Психічне здоров’я та душевне благополуччя: стосується кожного

Чуйко, Г. В.

Психологічна безпека особистості в нестабільному світі / Галина Василівна Чуйко, Ян Васильович Чаплак, Марія Іванівна Комісарик // Psychological Journal. – 2021. – Vol. 7, iss. 1 (45). – С. 65-81 : табл. –  Бібліогр.: 39 назв.

Анотація

У статті визначається, що потреба в безпеці та захищеності від різних загроз є фундаментальною потребою особистості, від задоволення якої залежить її подальший саморозвиток та само здійснення. Проте пересічна людина починає усвідомлювати це, частіше, втративши відчуття психологічної безпеки, а в наукових джерелах психологічна безпека частіше розглядається як засіб досягнення / отримання бажаного замість розуміння її як мети. Проаналізовано тлумачення психологічної безпеки, її структури, рівнів та факторів, що її забезпечують, та співвідношення психологічної безпеки з інформаційно-психологічною безпекою. Відзначено, що ми схильні розуміти психологічну безпеку як відчуття людиною захищеності у безпечному світі та готовність його захищати та відновлювати у разі необхідності, наслідком чого є задоволеність людини життям. Зроблено висновки, що життєстійкість і її складові та компоненти відчуття особистістю безпеки у досліджуваних розвинуті недостатньо. Проте, можна припустити, що психологічну безпеку частіше відчуває людина з розвиненою життєстійкістю та її складовими.

Стаття пов’язана з теоретичним аналізом розуміння поняття психологічної безпеки в психології та емпіричним дослідженням відчуття психологічної безпеки студентами – майбутніми психологами у плані їх схильності до ризику та прояву їх життєстійкості як передумови здатності особистості опиратися загрозі небезпеки.

Ключові слова: психологічна безпека,  захищеність,  життєстійкість,  прийняття, схильність до ризику.

Кобець, О. В.

Особисті ресурси як чинники підтримання психологічного благополуччя в умовах екзистенційних загроз / О. В. Кобець, Ю. В. Кузьменко // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2022. – № 2 (66). – С. 43-49. – Бібліогр.: 19 назв.

Анотація

У статті проаналізовано особистісні ресурси як чинники психологічного благополуччя в умовах екзистенційних загроз. З’ясовано, що його можна розглядати і як окремі конструкти, і у концептуальній єдності, зокрема у контексті особистісних ресурсів як чинників психологічного благополуччя особистості в умовах екзистенційних загроз.

Ключові слова: внутрішні ресурси особистості, психологічне благополуччя, екзистенційні загрози.

Бондарчук, О. І.

Психологічне здоров'я особистості: сутність, індикатори, умови підтримки та відновлення під час війни і в повоєнний час / Олена Іванівна Бондарчук, Наталія Іванівна Пінчук // Вісн. післядиплом. освіти. Серія "Соціальні та поведінкові науки". – 2023. – Вип. 25 (54). – С. 28-43. –  Бібліогр.: 29 назв.

Анотація.      У статті висвітлено сутність, індикатори, умови підтримки та відновлення психологічне здоров'я під час війни і в повоєнний час. Визначено основні фактори, що загрожують здоров’ю дорослої особистості в умовах війни. Констатовано, що здоров’я як багатоаспектний феномен доцільно розглядати як системну якість, як предмет міждисциплінарного дослідження, як складний і глобальний соціокультурний феномен в цілому. Подано базові принципи і підходи до дослідження феномену психологічного здоров’я у зіставленні його з психічним. Виокремлено рівні здоров’я (фізичне здоров’я, психічне і психологічне), які в сукупності визначають здоров’я особистості загалом. Показано, що на рівні психологічного здоров’я особливого значення набуває ціннісне ставлення до себе і до життя, що зумовлює свободу вибору, здатність творити й вдосконалювати світ, визначає інтерес до самопізнання, самовизначення, самореалізації свого творчого Я тощо. Подано основні критерії та індикатори психологічного здоров’я, що лише в сукупності визначають його сформованість (автопсихологічна компетентність; детермінація поведінки мотивами особистісного та духовного розвитку; незалежність, самостійність і відповідальність вчинків; максимально творче використання суб’єктом своїх здібностей; конструктивне ставлення до життєвих труднощів, негативного зворотного зв’язку та ін.). Охарактеризовано умови й засоби підтримки психологічного здоров’я на внутрішньоособистісному, міжособистісному та інституціональному рівнях. Наведено практичні рекомендації щодо підтримки психологічного здоров’я особистості, що ґрунтуються на відомих «правилах чистоти». Окреслено перспективи дослідження, пов’язані з потребою широкомасштабного дослідження психологічного здоров’я особистості,  які можна врахувати при розробленні та апробації програми його підтримки й відновлення.

