Невтомний шукач скарбів духовних

6-11 листопада 2024 р. в Одеській національній науковій бібліотеці відбувся цикл заходів, присвячений 90-річчю від дня народження Григорія Дем’яновича Зленка — письменника, літературознавця, бібліографа, заслуженого діяча мистецтв України. Заходи організовано відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024/2025 роках» від 21.12.2023 р. № 3536-ІХ.

Перша зустріч з творчою спадщиною Григорія Дем’яновича відбулася 6 листопада на традиційному занятті мовно-літературної вітальні «Дивослово». Її керівник Тетяна Ананченко, яка уже впродовж 1,5 року веде постійні заняття, розповіла про значний внесок Г.Д. Зленка у розвиток краєзнавства, літературознавства та журналістики.

На виставці були представлені книжки Г.Д. Зленка: «Нетлінне» (1968), «Книга пам'яті» (1971), «З полону літ» (1989), «Пізня лірика» (2003), «Пошук для прийдешнього» (2004), «Лицарі досвітніх вогнів» (2007), «Відсвіти Тараса Шевченка» (2010).

Григорій Зленко – лауреат літературної премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» НСПУ (1991, за книгу літературно-критичних нарисів «З полону літ»), премії газети «Вечірня Одеса» пам’яті Бориса Дерев’янка «Люди діла» (1998), Обласної літературної премії імені Івана Рядченка (2005).

Окрему увагу Тетяна Ананченко приділила сонетарію, збірці Григорія Зленка «Пізня лірика».

У її виконанні прозвучали чудові вірші-сонети Зленка з посвятами Івану Франку, Тарасу Шевченку, Володимирові Панченку та самому собі.

Пані Тетяна повідомила слухачів, що в жовтні поточного року, вулицю генерала Швигіна в Одесі перейменовано на вулицю Григорія Зленка.

7 листопада, саме у день 90-річчя від дня народження Григорія Дем’яновича Зленка, у Відділі рідкісних видань і рукописів ОННБ відбулася презентація книжки «Невтомний шукач скарбів духовних: книжки з автографами з колекції Г.Д. Зленка у фонді Одеської національної наукової бібліотеки».

Подія викликала значний суспільний інтерес. У старовинному залі зібралися друзі та знайомі ювіляра, літератори, філологи, історики, краєзнавці, журналісти, представники бібліотек- партнерів та активні читачі.

Урочистості розпочалися з пісні на слова Григорія Зленка «Я твій син, Україно» (музика Миколи Колодочки) у чудовому виконанні ансамблю «Перформенс», учасниками якого є викладачі Мистецької школи №5 м. Одеси.

Гостей зібрання привітала, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки,заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова.

Вона згадала, як прийшла на роботу до бібліотеки молодою дівчиною: «Присутність Григорія Дем’яновича у книгозбірні створювала особливу ауру, цього не можна було не відчути. Було приємно пізнавати, читати його матеріали, йти його стежками та заглиблюватися у фаховий бібліотечний пошук.  Ми згадуємо про нього з величезною вдячністю тим паче, що для нас видалася нагода бути одними з ініціаторів подання щодо присвоєння імені Григорія Зленка, як видатного діяча, пошуковця,  літературознавця з проханням вшанувати його ім’я у міській топоніміці. Дуже приємно, що це прохання було почуте, і тепер знайшлося місце не лише на літературних мапах, а вже є й прив’язка до локації. Він ніколи не був байдужим, він був запальною людиною, в нього було безліч ідей, думок, завжди була тема для розмови і мені дуже приємно, що хоч на дещицю, але я застала можливість працювати поруч з такою людиною, пишатися знайомством і можливістю сьогодні продовжувати й сприяти тій роботі, яку він започатковував, розбудовуючи редакційний відділ і сьогодні його колеги та наступники продовжують цю роботу, якою ми пишаємося, Видання бібліотеки продовжують здобувати перемоги на різноманітних конкурсах,  ми пишаємося цим міцним корінням і шануємо цю пам'ять».

Водночас з урочистостями в Одесі, Григорія Зленка вшановували і у його рідному селі Потік на Київщині. Туди, на запрошення місцевої громади, завітав Сергій Гальченко, заступник директора з наукової та видавничої діяльності Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, лауреат Державної премії в галузі освіти. Пан Сергій доєднався онлайн і до нашої презентації та розповів про свою дружбу та творчу співпрацю з Григорієм Зленком.

Завдячуючи новітнім технологіям активними учасниками  зустрічі стали спікери з різних куточків України: з Кривого Рога - Григорій Гусейнов, письменник, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка; з Києва - Інна Старовойтенко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу джерел з новітньої історії Інституту української археографії та джерелознавства НАН України; з  Корсунь-Шевченківського - Світлана Дремлюк, завідувачка музею комунального навчального закладу фахової передвищої освіти «Корсунь-Шевченківський педагогічний фаховий коледж ім. Т.Г. Шевченка Черкаської обласної ради».

А в Одесі своїми теплими спогадами про ювіляра поділилися Іван Мельник, редактор газети «Чорноморські новини», заслужений журналіст України;Наталія Майданюк, завідувач редакційним відділом ОННБ; Лариса Бур’ян, головний бібліотекар при адміністрації, заслужений працівник культури України, упорядник презентованого видання.

