Герої не вмирають: до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України

Коли мечами злоба небо крає
І крушить твою вроду вікову,
Я тоді з твоїм ім’ям вмираю
І в твоєму імені живу!

Василь Симоненко

1.jpg

Щороку 29 серпня в Україні відзначається День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за батьківщину. Дату було обрано як нагадування про Іловайську трагедію 29 серпня 2014 року, коли під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом російське керівництво порушило домовленості і ворожі збройні сили впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

24 лютого 2022 року війна із російським агресором отримала новий виток – війна зі Сходу перемістилася на всю територію України. