До Дня слов’янської писемності. ПЕРЛИНА КИРИЛИЧНОГО ДРУКУ

Ви­дан­ня, над­ру­ко­вані ки­ри­лич­ним шриф­том, є пам’ят­ка­ми книж­ко­вої куль­ту­ри схід­них і пів­ден­но­слов’янсь­ких на­родів. Їх пись­мен­ність об’єд­на­на спіль­ним ал­фавітом, який став ос­но­вою для ство­рен­ня на­ціо­наль­них лі­те­ра­тур­них мов, та­ких як бол­гарсь­ка, сербсь­ка, ук­ра­їнсь­ка, бі­ло­русь­ка та ін­ші.

Вид Кракова за «Хронікою світу» Гартмана Шедля, виданою в Нюрнберзі 1493 р., факсиміле гравюри. Районний музей в Торуні

Вид Кракова за «Хронікою світу» Гартмана Шедля, виданою в Нюрнберзі 1493 р., факсиміле гравюри. Районний музей в Торуні

Пер­ші слов’янсь­кі кни­ги, над­ру­ко­ва­ні ки­ри­лич­ним шриф­том, з’яви­ли­ся в остан­ньо­му де­ся­ти­літ­ті XV сто­літ­тя у Поль­щі. Зас­нов­ни­ком ки­ри­лич­но­го кни­годру­ку­ван­ня є Швай­польт Фіоль (1460–1526), урод­же­не­ць мі­ста Ной­штадт на Ай­ше, ні­ме­цької зем­лі Фран­ко­нії. Діяль­ність цієї не­ор­ди­нар­ної осо­би­сто­сті бу­ла ба­га­то­гран­ною: юве­лір, зо­ло­то­швей, гір­ни­чий майстер, ви­на­хід­ник, дру­кар.

У 1491 ро­ці Швай­польт Фіоль зас­ну­вав у Кра­ко­ві пер­шу слов’янсь­ку дру­кар­ню, де ви­дав з ко­мер­цій­ною ме­тою (і, пев­ною мірою, з про­світ­ни­цькою) чо­ти­ри най­часті­ше ви­ко­ри­сто­ву­вані у пра­во­слав­но­му бо­го­слу­жін­ні та то­діш­ньо­му до­маш­ньо­му ужит­ку кни­ги: «Ок­тоїх», «Ча­со­слов», «Тріодь Піс­на» та «Тріодь Цвіт­на».

Французька друкарня початку XVI ст. Автор мініатюри невідомий.

Французька друкарня початку XVI ст. Автор мініатюри невідомий.
Джерело : Biblia Sacra Mazarinea. Bibliotheca Rara Münster 2004, S. 15.

«Руський» шрифт для дру­ку­ван­ня книг ви­го­то­вив Ру­дольф Борс­дорф із Бра­ун­швей­га, який, за уго­дою, зо­бо­в’язав­ся ні­ко­му біль­ше не ви­го­тов­ля­ти цей шрифт ні­ко­го не нав­ча­ти цьо­го ре­мес­ла під стра­хом втра­ти всьо­го сво­го май­на.

Визна­но, що до про­це­су під­го­тов­ки ви­дан­ня на­бір­ни­ка­ми, ко­рек­то­ра­ми, ре­дак­то­ра­ми бу­ло за­лу­че­но ук­ра­їнсь­ких і бі­ло­русь­ких сту­ден­тів Кра­ківсь­ко­го уні­вер­си­те­ту, які во­ло­ді­ли слов’янсь­кою мо­вою.

Ви­дан­ня Фіо­ля пра­во­слав­но­го змісту ма­ли ве­ли­кий по­пит. Од­нак кра­ківсь­ка ін­кві­зи­ція зви­ну­ва­ти­ла дру­ка­ря-но­ва­то­ра в єре­тиз­мі, от­же він був зму­ше­ний при­пи­ни­ти ви­дан­ня цих книг.

Ура­хо­ву­ю­чи, що на­клад первіст­ків кри­ри­лич­но­го кни­го­дру­ку­ван­ня був не­ве­ли­ким (при­б­лиз­но 300 при­мір­ни­ків кож­но­го ви­дан­ня), на­разі ві­до­ми­ми є лі­чені збе­ре­жені при­мір­ни­ки, во­ни є гор­дістю будь-яко­го зібран­ня.

Од­на із ви­да­них Швай­поль­том Фіо­лем книг — «Ча­со­слов» — дбай­ли­во збері­гаєть­ся у фон­ді Одесь­кої на­ціо­наль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки. За змістом «Ча­со­слов» є збір­ни­ком текстів що­ден­них мо­ли­тов і свят­ко­вих цер­ков­них служб, до яких до­да­но різ­ні ка­но­ни, тро­парі та вибра­ні псал­ми. Кни­га ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся не ли­ше в бо­го­слу­жін­нях, але і для нав­чан­ня гра­мо­ти.