Ключові слова: здоров'я,  психічне здоров'я,  психологічне здоров'я,  психологічне благополуччя,  дорослий вік,  стреси,  копінг-стратегії.

Алещенко, В. І.

Інформаційно-психологічна складова безпеки особистості в умовах війни / В. І. Алещенко // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2022. – № 2 (66). – С. 5-17 : іл., табл. – Бібліогр.: 19 назв.

Анотація

У статті розкривається актуалізація проблеми інформаційно-психологічної безпеки особистості в умовах війни. Проаналізовано поняття: безпека, національна безпека, інформаційна безпека, інформаційно-психологічна, психологічна безпека. Розкрито основні критерії психологічної безпеки особистості з урахуванням інформаційного впливу. Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість, суспільство, державу в цілому. Наведено структурно-функціональну модель інформаційно-психологічної безпеки особистості. Узагальнюються та розглядаються теоретико-прикладні аспекти роботи з військовослужбовцями в умовах деструктивних інформаційних впливів, що вимагають від органів військового управління Збройних Сил України обов'язкового врахування, для забезпечення ефективності роботи з військовослужбовцями під час вирішення завдань за призначенням.

Ключові слова:  інформаційний простір України, інформаційно-психологічна безпека,  інформаційно-психологічні впливи,  морально-психологічний стан,  інформаційні стреси,  психологічні стреси.

 

Пєтухова, І. О.

Психологічне благополуччя особистості в умовах війни / І. О. Пєтухова, М. Ю. Заушнікова, І. В. Каськов // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2023. – № 3 (73). – С. 124-129. – Бібліогр.: 6 назв.

Анотація

У статті представлено фактори, що знижують і відновлюють рівень психологічного благополуччя особистості в умовах війни, здійснено аналіз дієвих засобів відновлення психологічного благополуччя.

Ключові слова: психологічне благополуччя,  психологічне відновлення,  психологічні технології,  війни.

 

Данильченко, Т. В.

Переживання особистісного благополуччя в умовах воєнного стану / Тетяна Вікторівна Данильченко // Наук. вісн. Сіверщини. Серія: Освіта. Соціальні та поведінкові науки. – 2023. – № 2 (11). – С. 76-91 : іл., табл. – Бібліогр.: 15 назв.

Анотація

У статті аналізуються особливості переживання особистісного благополуччя в умовах воєнного стану. Порівнюються показники особистісного благополуччя 2018 р. – контрольний рівень – з показниками 2022  та 2023 рр. Респонденти – жителі Чернігівської та Київської областей, на території яких відбувалися бойові дії і які тимчасово перебували під окупацією. Було використано Шкалу суб’єктивного соціального благополуччя, Шкалу задоволеності життям, Шкалу психологічного благополуччя. Не зафіксовано статистично значущі зміни у переживанні задоволеності життям (суб’єктивне благополуччя). У респондентів зафіксовано посттравматичне зростання, що проявилося у збільшенні прагнення до соціальної впливовості, усвідомленості життєвих цілей та відчуття особистісного зростання. Результати можуть бути використані у психокорекційній роботі з особами, що зазнали травматизації.

Ключові слова: особистісне благополуччя, психологічне благополуччя, суб'єктивне благополуччя, соціальне благополуччя, воєнний стан

 

Романюк, В. Л.

Стресореактивність і стресостійкість та психічне здоров'я особистості / Володимир Леонтійович Романюк // Наук. зап. Нац. ун-ту «Острозька академія». Серія «Психологія». – 2022. – Вип. 14. – С. 9-15. – Бібліогр.: 20 назв.

