору перспективних інноваційних технологій для енергетичної галузі України, зокрема на участі науковців Академії в національних і міжнародних проєктах зі створення та впровадження малих модульних реакторів.

Ключові слова: енергетична безпека України, ядерна безпека, енергетика України, ядерна енергетика, ядерні реактори, інноваційні технології, інноваційні проєкти.

Кисельов, Є. В.

Перспективи розвитку механізмів публічного управління забезпечення енергетичної безпеки / Є. В. Кисельов // Інвестиції: практика та досвід. – 2024. – № 2 (січень). – С. 216-218. – Бібліогр.: 4 назви.

Анотація

У статті виокремлено адаптивні механізми публічного управління функціонуванням енергетичних систем. Визначено стратегічні загрози енергетичній безпеці. Виокремлено принципи розвитку механізмів публічного управління забезпеченням енергетичної безпеки: принцип взаємопов'язаності (відповідно до цього принципу розвиток має здійснюватися з урахуванням екологічних, соціальних та економічних наслідків тих чи інших політичних рішень); принцип соціальної відповідальності комерційних компаній, що передбачає їх активну участь у реалізації суспільно важливих програм, що сприяють досягненню збалансованого розвитку; принцип глобальної відповідальності (збалансований розвиток може бути досягнутий лише на світовому рівні, що передбачає об'єднання фінансових, наукових, енергетичних та інших ресурсів світової спільноти); принцип наукового вирішення поточних соціальних, економічних, енергетичних та політичних проблем; принцип рівності всередині одного покоління та між різними поколіннями щодо доступу до ресурсів та можливостей задоволення своїх потреб. Обґрунтовано необхідність формування та реалізації комплексної енергетичної та економічної політики. Підкреслено, що забезпечення енергетичної безпеки в рамках зниження впливу реалізації стратегічних загроз енергетичній безпеці на якість життя населення можливе через формування та реалізацію комплексної енергетичної та економічної політики, спрямованої на створення таких соціально-економічних та фінансових умов, які дозволять нівелювати деструктивний ефект несприятливих стресових явищ.

Ключові слова: механізми публічного управління, енергетична безпека, загрози безпеці, енергетична політика.

Завгородня, С.

Дослідження взаємозв'язку та відмінностей між поняттям «енергетична бідність» і суміжними термінами в умовах трансформації державно-управлінської діяльності / Світлана Завгородня // Наук. вісн.: держ. управління. – 2023. – № 1 (13). – С. 22-41 : іл. – Бібліогр.: 25 назв.

Анотація

Встановлено взаємозв’язок і знайдено відмінності між поняттям «енергетична  бідність»  та  суміжними  з  ним  поняттями  «доступність енергії»,  «вразливі  споживачі  енергоресурсів»,  «немонетарна  бідність», «паливна  бідність».  Це  питання  набуває  актуальності  в  контексті трансформації  системи  державного  управління з  огляду  на  розширення інструментарію  глобального  протиборства  загалом  і  у  напрямі  оптимізації межі  втручання  апарату  державного  управління  в  енергетичну  сферу життєдіяльності. Визначено основні складові частини об’єктів дослідження та  їх  взаємовідношення  з  поняттями  «доступність  енергії»,  «вразливі споживачі»,  «паливна  бідність»,  «немонетарна  бідність»,  «енергетична бідність».  Брак  критерію,  за  допомогою  якого  можна  було  б  розрізняти поняття   «вразливі   споживачі   енергоресурсів»,   «паливна   бідність», «енергетична  бідність»,  зумовив  проведення  дослідження  цих  понять стосовно  пошуку  відмінностей.  Запропоновано  розглядати  ступінь  шкоди для  домогосподарства,  окремих  груп  населення,  стабільності  й  розвитку суспільства, що може бути завдано через неможливість реалізувати потреби в  енергетичних  ресурсах,  як  критерій  відмінності  у  разі  вживання  понять вразливості  споживачів енергоресурсів,  паливної  чи  енергетичної  бідності. В  боротьбі  з  енергетичною  бідністю  об’єктом  управління визначено процеси,  метою  яких  є  задоволення  потреб  населення  в  енергетичних ресурсах,  а  предметом –чинники,  які  є  рушійною  силою  виникнення енергетичної бідності в той чи інший період його життєдіяльності.

Ключові слова: енергетична бідність, енергетичні ресурси, доступність для населення, енергетична безпека, державно-управлінські процеси, управлінська діяльність.