Всеукраїнська науково-практична конференція «Голодомор. Історія. Постпам’ять»: до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр.

golodomor_90300x-100-1.jpg

21 листопада 2023 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, у співпраці з Південним міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті, факультетом історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Одеським історико-краєзнавчим музеєм відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Голодомор. Історія. Постпам’ять»: до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр.

01.jpg

З вітальним словом до учасників зібрання звернувся Андрій Кононов, головний спеціаліст відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України. У своїй промові він наголосив на актуальності конференції, яка стала важливою складовою загальнонаціональної кампанії на вшанування пам’яті жертв Голодоморів першої половини ХХ століття в Україні. Особливо важливим є той факт, що все більше країн визнають Голодомор 1932-1933 рр. актом геноциду українців. Це є стратегічно важливим кроком для відновлення історичної справедливості та даниною пам’яті жертвам Голодомору.

02.jpg

На важливості проведення конференцій, що висвітлюють історичні події періоду Голодомору 1932-1933 років, зупинився Сергій Гуцалюк, керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті. Він звернув увагу на історичні паралелі нинішньої повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями росії проти українців, та Голодомору 1932-1933 рр., який вчинила радянська влада 90 років тому.

03.jpg

До присутніх звернулась Ярослава Різникова, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини – начальник управління культури, національностей та релігій Одеської обласної державної адміністрації, заслужений працівник культури України, зазначивши, що довгі десятиліття тема Голодомору була закритою. І те, що ця тема стала об’єктом наукових студій, що вона набула міжнародного резонансу, свідчить про тектонічні зміни в нашому суспільстві. Можна стверджувати, що Голодомор став центральною складовою української історичної культури. Ми відмежовуємося від одного з головних наративів російської пропаганди про «єдиний народ». І ця історична травма не знищила український народ, а навпаки допоможе подолати сучасну травму – російсько-українську війну, відновити історичну тяглість, усвідомивши, що ворог у нас той самий. Кожен виступаючий сьогодні буде аналізувати цей спектр історичних наративів, які ми маємо використовувати для розвитку нашого суспільства.

04.jpg

У своєму виступі В’ячеслав Кушнір, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, заслужений працівник освіти України зазначив, що тема Голодомору має бути вічною, кожне покоління має знати про цю страшну трагедію українців, аби вона більше ніколи не повторилася. Він переконаний, що у просвітницькій роботі необхідно доносити до пересічного українця правду про Голодомор. Виступи науковців дають можливість громадянам не тільки одержувати нову інформацію, а й почути відповіді на актуальні запитання.

kulchickij.jpg

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, головний науковий співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст.  Інституту історії України Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України, науковий керівник чотирьох випусків бібліографічного покажчика про Голодомор 1932-1933 років, який готувала ОННБ впродовж 20 років, підкреслив важливість роботи зі збирання інформації щодо Голодомору 1932-1933 років і закликав продовжувати її, особливо звертаючи увагу на нові матеріали, що виходять у світі як у традиційному, так і в електронному форматах.

05.jpg

До зібрання звернулася Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України. Вона привітала всіх з Днем Гідності та Свободи, який відзначається щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року, наголосивши на тому, що сьогодні кожен українець на фронті і в тилу бореться за незалежність нашої держави і виборює свою свободу та право на життя. Ірина Олександрівна також зазначила, що впродовж багатьох років тема Голодомору була табуйованою, й знадобилися десятиріччя, аби це стало важливим напрямом державної політики національної пам’яті, спрямованої на інтегрування національної історичної пам’яті у загальноєвропейські та світові історичні конструкції. Від часу відновлення незалежності України проведено чимало наукових конференцій, круглих столів, у засобах масової інформації надруковано численні свідчення очевидців тих страшних подій. У бібліотечних фондах, в архівах України й зарубіжжя нагромаджено чималий документальний, довідково-інформаційний запас. Тому наше завдання – спільними зусиллями відновити історичну справедливість, бо правда потрібна не лише тим, хто пережив цю трагедію, а й молодому поколінню, у руках якого наше майбутнє.

Конференція стала дієвим науково-комунікативним заходом, який поєднав представників державної влади, науковців, освітян, викладачів, представників громадських організацій, фахівців провідних бібліотек, архівів, музеїв з різних куточків України: зокрема з міст Києва, Одеси, Харкова, Дніпра, Полтави, Ізмаїлу та ін.

Під час конференції було заслухано близько 20 доповідей, які стосувались актуальних питань дослідження теми Голодомору 1932-1933 років в Україні, зокрема, об’єктивне висвітлення подій, пов’язаних з цією трагедією, важливість освітянської роботи серед молоді, вплив на світогляд суспільства та розвиток держави, формування політики пам’яті та вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

06.jpg 07.jpg 08.jpg

Під час конференції було презентовано виставкову акцію «Україна пам’ятає – світ визнає»: видання з фонду ОННБ та картина українського художника Валерія Франчука «Молитва» (2005 р.) з приватної колекції Валерія Махіна, власника мистецької галереї “Underground”.

Учасники конференції були одностайними в тому, що науково-комунікативний захід досягнув своєї мети і згуртував професійні спільноти бібліотекарів, архівістів, працівників музейних установ, науковців, освітян для обговорення пріоритетних напрямів дослідження теми Голодомору 1932-1933 років в Україні; розкриття об’єктивної інформації про події, пов’язані з Голодомором 1932-1933 років; висвітлення досвіду меморіалізації пам’яті про Голодомор в Україні та світі; акцентування уваги на наслідках Голодомору 1932-1933 років як етнічного та культурно-духовного геноциду українського народу; визначення місця і ролі бібліотек, музеїв, архівів у розкритті теми Голодомору; гідне вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Відеорепортаж телерадіокомпанії «ГРАД»:

ФОТОРЕПОРТАЖ


Створено: 23.11.2023
Переглядів: 1265




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.