Непідвладний часу талант: до 160-річчя від дня народження видатної української письменниці, громадської діячки Ольги Кобилянської (1863 – 1942)

Ольга Кобилянська

Ольга Кобилянська належить до покоління прозаїків, які на зламі ХІХ – ХХ століть запропонували нові літературні шляхи і нове розкритя навколишньої дійсності та внутрішнього світу людини. Серед цього покоління –  Михайло Коцюбинський, Микола Чернявський, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Михайло Яцків, Агатангел Кримський та інші. Та саме на долю Кобилянської випало задати тон українському модернізмові в різних його варіантах: від неоромантичних колізій до символістських та імпресіоністичних виявів.    

foto-2.jpg

Видатна українська письменниця народилася 27 листопада 1863 року в містечку Гура-Гумора, що входило до колишньої Австро-Угорської імперії (нині це – територія Румунії) в сім’ї дрібного урядовця Ю.Кобилянського.За своє життя Ольга Кобилянська створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом листування. Вона стала одним з найоригінальніших і талановитих письменників України, чиї твори «Земля», «В неділю рано зілля копала», «Людина», «Царівна», «Аристократка» та інші увійшли до золотого фонду світової літератури і перекладені багатьма мовами.

Іван Франко у відомій статті «З останніх десятиліть ХІХ в.», висловлюючись про «групу молодих письменників, вихованих на взірцях найновішої європейської літератури» зазначав: «На чолі їх треба поставити Ольгу Кобилянську».

foto-3.jpg

Кобилянська О.Ю. Зібрання творів у 10-ти т. (Чернівці, 2013 - 2023).

Десятитомник творів Ольги Кобилянської – це найповніше зібрання творів письменниці, яке містить художню прозу, літературно-критичні статті, публіцистику, спогади, автобіографії, щоденник, переклади, листи. До видання увійшли твори, що раніше не входили до багатотомних видань, чи взагалі не публікувалися, а також начерки та фрагменти незавершених творів.

Важливими для розуміння таланту письменниці та особливостей її художньої спадщини є не тільки її твори, але й автобіографічні записи, листи, щоденники. Саме завдяки їм маємо можливість проникнути в соціально-культурне середовище, яке впливало на Кобилянську та формувало її як письменницю. З документів дізнаємося, як  наполегливо  вона долала перешкоди на своєму життєвому шляху, як захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами, як шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала та грала в театрі, навіть хотіла стати професійною актрисою, але все-таки віддала перевагу літературі.

Перші твори Ольга Кобилянська написала німецькою мовою. Українська мова у її творчість прийшла разом зі знайомством з письменницею Наталією Кобринською та Софією Окуневською – першою українкою жінкою-лікарем в Австро-Угорщині. 

foto-4.jpg

Кобилянська О.Ю. Зібрання творів у 10-ти т./Т.3: Німецькі повісті (Чернівці, 2015)              

У третьому томі десятитомного зібрання творів уперше публікуються німецькомовні повісті Ольги Кобилянської мовою оригіналу, що написані в ранній період її творчості. А саме: «Гортенза, або нарис з життя однієї дівчинки» (1880) – перше оповідання Ольги Кобилянської, яке вона написала у 17 років, «Доля чи воля» (1883), «Картина з життя Буковини» (1885), «Вона вийшла заміж» (1887).

Творами Ольги Кобилянської зачитується не одне покоління шанувальників української літератури. І річ не лише у принадності її самобутнього стилю. Чимало тем та ідей, порушених у творах видатної буковинської письменниці, не втратили своєї актуальності сьогодні. Наболілі питання життя інтелігенції та простого селянина; проблеми емансипації та самоствердження жінки у суспільстві; національне самоусвідомлення та розуміння-збереження власного етнокультурного коду суголосні викликам і нашого часу.

foto-5.jpg

Кобилянська О.Ю. Аристократка  (Київ, 2001)

До збірки ввійшли повісті та оповідання письменниці про життя буковинської інтелігенції та селянства. В короткій новелі «Аристократка» (1896), за яким названо збірку,  авторка торкається проблематики складного внутрішнього світу людини, збереження власної гідності й шляхетної гордості в тяжких випробуваннях долі. Загалом «складна особистість людини» і «складні обставини» – це площина, де Ольга Кобилянська у всій повноті розкриває свій талант.

foto-6.jpg

Кобилянська  О.Ю. Людина (Харків, 2022)

Майстерно, глибоко і досить реалістично розкриває Ольга Кобилянська  долю жінки у повісті  «Людина» (1886) (перший друкований твір письменниці, написаний українською мовою). Головна героїня – Олена Ляуфлер –  освідчена дівчина з високими ідеалами, сильна духом,  намагається довести, що вона — людина, цілісна особистість, що має право на свободу і щастя. Та всі Оленчини мрії і прагнення руйнуються через пануючі  обивательські принципи суспільства та традиції життєвого устрою  того часу . У цьому образі Ольга Кобилянська узагальнила новий (на ті часи) тип жінок, що намагалися розкрити власну особистість та не знаходили розуміння серед рідних та оточення.