Ірина Бірюкова інформувала зібрання про важливу ініціативу Одеської національної наукової бібліотеки щодо започаткування Конкурсу з літературного краєзнавства імені Григорія Зленка.

Примірники книжки «Невтомний шукач скарбів духовних: книжки з автографами з колекції Г.Д. Зленка у фонді Одеської національної наукової бібліотеки» отримали представники низки бібліотек міста Одеси, Одеський літературний музей, а також давні друзі Григорія Зленка – краєзнавець і колекціонер Тарас Максим’юк, письменник і журналіст Роман Кракалія та редактор «Чорноморських новин» Іван Мельник.

Зустріч  провела журналіст Галина Володимирська.

Ювілейний захід супроводжувався виставками документів з фондів ОННБ, які  розкривають творчий доробок Г. Зленка - «Тут треба любові, а вона у вас є» (виставка книжок з автографами письменників - лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка) та  «З полону літ: розповіді літературного слідопита».

За понад дві години, які промайнули непомітно, чимало добрих слів було сказано про Григорія Дем’яновича Зленка всіма, хто його знав і шанував, хто цінував його працю, хто мав за наставника, колегу, однодумця та провідника в книжковому морі.

Завершальною подією у циклі заходів 11 листопада став майстер-клас культуролога, члена Національної спілки журналістів України, філологині й краєзнавиці Тетяни Ананченко «Літературне краєзнавство як жанр літературознавчих досліджень».

Пані Тетяна привітала присутніх в музеї слухачів, серед яких було багато студентів Одеського медичного та Одеського морського університетів, у тім числі й майбутніх журналістів, наголосивши, що краєзнавство – дуже важливий чинник духовного розвитку особистості, особливо такої, яка хоче дізнатися сама і розповісти іншим про особливості й унікальність тієї частини України, де ти живеш. І таким невтомним дослідником якраз і був Григорій Дем’янович Зленко, який був і залишається взірцем невтомного творчого пошуку.

Вона порушила питання про те, що ж є успішним у такому творчому пошуку? На її думку, це те, що тебе зацікавить, «зачепить» і довго не відпускатиме. Так, її вже давно «зачіпало» те, чому в Одесі й на Одещині така велика увага приділялася діячам російської культури (згадаймо нещодавню топоніміку нашого міста!). І чому в ньому навіть близько не було імен видатних діячів української політики й культури, які жили чи бували в місті «край Чорного моря», таких, як Леся Українка, яка 25 разів бувала в Одесі, тричі тут подовгу лікувалася і прославила наше місто циклом «Подорож до моря», увівши в такий спосіб Одесу в культурологічний український обіг. Тож Леся Одесу вшанувала, а влада Одеси і досі неспроможна вшанувати її пам’ятником… Богу дякувати, що хоч колишній проспект Гагаріна тепер носить її ім’я! Якоюсь  мірою небайдужі діячі нашої культури, такі, як Артем Кршемінський, колишній бізнесмен і меценат, а зараз захисник України в лавах ЗСУ, компенсували цю недолугість наших чиновників від влади, і кілька років тому було вперше видано окремою книжкою цикл «Подорож до моря», у якому 5 з 9 віршів присвячено саме Одесі. Чудові ілюстрації до цього видання виконала відома в Україні художниця Лариса Дем’янишина, а післяслово «Під одеським вітрилом» написала Тетяна Ананченко.

Але не лише Леся Українка бувала в нашому місті. Тут жили і працювали, боролися під час Визвольних змагань за незалежність України Іван Липа, міністр в уряді УНР, і його син Юрій Липа, політик і чинний діяч ОУН.

Тут «стали на крило» відомі згодом діячі українського красного письменства Микола Вороний і Олександр Олесь, які свої ранні твори опублікували саме в одеських виданнях початку ХХ століття; тут перші свої драматичні твори, зокрема, драму «97» написав Микола Куліш; тут розпочинали свою діяльність на тодішній Одеській кінофабриці ВУФКу Олександр Довженко і Юрій Яновський, поети-футуристи Ґео Шкурупій і Михайль Семенко й Майк Йогансен та Микола Бажан.

Одесу уславили своєю творчістю лауреати Національної премії ім. Т. Шевченка професор В.В. Фащенко (перший лауреат серед науковців України), поети Борис Нечерда і Тарас Федюк.

Цікавою для присутніх і знаковою в сенсі ретельності у творчому пошуку була розповідь п. Тетяни про те, як вона своєю статтею «То де і коли народилася Олена Теліга, або Дещо про легенди і факти» у «Слові «Просвіти» викликала, без перебільшення, світовий резонанс. І це, певною мірою, сприяло тому, що 100-річчя Олени Теліги було відзначено замість 2007 у 2006 році.

Про все це і про багато чого іншого цікавого й пізнавального Тетяна Ананченко розповіла присутнім на своєму майстер-класі за її книжкою «України часточка – в мені»: Одещина в культурологічному просторі світового українства», два видання якої здійснило видавництво «Друк» (2006 і 2007 рр.).

Книжки мали широкий резонанс, були оцінені громадськістю та відзначені двома престижними преміями.

Майстер-клас Тетяни Ананченко викликав зацікавленість і реакцію присутніх, які подякували їй щирими оплесками.