Анотація

Здоров’я людини як біопсихосоціальний феномен суттєво залежить від реактивності організму в певних умовах діяльності, а також у відповідному природному і соціальному середовищі існування. Стрес як загальний адаптаційний синдром та неспецифічна реактивність організму через механізм боротьби або втечі вагомо впливає на фізичне і психічне здоров’я особистості. Стресостійкість як складник психічного здоров’я в системному зв’язку зі стресореактивністю сприяють стабільності показників гомеостазу із залученням морфологічних і функційних резервів організму. Діагностика стресостійкості у функційному зв’язку зі стресореактивністю, а також морфологічними і функційними резервами організму містить такі рівні: морфологічний рівень, фізіологічний рівень, гематологічний рівень, біохімічний рівень, імунологічний рівень, рівень емоційної сфери, рівень когнітивної сфери, рівень поведінкової активності. Психофізіологічні особливості активного відпочинку та когнітивно-поведінкової терапії спрямовані на посилення стресостійкості організму, а також збереження психічного здоров’я особистості у відповідних умовах діяльності.

Ключові слова: стреси, нервова система, психічне здоров'я, стресостійкість, темперамент, гомеостаз, тривожність, когнітивно-поведінкова терапія, реактивність (психологія), активний відпочинок.

Карамушка, Л. М.

Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров'я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни / Людмила Миколаївна Карамушка, Тарас Вікторович Карамушка // Організаційна психологія. Економічна психологія. – 2022. – № 2 (26). – С. 48-59 : табл. – Бібліогр.: 30 назв.

Анотація

В умовах широкомасштабної російської війни проти України актуальною є проблема вивчення та збереження психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців, оскільки від її вирішення значною мірою залежать процеси успішної адаптації та проєктування майбутнього цієї досить великої за кількістю категорії населення, а також її активної взаємодії з місцевими територіальними громадами.

У статті досліджено особливості психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни за його основними складовими (здатність протидіяти стресу, налагоджувати стосунки з людьми, ефективно працювати на допомогу громаді та суспільству, реалізувати свої здібності).

Встановлено, що вимушені «внутрішні» переселенці мають ряд проблем щодо психічного здоров’я в умовах війни (високий рівень проявів страху, паніки, недостатня активність у здійсненні професійної та волонтерської діяльності, а також конфлікти з членами сім’ї та близькими людьми). Водночас спостерігаються незначні вияви апатії і депресії, втрати сенсу життя та виражена потреба у соціальній взаємодії й підтримці, що свідчить у цілому про позитивну спрямованість життєдіяльності вимушених «внутрішніх» переселенців.

Результати дослідження варто враховувати в процесі організації діяльності волонтерських центрів, соціальних та психологічних служб, територіальних громад щодо соціальної та психологічної підтримки вимушених «внутрішніх» переселенців.

Ключові слова: психічне здоров'я, воєнний час, соціальне оточення, професійна діяльність, волонтерська діяльність в Україні, вимушені переселенці, внутрішньо переміщені особи (ВПО).

Завгородня, О. В.

Психологічні проблеми осіб, вимушено переміщених внаслідок російської агресії / О. В. Завгородня, О. А. Краєва // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2023. – № 3 (73). – С. 73-82. – Бібліогр.: 31 назва.

Анотація

У статті на основі наявних досліджень зроблено аналіз психологічних проблем, з якими стикаються українці, вимушено переміщені внаслідок російської агресії, та чинників їх життєстійкості. Констатовано, що біженці та вимушені переселенці (порівняно з людьми постійного місця проживання за відсутності бойових дій поблизу) мають тенденції: підвищення цінності безпеки; невпевненості в собі; спрямованості у минуле; відсутності внутрішнього задоволення від виконання професійних обов'язків; зниження показників фізичного здоров’я, складнощів у побудові планів на майбутнє; часто переживають кризу ідентичності, що за несприятливих умов призводить до набуття псевдоідентичності. Здійснено спробу пошуку оптимальних шляхів та засобів психологічної підтримки таких осіб та їх родин із урахуванням їх особливостей як суб’єктів та реципієнтів впливу оточення в період міграції та в постміграційний період. Основне значення надано духовно-екзистенційним вимірам людини (не ігноруючи інші, але й не редукуючи людину до них). Запропоновано інтегративну модель психологічної підтримки осіб, вимушено переміщених внаслідок російської агресії, що спирається на можливості різних версій психодинамічного, поведінкового, когнітивного, гуманістично та екзистенційно орієнтованих підходів, спрямовується на мобілізацію особистісних ресурсів, досягнення екзистенційної сповненості, а також – на опанування здоров’язбережувальними психотехніками та формування опірності деструктивним впливам середовища.