Часослов. Краків. Друкар Ш. Фіоль. 1491. Палітурка

Часослов. Краків. Друкар Ш. Фіоль. 1491. Палітурка

Одеський «Ча­со­слов» є не­пов­ним при­мір­ни­ком, у чет­вер­ту до­лю ар­ку­ша, зши­тий із окре­мих ар­ку­шів. На за­хис­но­му ар­ку­ші, що на по­чат­ку кни­ги, ско­ро­пис ХІХ століт­тя: «Ча­со­слов. На­печ. в Кра­ко­ве 1491 го­да (Без на­ча­ла и кон­ца). 224 лист­ка».

Ху­дож­нє оз­доб­лен­ня при­мір­ни­ка скла­да­ють над­ру­ко­вані чер­во­ною фар­бою два ве­ли­ких гравіро­ва­них іні­ціа­ли (бук­ви­ці) «Р» і «Т» у вигляді бал­кансько­го пле­ти­ва, чис­лен­ні дріб­ні іні­ціа­ли-лом­бар­ди, в’язь на по­чат­ку глав і сти­ши­ці – від­бит­ки ли­тих при­крас, які ви­ко­ну­ють роль на­бір­но­го ор­на­мен­ту ряд­ків дру­ко­ва­но­го тек­сту. Застав­ка на по­чат­ку тек­сту кни­ги та не­ве­ли­ка гра­вю­ра із зоб­ра­жен­ням гер­ба м. Кра­ко­ва на остан­ньо­му ар­ку­ші, що ма­ють бу­ти у по­в­но­му при­мір­ни­ку, че­рез де­фект­ність кни­ги від­сут­ні.

Часослов. Краків. Друкар Ш. Фіоль. 1491. Палітурка

Розворот книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Р» книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Р» книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Т» книги «Часослов» 1491 р.

Ініціали (буквиця) «Т» книги «Часослов» 1491 р.

На зво­ро­ті ар­ку­ша з ну­ме­ра­цією «39» є згас­лий текст із декількох слів ко­рич­не­вим чор­ни­лом, що не чи­таєть­ся.

Кни­га має слі­ди ре­став­ра­ції. Втра­чені по­ля до­то­че­но па­пе­ром більш піз­ньо­го ви­го­тов­лен­ня. Утра­че­ний текст кни­ги від­нов­ле­но вруч­ну. На на­х­за­ці про­стим олів­цем за­пис: «Ре­ста­ври­ро­ва­на в ОГНБ 1972 г. т. Гру­ни­ной Е. С.». Опра­ва су­ціль­на, до­шки об­тяг­нуті шкірою тем­но-ко­рич­не­во­го ко­льо­ру зі слі­пим тис­нен­ням. Застіб­ки не збе­рег­ли­ся.

При­мір­ник по­хо­дить із зібран­ня одесько­го біб­ліо­фі­ла О. І. Ти­хо­цько­го. Був куп­ле­ний се­ля­ни­ном Да­ни­лом Під­лє­гаєвим при роз­про­да­жу ко­лек­ції та про­да­ний ним у 1878 ро­ці Но­во­російсько­му (Одесько­му) універ­си­те­ту. В 1930 ро­ці, при ре­ор­гані­за­ції універ­си­те­ту та об’єд­нан­ні йо­го біб­ліо­те­ки з Одеською дер­жав­ною на­у­ко­вою біб­ліо­те­кою, «Ча­со­слов» ра­зом з ін­ши­ми ста­ро­дру­ка­ми бу­ло пе­ре­да­но у щой­но ство­ре­ний при від­ділі рід­кіс­них ви­дань і ру­ко­писів Му­зей кни­ги, де він і до­сі збері­гаєть­ся.

Ви­дан­ня Швай­польта Фіо­ля на­ле­жать до ка­те­горії книг, умов­но на­зи­ва­ють ін­ку­на­бу­ла­ми (у пе­ре­кла­ді з ла­ти­ни – «ко­лис­ка»), це кни­ги, над­ру­ко­вані в Єв­ро­пі до 1500 ро­ку. Ста­ро­дру­ко­вані ра­ри­те­ти під­ля­га­ють ре­тель­но­му вив­чен­ню.