foto-7.jpg

Кобилянська О.Ю.  Ніоба (Харків, 2023)

Трагічну долю героїні грецького міфу Ніоби переспівували на свій лад чимало митців ще від античних часів. Ольга Кобилянська пояснювала свою зацікавленість цією історією: «Описана мною  «Ніоба»  (героїня твору - Анна Янович) існувала справді, і всі її діти були нещасливі… Ніобу знала моя мати особисто, а кількох з її дітей я також». Використовуючи міфологічний мотив старогрецьких часів, О.Кобилянська ніби дає порівняння долі матерів двох різних епох, які «нагло втрачають своїх дітей. Але в одної це лихо приходить від погорди та зневаги до богів, у другої – від фанатичної віри в них». У повісті уособленням горя і страждань є літня дружина священика Анна Яхнович. Їй не дає спокою думка, чому щастя обійшло її дванадцятьох дітей. Зрештою вона доходить висновку, що в усьому винна заздалегідь визначена неминучість. Однак читач має змогу ухвалити власне рішення.

foto-8.jpg

Кобилянська О.Ю.  Вибрані твори  (Київ, 2023)

До видання увійшли твори: «Іmpromtu phantasie», «Valse melancolique», «Некультурна», «Битва» та інші. У збірці міститься також одна з найвідоміших повістей Ольги Кобилянської – «Царівна», що продовжує  тему самоствердження жінки. Над твором письменниця працювла впродовж 1888 – 1895 років. «Царівну» високо оцінила  Леся Українка: «Краса цієї повісті не так в її ідеях, як у глибокій, тонкій, логічній психології героїні Наталки. Читаючи історію думки Наталчиної, я немов бачила перед собою історію цілого нещасливого нашого інтелігентного жіноцтва».

Відомо, шо Ольга Кобилянська захоплювалася театром, що позначилося на її літературній творчості. Повісті та оповідання письменниці дуже близькі до драматургічних творів. Їх сюжети сповнені драматизму та насичені майстерно виписаними діалогами. Персонажі наділені індивідуальними рисами характеру, драматичні колізії побудовані за всіма законами жанру. Тому ще за життя письменниці були спроби сценічної інтерпретації її творів.

foto-9.jpg

Кобилянська О.Ю.  В неділю рано зілля копала (Харків, 2021)

Популярна повість занурює читача у дивовижний світ  старовинних  гуцульських звичаїв, чарівної карпатської природи. Майстерно створені образи вражають своєю глибиною і багатобарвністю, а сюжетна лінія трагічного, фатального кохання Гриця, Тетяни-Туркені та Настки, набуває філософського звучання й узагальнення. Хто хоч поверхово знайомий з цією повістю, знає наскільки виразний в ній етнографічно-побутовий гуцульський та циганський колорит, бурхлива, сповнена несподіванок, сюжетна лінія, - що само по собі криє неабиякі тетральні принади. Ще у 1913 році за проханням самої Ольги Юліанівни інсценізувати твір мала намір Леся Українка (відомо, що були здійснені певні напрацювання та розробки першої дії). Вона особисто ходила до Миколи Лисенка з проханням про створення музики до вистави. 

foto-10.jpg

«В неділю рано зілля копала»  має певну сценічну історю і в Одесі. У 50-х роках ХХ ст.  світ побачила видатна інсценізація режисера Василя Василька (у 1949 році  В. Василько зробив начорно інсценізацію повісті, розробивши до неї свої режисерські нотатки; остаточний  варіант п’єси  було завершено у 1953 році). «Я намагався зберегти у граничному лаконізмові глибокий психологізм прози Кобилянської, міцну її композицію, напруженість дії і водночас чарівну поетичність, музичну ритмічність…», - зазначав свого часу режисер.

foto-11.jpg

А в листопаді нинішнього 2023 року, до ювілею з дня народження Ольги Кобилянської,  Одеський український академічний музично-драматичний театр ім. Василя Василька запропонував сучасне сценічне прочитання твору.  За словами режисера  Олександра Самусенка вистава про те, що можна зробити заради справжнього кохання (використовуються світлини цієї постановки з сайту https://ukrteatr.odessa.ua/).

foto-12.jpg

Хоча інсценізувати намагалися переважно повість  «В неділю рано зілля копала»,  та першими на сцені професійного театру з’явилися герої повісті «Земля». У 1947 році інсценізацію та постановку «Землі» на сцені Чернівецького обласного драматичного театру здійснив його тодішній художній керівник Василь Василько, а вдруге  в 1948 році поставив  її вже на одеській сцені.