Ключові слова:  вимушені переселенці, переміщені особи, психологічні проблеми, криза ідентичності, інтегративні моделі психотерапії, копінг-стратегії, ментальне здоров'я, резильєнтність

 

Паловскі, Ю. О.

Значущі кореляти позитивного психічного здоров'я у структурі психологічного благополуччя особистості / Ю. О. Паловскі // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2023. – № 4 (74). – С. 96-105 : іл., табл. - Бібліогр.: 18 назв.

Анотація

Стаття містить огляд сутнісних характеристик та структури психологічного благополуччя як базисної складової психічного здоров’я особистості. Обґрунтовано, що психічне здоров’я та психологічне благополуччя співвідносяться між собою як ціле і частина. Емпіричним шляхом виявлено низку значущих корелятів психічного здоров’я у структурі психологічного благополуччя військовослужбовців та медичних працівників.

Ключові слова: психологічне благополуччя, психічне здоров'я, психоемоційні стани, внутрішній світ особистості, саногенне мислення, само детермінація, особистісна автономія.

 

To the Question of Psychological Well-Being and Greed in a Person = До питання психологічного благополуччя та жадібності людини / Svitlana H. Yanovskaya, Pavlo O. Sevostianov, Rimma L. Turenko, Nelli M. Kononenko, Natalia S. Bilous // Психологічне консультування і психотерапія. – 2021. – Вип. 16. – С. 20-27 : іл., табл. – Бібліогр.: 15 назв. – Англ.

Анотація

У статті досліджено особливості зв’язку уявлення про власну жадібність та психологічного благополуччя людини. Використано метод опитування для визначення ставлення досліджуваних до власного благополуччя та жадібності; шкала психологічного благополуччя К. Ріфф для вимірювання актуального психологічного благополуччя; методика дослідження семантичного простору поняття «жадібність» , методи статистичної обробки даних. Було визначено, що більшість досліджуваних мають середній рівень психологічного благополуччя та жадібності. Їх уявлення про психологічне благополуччя пов’язані насамперед зі здоров’ям, матеріальним забезпеченням, можливістю саморозвитку, незалежністю та впевненістю у майбутньому. Досліджувані характеризуються як економні, ощадливі люди, такі, що розуміють міру. Вони можуть ділитися з іншими, якщо це не йде в розріз з власними потребами. Ставлення до жадібності неоднозначне: більшість досліджуваних вважає жадібність негативною рисою людини, але й є думка, що жадібність є мотиваційною силою суспільства. Було встановлено значущі зв'язки між уявленнями про власну жадібність та психологічним благополуччям людини. Високий рівень жадібності зменшує кількість довірчих відносин, руйнує міжособистісні стосунки та робить людину залежною. Помірна жадібність людини сприяє підвищенню її контролю над тим, що відбувається навколо, створює умови та обставини, які є необхідними задля задоволення особистих потреб та досягнення цілей в проблемних та невизначених умовах. Чим менше людина використовує інших задля задоволення власних потреб, тим більше її психологічне благополуччя.

Ключові слова: психологічне благополуччя, жадібність, міжособистісні стосунки, соціальне оточення.

 

Дяченко, Н. М.

Війна в Україні: гумор vs страх (комунікативно-прагматичний аспект) / Н. М. Дяченко, А. В. Усатий // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. Івана Франка. Філологічні науки. – 2022. – Вип. 3 (98). – С. 106-115. – Бібліогр.: 12 назв.