У на­у­ко­вий обіг одеський «Ча­со­слов» упер­ше увій­шов в остан­ній чвер­ті ХІХ століт­тя – був вклю­че­ний у ка­та­лог Но­во­російсько­го універ­си­те­ту, під­го­тов­ле­ний ка­фед­рою бо­го­слов'я та істо­ри­ко-фі­ло­ло­гіч­ним фа­куль­те­том (Ка­та­лог біб­ліо­те­ки Ім­пе­ра­торсько­го Но­во­російсько­го універ­си­те­ту. Т. 1. Оде­са, 1878–1884. С. 161, № 177). Піз­ні­ше він був ві­до­бра­же­ний у ма­теріа­лах, під­го­тов­ле­них до зве­де­но­го ка­та­ло­гу ін­ку­на­бул біб­ліо­тек Украї­ни (І. Я. Фа­ас. Ін­ку­на­бу­ли Цен­траль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки м. Оде­си. Оде­са, 1927. С. 10–11, № 8).

У 1996–2007 роках у Німеччині, «колисці» книгодрукування, побачив світ зведений каталог ранніх видань кириличного шрифту (у 7 томах), який відображує наявність і склад примірників найбільших зібрань. Відомості про одеський примірник «Часослова» викладені у першому томі цього каталогу (E. L. Nemirovski. Gesamtkatalog der Frühdrucke in kуrillischer Schrift. Baden-Baden, 1996. Band 1. S. 101, № 2.17).

У 1998 ро­ці опис «Ча­со­сло­ва» увій­шов до ка­та­ло­гу ран­ніх ки­ри­лич­них ви­дань Одеської дер­жав­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки ім. М. Горько­го (ОННБ) (Ста­ро­пе­чат­ные из­да­ния ки­рил­лов­ско­го шриф­та. XV – пер­вая по­ло­ви­на XVI ст. Одес­са, 1998. С. 14–15, № 1). Особ­ливістю ка­та­ло­гу є най­де­тальні­ший опис при­мір­ни­ків за схе­мою, що дає змо­гу іден­ти­фіку­ва­ти фраг­мен­ти і де­фект­ні ви­дан­ня за на­з­вою, вихід­ни­ми ві­до­мо­стя­ми, кількіс­ни­ми ха­рак­те­ри­сти­ка­ми, еле­мен­та­ми на­бо­ру та ху­дож­ньо­го оформ­лен­ня. До ньо­го до­да­но аль­бом ілюстра­тив­но­го ма­теріа­лу, роз­пи­са­но­го по­ар­ку­ше­во і від­тво­ре­но­го в на­ту­раль­но­му роз­мірі. Ка­та­лог мав по­пит і є за­тре­бу­ва­ним на­разі.

Стародруки кириличного шрифту. XV – перша половина XVI ст.

Стародруки кириличного шрифту. XV – перша половина XVI ст. : каталог колекції ОННБ. Одеса, 2021.

У 2021 ро­ці в рам­ках проєк­ту ре­гіо­наль­но­го роз­вит­ку «Му­зей української кни­ги», що ре­алі­зу­вав­ся Одеською об­лас­ною універ­саль­ною на­у­ко­вою біб­ліо­те­кою ім. М. Гру­шевсько­го та Одеською об­лас­ною дер­жав­ною ад­міністра­цією, вий­шло дру­ге, до­пов­не­не ви­дан­ня цьо­го ка­та­ло­гу українською мо­вою, яке та­кож мі­стить ві­до­мо­сті про «Ча­со­слов» (Ста­ро­дру­ки ки­ри­лич­но­го шриф­ту. XV – пер­ша по­ло­ви­на XVI ст. Оде­са, 2021. С. 29–31, № 1). Ка­та­лог вод­но­час є до­від­ко­вим по­сіб­ни­ком для на­у­ко­во­го опи­су­ван­ня та іден­ти­фіка­ції ста­ро­дру­ко­ва­них книг озна­че­но­го періо­ду, які за­з­ви­чай є де­фект­ни­ми при­мір­ни­ка­ми або окре­ми­ми фраг­мен­та­ми.

На по­чат­ку XVI ст. ки­ри­лич­не кни­годру­ку­ван­ня, роз­по­ча­те Швай­польтом Фіо­лем, на­бу­ло сво­го роз­вит­ку в пів­ден­но­слов’янських, а по­тім і в схід­них краї­нах. Ви­ник­нен­ню і діяль­но­сті ран­ніх слов’янських дру­ка­рень, що ви­да­ва­ли свою про­дук­цію ки­ри­лич­ним шриф­том, при­свя­че­но низ­ку мо­но­гра­фій і окре­мих на­у­ко­вих ста­тей. Для більш по­г­ли­б­ле­но­го ознайом­лен­ня з цією те­мою ста­нуть у при­годі  чис­лен­ні дже­ре­ла у фон­ді та на сайті Одеської на­ціо­наль­ної на­у­ко­вої біб­ліо­те­ки.

Зав. відділу рідкісних видань та рукописів ОННБ
Валентина РАЙКО

Створено: 24.05.2024
Оновлено: 27.05.2024
Переглядів: 661




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.