«Його скрипка плакала й співала»: до 115-річчя від дня народження видатного скрипаля, диригента і педагога Давида Ойстраха (1908–1974)

Давид Федорович Ойстрах (1908-1974) – скрипаль, альтист, диригент і педагог, співпрацював з провідними оркестрами та музикантами з багатьох куточків світу та був автором численних скрипкових творів. Його вважають одним із видатних скрипалів ХХ століття. Професор Музичного королівського коледжу в Лондоні, професор Моцартівського товариства у Відні, почесний член товариств Бетховена в Бонні та Ізаї в Брюсселі, дворазовий лауреат премії «Ґреммі».

1.jpg

Давид Федорович Ойстрах (1908-1974)

Фото: Перший всеукраїнський конкурс молодих скрипалів пам’яті Давида Ойстраха. Одеса, Україна, 14-17 червня 2018 р. – Одеса : Астропринт, [2018].

«Мені було три с половиною роки, коли батько приніс у будинок іграшкову скрипочку, «граючи» на якій, я дуже охоче уявляв себе вуличним музикантом… Мені здавалося, що немає і не може бути більшого щастя, аніж ходити по дворах зі скрипкою». Так Давид Ойстрах згадував свій перший «музичний досвід».

Давид Федорович (Фішелевич) Ойстрах народився 17 (30) вересня 1908 року в простій єврейській родині купця другої гільдії. Батько Ойстраха, Фішель, був великим любителем музики, грав на мандоліні та трохи на скрипці, а мати, Бейла, мала багаторічний досвід співу в хорі на сцені Одеського оперного театру, куди брала сина з собою щовечора.

Маленького Додіка, як його пестливо називали батьки, зачаровувала гра одеських вуличних музикантів, яким він наслідував у своїх дворових іграх: пілікав на іграшковій скрипці, уважно поглядаючи на листок з нотами, в яких ще нічого не розумів.

З п’яти років Давид почав навчитися грі на скрипці та альті, і не аби в кого, а у Петра Столярського – видатного музиканта і педагога, засновника одеської скрипкової школи, який був частим гостем у родині Ойстрахів, й, можливо, переконав батьків купити сину справжню скрипку. Бо, за легендами, П. Столярський міг лише оглянувши долоньки немовлят пророкувати їм велике музичне майбутнє. Але юний Ойстрах не був типовим «вундеркіндом», свій успіх здобував довгою та кропіткою працею, й шліфував свій талант до кінця життя.

2.jpg

Петро Столярський з учнями (поруч з ним – юний Давид Ойстрах)

3.jpg

Давид Ойстрах та Петро Столярський. Одеса, 1939 рік

Фото: Перший всеукраїнський конкурс молодих скрипалів пам’яті Давида Ойстраха. Одеса, Україна, 14-17 червня 2018 р. – Одеса : Астропринт, [2018].

Під час навчання в Одеській консерваторії, яка тоді іменувалася музично-драматичним інститутом, Ойстрах вперше покидає Одесу й подорожує з оркестром містами України: Єлисаветград (нині Кропивницький), Миколаїв, Херсон. Студенти-гастролери отримували добові, які, як сором'язливо згадував Ойстрах, повністю витрачав на морозиво. Ця подорож стане для нього яскравим спогадом на усе життя. Молодий талант був помічений композитором Олександром Глазуновим, і вже у 1927 році в Києві Ойстрах виконав концерт для скрипки з оркестром під керуванням автора, який одразу ж буде повторений в Одесі. А першою конкурсною перемогою Давида Ойстраха стала здобута ним у Харкові перша премія Першого всеукраїнського конкурсу скрипалів (1930).

До цього періоду життя Давида Ойстраха належить і його знайомство з піаністкою Тамарою Ротаєвою, їхня студентська дружба переросте в кохання, а потім і в міцну родину, де народився і виріс їхній син Ігор, який так само як батько став знаменитим скрипалем.

4.png

Давид Ойстрах з дружиною Тамарою та сином Ігорем, 1938 рік

Фото: Ямпольский И. Давид Ойстрах. – Москва : Музыка, [1968].

У 1935 році Давид Ойстрах переміг на Другому всесоюзному конкурсі музикантів-виконавців. У тому ж році він зайняв друге місце на Міжнародному конкурсі імені Генріка Венявського у Варшаві. І нарешті в 1937 році в Брюсселі Давид здобув блискучу перемогу в Конкурсі імені Ежена Ізаї. Критики та преса були в захопленні, музикант став зіркою світового масштабу.

5.png

Давид Ойстрах у Варшаві, 1935 рік

Фото: Ямпольский И. Давид Ойстрах. – Москва : Музыка, [1968].

У 1936 і 1937 роках Давид Ойстрах давав концерти в радянському посольстві в Берліні з музикою Мендельсона – смілива авантюра для єврейського скрипаля в самому серці нацистської Німеччини. У роки Другої світової війни скрипаль виступав на мобілізаційних пунктах, у госпіталях, приїжджав до фронтових міст, підтримуючи людей музикою. У цьому була деяка символічність, бо становлення Ойстраха як музиканта випала на роки Першої світової війни та революційного періоду, які пройшли у скруті та без батька, якого забрали на фронт. Уже весною 1945 року Ойстрах виступає з гастролями у Болгарії, Румунії, Югославії та Чехословаччині, які ще вчора були зайняті нацистами.

