«Володимир Івасюк – легенда української пісні» - до 75-річчя від дня народження Володимира Михайловича Івасюка (1949-1979)

2a.jpg

Володимир Івасюк – непересічна особистість в українській культурі. Його життя трагічно обірвалося у віці 30 років, але за цей короткий час він зробив українську пісню знаною на весь світ. Його називали українським Орфеєм, буковинським Шубертом, Ікаром української пісні, видатним композитором, одним із основоположників національної естрадної музики. Свої почесні нагороди митець одержав, на жаль, посмертно – став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка (1994), Героєм України (2009), а також ще при житті здобув перемогу у численних музичних конкурсах і фестивалях.

3.jpg

У спадщині Івасюка-композитора представлені різноманітні жанри та форми.   Він автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні, до яких часто сам писав вірші. До того Володимир 1973 року закінчив Львівський медичний інститут, був неординарним живописцем. Але понад усе композитор любив пісню і був їй відданий. Він спішив творити на вищому духовному щаблі. Як відомо, Івасюк черпав сили, досліджуючи фольклорні джерела. У 1970-х роках у творчому доробку видатного композитора з’явилися такі відомі пісні на власні слова як: «Відлітали журавлі», «Я піду в далекі гори», «Червона рута», «Водограй», «Пісня буде поміж нас», «Балада про мальви» та інші, а також пісні на слова різних відомих поетів. У цих прекрасних мелодіях органічно поєднувалися сучасні ритми з кращими елементами традиційного українського співу. Вони звучали в ті роки повсюди – з професійної та самодіяльної сцени, з телевізійного екрана, на студентських вечорах і весіллях. Друзі та рідні пригадують, що «творча енергетика Івасюка – це був потік, бистрина мелодій, які гармонійно переплітались зі словом, витворюючи гірські образи...».  

Після першого виконання пісні «Червона рута» і «Водограй» стали найвідомішими українськими естрадними творами у світі.

4.jpg 5.jpg 6.jpg

Безцінний спадок Володимира Івасюка продовжує своє життя. Про його  талановиту і багатогранну особистість чимало написано. Зокрема привертають увагу книги Парасковії Нечаєвої «Наш камертон – Володимир Івасюк» (Чернівці : Букрек, 2016) і «Володимир Івасюк» (Харків : Фоліо, 2019), Володимира Ткаченка і Ігоря Коляди «Володимир Івасюк. Життя. Творчість. Кохання. Таємниця загибелі» (Івано-Франківськ : Фоліант, 2020), Олега Василишина «Володимир Івасюк : сила серця і таланту» (Львів : Укр. акад. друкарства, 2009).          Фонди ОННБ також дають можливість надати користувачам довідкові видання і статті з періодичних видань, ілюстративні та  фактографічні матеріали.

7.jpg

Із спогадів рідних та друзів про життя та творчість композитора.

«Володя прожив лише тридцять років. Але ті роки були напрочуд змістовні, осяяні мрією про добро і красу на землі. У житті він мав щастя від творчості, від того, що зла нікому не чинив, нікому не заздрив і невтомно працював для своєї доби і свого українського народу, що дав йому сили бути виразником почуттів і дум свого покоління» (Михайло Івасюк, письменник, батько композитора).

«Пісні Володимира Івасюка не були тільки його дітьми. Вони були своєрідними дітищами своєї доби, своєї епохи, свого часу, хоч приваблтвість і оригінальність їх має понад часові вартості» (Лешек Мазепа, музикант-викладач).

«Він, як художник, був надзвичайно органічним і природним. І тому ми, виконавці його пісень, досить часто звертаємось до музичної спадщини митця, десь перевіряючи в його творчості себе на вірність отій природності, яка була, на мою думку, і його переконанням, громадською позицією людини». (Василь Зінкевич, співак, народний артист України).

«Феномен Івасюка – це феномен потужного астрального тіла. Незбагненного, в якому гармонія звуку почерпнута з глибин смерекових лісів, чистих джерельних потоків, підслухана в трембіти, що пломеніє вогняною рутою на тілі стражденної України. Вогонь рути не погас! Він у наших серцях. Твоєму й моєму. В душі українця». (О. Бас, музикознавець).

8.jpg

Створено: 03.03.2024
Переглядів: 1063




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.