Форум краєзнавців розпочав роботу в ОННБ

24 жовтня 2023 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «КРАЄЗНАВСТВО ПІВДНЯ УКРАЇНИ В ІСТОРИЧНОМУ ВИМІРІ ТА СУЧАСНОМУ ДИСКУРСІ: ДО 100-РІЧЧЯ ЗАСНУВАННЯ ОДЕСЬКОЇ КОМІСІЇ КРАЄЗНАВСТВА ПРИ ВУАН».

Серед партнерів і співорганізаторів науково-практичної конференції: Одеська обласна організація Національної спілки краєзнавців України, факультет історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, геолого-географічний факультет Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті, ВГО «Бібліополіс» та ГО «Одеське етнологічне товариство».

Заснована століття тому на базі Інституту народної освіти Одеська краєзнавча комісія стала головним центром краєзнавства на Півдні України, й українознавства зокрема. Об’єднавши дослідників історії, культури і природи, комісія зробила вагомий внесок у вивчення українського південного регіону та збереження його культурної спадщини. Діяльність Одеської краєзнавчої комісії припала на часи радикальних змін світогляду суспільства на тлі українського відродження, що стало поштовхом для широкої краєзнавчої роботи, координаційним центром якої вона виступила.

Відкриття конференції відбулося у відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ, учасники з інших міст долучилися до події онлайн на платформі ZOOM.

Учасників конференції привітала Катерина ОРЛЮК, начальник відділу соціокультурного розвитку регіонів Управління соціокультурного розвитку Міністерства культури та інформаційної політики України, відзначивши актуальність події. Вона наголосила на значенні краєзнавства як однієї з комплексних форм пізнання історії та культури різних регіонів України. Це також потужний засіб пробудження національної самосвідомості українського народу, його національної історичної пам’яті, без якої неможливе утвердження і збереження української державності. Особливого значення цей процес набуває в сучасних умовах, коли проти України ведеться війна, зокрема й інформаційна.

В’ячеслав КУШНІР, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, очільник Одеського етнологічного товариства та ГО «Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном», заслужений працівник освіти України (Одеса), - ініціатор та автор ідеї форуму краєзнавців вважає, що у дослідженні багатої етнографічної палітри Одещини визначний внесок належить Одеській краєзнавчій комісії як філії ВУАН. Наукова організація, яка працювала менше 10 років, встигла зробити дуже багато, залишивши нам унікальну спадщину. Її матеріали охоплюють період кінця 19 – 20-х рр. ХХ ст. Секції комісії очолювали видатні науковці, її філії були в Тирасполі та Херсоні. Велика увага приділялася видавничій справі. У багатьох сучасних дослідженнях бачимо значну кількість посилань на матеріали комісії, які є важливим джерелом культурологічного процесу.

Анатолій ХРОМОВ, кандидат історичних наук, голова Державної архівної служби України, наголосив на актуальності тематики конференції та засвідчив повагу інституціям, які здійснюють функції збереження пам’яті, архівам, бібліотекам, музеям, усім, хто має особливу місію – збирати, зберігати, досліджувати та надавати доступ до історико-культурних джерел та ретроспективної інформації. Він побажав учасникам конференції плідної роботи, конструктивних дискусій та цікавих обговорень.

Сергій СТЕПАНЕНКО, доктор фізико-математичних наук, професор, ректор Одеського державного екологічного університету, у своєму вітальному слові, як еколог, акцентував увагу зібрання на екологічній складовій краєзнавства. Він також переконаний, що краєзнавство повинно бути об’єднавчою дисципліною для всіх закладів вищої освіти Одещини.

Сергій ГУЦАЛЮК, керівник Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті (Одеса), нагадав присутнім, як впродовж майже трьох десятків років перед великим вторгненням РФ активно спотворювала краєзнавство, використовувала його як інструмент проти нас, робила це агресивно, потужно, масовано. Ми досі боремося з наслідками використання краєзнавства в контексті імперської політики. Ворог на окупованих територіях насамперед знищує те, що пов’язано з нашою мовою і культурою, та нав’язує своє. Проти цього ми сьогодні воюємо.

