Історії про сміливих і сильних, що надихають: ТОП-5 книжок березня

foto-2.jpg

Жіноча сміливість та сила — це якості, які завжди надихали та привертали увагу науковців, письменників, журналістів. Завжди цікавими для читачів є вражаючі історії жінок, які вирушали проти стереотипів, перетворювали виклики на можливості та змінювали світ навколо себе. Ці жінки відзначаються своєю витримкою, сміливістю, рішучістю та вірою у власні сили. Вони можуть бути вченими, активістками, лідерами, або людьми, які зробили надзвичайні речі. Їх історії стають джерелом натхнення для мільйонів жінок по всьому світу, нагадуючи про потужний вплив, який може мати кожна жінка, коли вона вірить у себе та діє.

Фахівці Одеської національної наукової бібліотеки підготували добірку книжок про жінок, які стали символами сміливості та сили. Вони проливали світло на нерівність, боролися за свої права та права інших і завжди залишалися вірні своїм переконанням, незважаючи на всі випробування. Читаючи ці історії, ви зрозумієте, що справжні сила та сміливість — всередині нас, вони чекають на свій час, щоб засяяти.

foto-3.jpg 

Феміністки не носять рожевого та інші вигадки : розповіді дивовижних жінок про те, що означає для них це страшне слово на літеру "Ф" / уклад. Скарлетт Кертіс ; пер. Ганна Лелів. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. – 360 с.

«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки» — це збірка есеїв видатних жінок з різних сфер: акторки, співачки, активістки, письменниці, блогерки, дизайнерки, серед них Кіра Найтлі, Сірша Ронан, Гелен Філдінґ, Емма Вотсон, Джемма Артертон, Скарлетт Кертіс та інші.

Ця книжка не є посібником про те, як стати феміністкою. Вона пропонує приватні історії різних жінок — відвертих, зворушливих, іноді смішних, часом збентежених, частіше невимовно сміливих. Ці жінки користуються косметикою (якщо хочуть), носять рожеве (якщо хочуть), плачуть (або ні) та відчувають себе сильними (або ні). У кожної з них є своя історія, свій досвід і свій голос — і всі вони цінні та важливі. Книга не охоплює усе, що можна знати про фемінізм, проте вона показує, що в серці фемінізму — жінки.

«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки» у простий і зрозумілий для кожного спосіб показує: фемінізм — не про ненависть і злобу, а про прагнення до власного самовизначення та життя в безпечному світі.

foto-4.jpg 

Ґендерне тяжінняКатерина Борисівна Левченко ; худож.-оформлювач С. М. Кошелєва ; літ. ред. : Сергій ГубінОлена Губіна ; ред. Світлана Глущик. – Харків : Фоліо, 2019. – 188 с.

У книжчі розглянуто історію формування ґендерної політики в Україні, починаючи від часів становлення незалежної держави; описано концептуальні, правові, організаційні та адміністративні аспекти ґендерної політики, їх розвиток та становлення, а також проблеми та перспективи в різних сферах суспільного життя. Авторка зосереджується на розвитку та зміцненні інституційного механізму ґендерної політики на національному та регіональному рівнях, ґендерній інтеграції, формуванні ґендерних компетенцій державних службовців та фахівців сектору безпеки та оборони, впровадженні стандартів міжнародних документів з прав жінок у національне законодавство, а також сучасних інструментів реалізації ґендерної політики, таких як ґендерно-орієнтоване бюджетування, формування статистичних даних за ознакою статі, ґендерно-правова експертиза законодавства та здійснення ґендерних аудитів доступності тощо.

foto-5.jpg 

Це зробила вона : [про 50 жінок, які стали частиною історії України] / текст Ганна УлюраМарія ХімичВалентина Захабура ; іл. Віталіна ЛопухінаПавло ПівеньМар'яна Микитюк ; наук. ред. Дмитро Вортман ; вступ Оксана Лущевська ; відп. за вип. Лілія Омельяненко. – 2-ге вид. – Київ : Видавництво, 2018. – 103 с.

Понад сто авторок і авторів представляють п’ятдесят одну жінку, які стали частиною історії України. Рік роботи над книжкою — і ось п’ятдесят розповідей та ілюстрацій про успіх, про творчість і винаходи, подвиги і пригоди, про долання перепон і боротьбу за цінності, відстоювання себе і працю задля всіх.

Настала пора уповні відкрити й гідно оцінити внесок видатних українок у науку, культуру, політику. Вони були творцями нової України, здобули повагу та славу в усьому світі, мріяли і досягали своєї мети. Вони й далі це роблять. Ми це робимо. Це зробила вона — це зможеш зробити і ти.

foto-6.jpg

У війни не жіноче обличчяСвітлана Олександрівна Алексієвич ; пер. Володимир Рафєєнко ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова ; голов. ред. О. В. Красовицький ; відп. за вип. Р. Є. Панченко. – Харків : Фоліо, 2020. – 313 с.

Ця книжка — про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, пралями, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм серед чоловіків, як не вистачало жіночої форми і білизни, як не було окремо жіночих землянок і вбиралень, як після війни вони ховали свої медалі і соромилися військового минулого, бо стикнулися з агресією з боку тилових жінок, які вважали, що вони пішли в чоловічий колектив на передову займатися розпустою і шукати собі чоловіків...

Крім того, автор описує їх життя в бідності, але з мрією стати дружинами і відчути кохання. Ці жінки, навіть стикаючись з смертельною небезпекою, завжди прагнули залишатися вірними собі, зберігати свою жіночність, бо тільки вони могли виглядати як чоловіки, стріляти як чоловіки, але залишатися справжніми жінками всередині.

foto-7.jpg

Суворі чоловікиЕлізабет Ґілберт ; пер. Ганна Лелів ; відп. ред. Ольга Ренн. – Львів : Вид-во Старого Лева, 2022. – 417 с.

«Суворі чоловіки» — дебютний роман Елізабет Ґілберт, відомої авторки світових бестселерів, таких як «Їсти, молитися, кохати», «Природа всіх речей» і «Місто дівчат».

Протягом кількох поколінь між жителями двох невеликих островів триває конфлікт за право ловити омарів у спільних водах. Жителі цих островів дотримуються власних законів і традицій, які не піддаються впливу сучасності або прогресу. Чоловіки забезпечують засоби до існування, тоді як жінки відповідають за дім і господарство. У кожного з острів'ян своя історія та власні сімейні проблеми. Деякі мріють про життя на материку, тоді як інших, зокрема головну героїню, тягне назад на їхній рідний острів.

Вісімнадцятирічна Рут нехтує порадами рідних переїхати на материк і вступити до коледжу. Вона мріє продовжити традиції своїх предків та займатися риболовлею. Рут закохується у хлопця з острова-суперника, сподіваючись на примирення двох спільнот. Вона знаходить спосіб вибороти право на щастя там, і встановлює свої власні правила у світі, де все традиційно було підпорядковане суворим чоловічим правилам.

Е. Ґілберт, як і в інших своїх творах, досліджує «жіночі» питання та намагається знайти відповіді на питання про роль жінок у «чоловічому» світі серед «суворих чоловіків».

Рекомендуємо читати всім, хто любить сильні за стилем та атмосферою романи про те, як залишатися собою у світі, що навколо, тим, кому цікаво, чи знайдуть ворожі острови шлях до миру, а також усім, хто хоче дізнатися більше про те, наскільки фантастичними, небезпечними та загадковими можуть бути омари.

Створено: 14.03.2024
Переглядів: 830




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.