6.png

Ойстрах після концерту у військовому шпиталі, 1940-ті

Фото: Юзефович В. Давид Ойстрах. – Москва : Советский композитор, [1985].

Починаючи з 1950-х, Ойстрах виступає по всьому світу: Азія, Америка, Австралія, Африка, країни Європи, у цей час шанувальники називали майстра «Син та учень царя Давида». Ойстрах під час конкурсів та гастролей встиг потоваришувати з Паулем Хіндемітом, Яном Сібеліусом, Пабло Казальсом, Фріцем Крейслером та багатьма іншими знаменитими музикантами світового рівня. А з бельгійською королевою Єлизаветою Баварською, з якою познайомився ще 1937 року, був пов'язаний міцною дружбою. Ойстрах та Єлизавета разом музикували, коли ставалася нагода зустрітися у Бельгії. Ця дружба була настільки міцною та щирою, що королева перед смертю заповіла Давиду Ойстраху свою скрипку Страдіварі, на якій вона й грала зі своїм другом.

7.png

Ойстрах в гостях у королеви Бельгії Єлизавети 

Фото: Перший всеукраїнський конкурс молодих скрипалів пам’яті Давида Ойстраха. Одеса, Україна, 14-17 червня 2018 р. – Одеса : Астропринт, [2018].

Але, перебуваючи в закордонних турне, Ойстрах, як він писав у листах своїй сім'ї, практично не встигав хоч трохи побачити, «усвідомити» міста, в яких він бував, тому часто намагався привезти додому якнайбільше фотографій та метрів кіноплівок своєї аматорської відеокамери.

8.png

Із сином біля надгробної плити Йоганна Баха

Фото: Юзефович В. Давид Ойстрах. – Москва : Советский композитор, [1985].

9.png

Ойстрах у Сіднейському зоопарку

Фото: Юзефович В. Давид Ойстрах – Москва : Советский композитор, [1985].

«На сцені Ойстрах справляє враження колоса. Він міцно стоїть на землі, він гордо тримає скрипку, він творить музику, що виливається в нескінченному потоці краси і витонченості», – так згадував про Ойстраха видатний американський скрипаль Ісаак Стерн.

Давид Ойстрах також мав власну громадянську позицію. У 1966 році він підписує колективний лист до уряду СРСР і в центральні ЗМІ про неприпустимість знесення будівлі одеської кірхи. А на початку 1968-го під час гастролей США Ойстраху повідомили, що після повернення до Москви він повинен буде поставити свій підпис під документом, який засуджує уряд Ізраїлю, який закликав євреїв всього світу оселитися на своїй історичній батьківщині, але підписати сфабрикований лист музикант відмовився.

Давид Ойстрах пішов з життя як великий музикант – під час гастролей, через кілька годин після чергового концерту 24 жовтня 1974 року в Амстердамі. Вже після смерті Ойстрах вдруге стане лауреатом премії Ґреммі у 1975 році у категорії «Найкраще класичне виконання — інструментальне сольне виконання (з оркестром)».

10.png

Ойстрах за день до того, як піти з життя. Амстердам, 23 жовтня 1974 року

Фото: Юзефович В. Давид Ойстрах – Москва : Советский композитор, [1985].

Його пам’яті видатна українська поетеса Ліна Костенко присвятить вірш «Останній концерт Ойстраха в Києві».

11.png

Фото: Костенко Л. Триста поезій. Вибрані вірші. – Вид. 19. – Київ: А-БА-БА-ГА-МА-ГА, 2020.  – C. 180–181. (VII> 96640)

Література про життя та діяльність Д. Ф. Ойстраха

  1. Маркиз Л. Давид Ойстрах : творческий портрет / Лев Маркиз. — М. : «Музыка», 1977. — 24 c. : ил. – (Серия : Мастера исполнительного искусства). (XIV 49171)
  2. Ойстрах Д. Ф. Воспоминания : статьи, интервью, письма / Давид Федорович Ойстрах ; сост. В. Григорьев. — М. : Музыка, 1978. — 287,  [1] c., 16 л. ил. (XIV> 190)
  3. Перший всеукраїнський конкурс молодих скрипалів пам'яті Давида Ойстраха. Одеса, Україна, 14-17 червня 2018 р. / вступ. сл.: Олександр Сокол, Тетяна Алейнікова-Сокол ; М-во культури України, Одес. нац. муз. акад. ім. А. В. Нежданової. – Одеса, 2018. - 36 с. : іл.
  4. Хорошевський А. Ю. Проект «Україна» : галерея національних героїв / А. Ю. Хорошевський; худож.-оформлювач Ю. Ю. Романіка. — Харків : Фоліо, 2012. - 409, [4] c. : іл.
  5. Юзефович В. Давид Ойстрах : беседы с Игорем Ойстрахом / В. Юзефович; ред. М. Смородинская ; худ. С. Данилов — Изд. 2-е испр. и доп. — М. : Советский композитор, 1985. — 383, [1] c. : ил. (XIV> 6131)
  6. Ямпольский И. Давид Ойстрах / Израиль Ямпольский. — Изд. 2 доп. - М. : «Музыка», 1968. — 142 c, [2] c., 12 л. ил. (XIV 39289)
  7. David Oistrach : Ein Arbeitsporträt / fotogr. von Evelyn Richter ; Eingel. mit e. Essay von Ernst Krause. – Berlin, 1973. – 171 S. : Ill., 2 Add.
Створено: 27.09.2023
Переглядів: 878




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.