Анотація

У статті представлено матеріал про особливості лінгвальної репрезентації боротьби зі страхами війни в сучасній українській мові (на прикладі дописів у соцмережі «Фейсбук» та текстів з інших інтернет-джерел). Для дослідження були використані такі методи: лінгвістичне спостереження й опис мовних явищ, метод декодування тексту, порівняння, аналіз, синтез, індукція, дедукція та метод суцільної вибірки. Простежено еволюцію дискурсу страху загалом і в житті сучасного українця зокрема. Схарактеризовано систему емоційно-психологічних образів-виразників страхів війни та вербальних засобів їх подолання. З’ясовано, що основний задум використання гумору – знецінення страхів, тому самі страхи й пов’язані з ними негативні персонажі зображено в комічних, незручних ситуаціях. Доведено, що засобами гумору в його найрізноманітніших проявах (іронія, сатира, тролінг, стьоб) пронизані всі ресурси українського мовомислення: словник, граматика, правописні засоби, цитатний тезаурус, мовні та соціокультурні стереотипи, норми мови й регістри мовлення. З комунікативно-прагматичного погляду проаналізовано образи путіна, країни-агресора росії, російських загарбників та ін. Установлено, що деякі номени утворюють семантичні мікросистеми й розлогі синонімічні ряди (назви-стереотипи росії, росіян і самого путіна). Як засвідчив аналіз, для створення ворожих образів використано значну кількість новотворів, ненормативної евфемічної лексики, які виконують насамперед захисну (здоров’язбережувальну), оцінювально-рефлексійну й інтегрувальну (соціально-об’єднувальну) функції, оскільки покликані насамперед заспокоїти, підбадьорити українців і зберегти хоча б відносну душевну рівновагу, а водночас допомогти їм осмислити свої почуття, засудити ворога та згуртуватися для продовження боротьби на шляху до перемоги. Вивчення механізмів омовлення страху й засобів його подолання в сучасній українській мові доповнило знання про зв’язок світобачення народу з його мовою й національною мовною картиною світу.

Ключові слова: російсько-українська війна, негативні емоції, психоемоційні стани, страх, подолання страху, гумор, сатира, іронія, тролінг, мовні ігри, комунікативно-прагматичний аспект.

 

Столярик, О.

Орієнтація на оптимізм та щастя: психологічні основи розвитку сильних сторін клієнтів соціальної роботи / Ольга Столярик, Тетяна Семигіна // Соціал. робота та соціал. освіта. – 2022. – Вип. 2 (9). – С. 143-157 : іл. – Бібліогр.: 55 назв.

Анотація

Розуміння цінності та автономії клієнта у процесі втручання – на ці ідеї спирається сучасна практика соціальної роботи у відносно новому науковому підході, орієнтованому на сильні сторони клієнтів (ПСС). Автори мають на меті схарактеризувати теоретичне підґрунтя ПСС. Статтю побудовано на ретроспективному огляді літератури, в якій представлено ті психологічні концепції, на які спираються інтервенції соціальної роботи, спрямовані на розвиток ресурсів клієнтів та півищення їхньої самооцінки, самоефективності у розв’язанні життєвих завдань. Визначено, що ПСС спирається передовсім на гуманістичну філософію та позитивну психологію та прагне максимально реалізувати ресурсний потенціал клієнта задля поліпшення якості його життя. Це філософія та спосіб розглядати клієнтів як винахідливих і стійких перед обличчям труднощів.

З’ясовано, що для впровадження ПСС потрібна інтеграція знань гуманістичної психології, зокрема теорії самоактуалізації А. Маслоу, потреби в самореалізації К. Роджерса, розвитку віри у власну спроможність Р. Мея, прагнення до саморозвитку Дж. Бюдженталя та напрямів позитивної психології – когнітивно-поведінкової, раціональної емоційно-поведінкової терапії А. Бека та А. Елліса, теорії «навченого оптимізму» М. Селігмана, теорії самоефективності А. Бандури, психології «потоку» М. Чиксенмігаї, цілепокладання Ч. Снайдера, ментальності зростання К. Двек, розуміння щастя Д. Гілберта, самовизначення за К. Шелдоном та перспективи сильних сторін К. Пітерсона. Разом з тим, ПСС комбінує у собі психологію самодопомоги шляхом вивчення самоузгодження та використання інструментів психокібернетики. ПСС як напрям сучасної соціальної роботи послуговується такими категоріями гуманістичної та позитивної психології, як: «Я-концепція», самоактуалізація, потенціал, ресурси, суб’єктивний добробут, клієнтська перспектива, досвід, позитивне мислення задля максимального наснаження ресурсного потенціалу клієнта та розширення його можливостей, що посилює його актуальність та затребуваність

Ключові слова: соціальна робота, позитивна психологія, позитивне мислення, самодопомога, оптимізм, щастя, добробут, самоактуалізація.