Сергій Гуцалюк високо оцінив співпрацю ОННБ з УІНП, зазначивши, що наші установи беруть участь у реалізації проєкту «Меч єдності» на підтримку ЗСУ.

Ярослава РІЗНИКОВА, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації – начальник управління культури, національностей та релігій, наголосила, що історична наука та краєзнавчий рух за новітніх умов відіграють надзвичайно важливу роль у національно-патріотичному вихованні юних, які тільки формуються, та у формуванні самої історичної пам’яті. Краєзнавство – це велика розгалужена платформа для дослідження та навчання. Пізнавальний і соціально-інформаційний потенціал сучасного історичного краєзнавства неможливо переоцінити, адже щоб змінювати світ, його потрібно пізнати. Краєзнавство, як складання пазлів, де накопичена інформація про локальну історію дає можливість побачити колорит і особливості єдиної великої України.

Марина БИЗОВА, головний спеціаліст відділу оцінки впливу на довкілля, земельних ресурсів, біоресурсів та заповідної справи Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації, говорила про важливість екологічної складової краєзнавства. Вона інформувала, що внаслідок російського збройного нападу зазнала руйнувань низка заповідних територій, зокрема острів Зміїний, Дунайський біосферний заповідник, національні природні парки «Тузлівські лимани» та «Нижньодністровський». Злочини агресора проти нашого довкілля ретельно фіксуються.

Доповідачка пропонує звернути увагу на вивчення історичних особливостей об’єктів природно-заповідного фонду, в цій царині вона має і власні наукові напрацювання.

Ірина БІРЮКОВА, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, відзначила, що російське військове вторгнення в Україну викликало небувалий сплеск інтересу до української літератури, української історії, особливо історії визвольних змагань. Великі виклики, перед якими стоїть Українська держава, спонукають нас замислитися, а хто ми? Найближчою історією для людини є історія її міста, її вулиці, її родини - тут ми всі дослідники. Через історію локальну ми краще розуміємо мотиви дій і вчинків наших предків, які відстоювали нашу свободу колись, і наших героїчних сучасників, які роблять це зараз. Через історію локальну ми краще усвідомлюємо історію України, яка має надзвичайно глибоке коріння. Наша книгозбірня має багатющу джерельну базу, до нас звертаються високоповажні дослідники, пересічні громадяни та студенти. Ми знайшли й повернули багато несправедливо забутих імен саме у співпраці з краєзнавцями. Ми дякуємо всім, хто захищає нашу країну як на фронті зі зброєю в руках, так і на фронті дипломатичному чи культурному. Разом переможемо! Слава Україні!

Далі відбулося пленарне засідання, на якому з доповідями виступили:

В’ячеслав КУШНІР, доктор історичних наук, професор, декан факультету історії та філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, голова правління Одеської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, очільник Одеського етнологічного товариства та ГО «Міжнародний центр по роботі з українцями за кордоном», заслужений працівник освіти України (Одеса),  - ЕТНОГРАФІЧНА УКРАЇНІСТИКА В ОДЕСІ;

Віра СОЛОДОВА, кандидат історичних наук, директор Одеського історико-краєзнавчого музею, заслужений працівник культури України (Одеса), -  ВНЕСОК УЧЕНИХ У СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЕТНОГРАФІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОДЕСЬКОЇ КОМІСІЇ КРАЄЗНАВСТВА ПРИ ВУАН (1923–1931);

Ярослава РІЗНИКОВА, заступник директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації – начальник управління культури, національностей та релігій, - СОЦІАЛЬНО-ІНТЕГРАТИВНА ФУНКЦІЯ ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ПОЛІЕТНІЧНОМУ РЕГІОНІ (НА ПРИКЛАДІ ОДЕЩИНИ);

Наталія ПЕТРОВА, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії, заступник декана факультету історії та філософії з наукової роботи Одеського національного університету імені І.І. Мечникова (Одеса), - ЕТНОГРАФІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО В ОНУ ІМЕНІ І.І. МЕЧНИКОВА.

Конференція продовжила свою роботу в секціях.