За висловами багатьох  літературознавців  «Земля»  - це неперевершений, чудовий зразок модернізму в літературі та перший символістський твір в українській літературі. Відомо, що письменниця присвятила цю повість своєму батькові.

«Земля» – центроподійна повість: художня картина світу обертається навколо головного персоніфікованого образу – Землі, яка, немов фокус, вбирає всі суперечності часу і містить усі пружини сюжету, групує героїв і зумовлює їх світосприймання.Змістовне навантаження визначає епіграф твору (рядки норвезького письменника Юнаса Лі), який увиразнює фатальність долі «дітей землі»: «Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша». У «Землі» всебічно розкрито характер самого процесу мислення селянина, його нелегке життя в триєдиному вимірі: соціальному, національному й психологічному. М. Коцюбинський свого часу писав авторці: «Я просто зачарований Вашою повістю — …і природа, і люди, і психологія їх — все це робить сильне враження».

foto-13.jpg

Кобилянська О.Ю. Апостол Черні  (Харків, 2023)

Твір вважається вершиною творчості Ольги Кобилянської, квінтенсенцією її роздумів про історичну долю України та місце інтелігента у цій долі. На прикладі життя трьох поколінь Цезаревичів та Альбінських письменниця створила низку образів прогресивних українських інтелігентів, для яких моральне самовдосконалення та боротьба за волю рідної землі є головними життєвими пріоритетами. «Апостол черні», ясна річ, за радянських часів був заборонений як націоналістичний і не видавався.

Цікавий (заохочувальний до прочитання твору) відгук знаходимо у онлайн-журналі про книги та літературу «Читай»: стаття Юлії Таранюк «Ольга Кобилянська “Апостол черні”» : «Коли “Апостол черні”, останній великий твір Ольги Кобилянської, позбавляє вас сну, що є наймилішим у світі, й до третіх півнів утримує в напрузі, – думаю, це ознака нетривіального твору. Таким і є роман в 2-х томах, який письменниця закінчила 1926 року й назвала повістю. Чи не вперше, а може й вперше, “Апостол черні” друкують в Україні, якщо не рахувати видання 1936 року в тоді не радянському Львові,  1984 р. видання у Канаді, 1992 р. часописний друк в “Буковинському журналі” в Чернівцях та першу з'яву в Празі 1926-1928 рр., в журналі “Нова Україна”… Й що неабияк здивувало, так це щасливе, обнадійливе завершення роману, щоправда, з невеличкою кассандрівською пересторогою: «- А Україна? - Вона є. І як ми самі її не запропастимо, то сповняться слова старого Гердера, що пророчив нам роллю нової Греції, завдяки гарному підсонню, веселій вдачі, музиці та родючій землі».

Про непростий життєвий шлях та особливості творчості Ольги Кобилянської пропонуємо дізнатися зі сторінок сучасних наукових і популярних видань, зокрема:

foto-14.jpg

Бабишкін О.К. Ольга Кобилянська. Нарис про життя і творчість (Львів, 1963)

Мельничук Я.Б. 20 есеїв про Ольгу Кобиляньску та її поціновувачів (Чернівці, 2014)

Гоян Я.П. Гірська Орлиця: есе (Київ, 2015)

foto-15.jpg

Вознюк В.А. Буковинські адреси Ольги Кобилянської (Чернівці, 2006)

Вознюк В.А. Особливості взаємин Лесі Українки та Ольги Кобилянської (Чернівці, 2020)

Кирилюк С. Кобилянська від А до Я (Львів, 2022)

Детальному аналізу аспектів творчості Ольги Кобилянської присвячено  низку сучасних досліджень, що впродовж останніх років з'явилися у фаховій періодиці.

foto-16.jpg

Нейрулін А. Етикетні формули в епістолярію Ольги Кобилянської як вияв прагмалінгвального (конотативного) компонента  // Лінгвістика. – 2019. – №1 (40). – С. 97 – 107.

Бандура Т. Поетика психологізму в імпресіоністичній новелістиці Ольги Кобилянської  // Проблеми сучасного літературознавства. – 2019. – Випуск 28. – С. 63 – 71.

Руснак Ю. Порівняння та засоби його вираження у малій прозі Ольги Кобилянської: когнітивний та стилістичний аспекти // Записки з українського мовознавства. – 2020. – Випуск 27. – С. 127 – 136.

Руснак Ю. Психолінгвістичний аспект роздумів (на матеріалі гуморески Ольги Кобилянської «Він і вона»)  // Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. – 2020. – Випуск 52. – С. 88 – 94.

Романов С. Любовні історії епохи модерн. Лариса Косач, Ольга Кобилянська: віддзеркалення // Слово і час. – 2021. - № 4 (718). – С. 40 – 56.  

Руснак Ю. Символічне значення лексеми хліб у художньому дискурсі О. Кобилянської  // Рідне слово в етнокультурному просторі. – 2022. –  С. 151 – 161.

Створено: 27.11.2023
Переглядів: 1453




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.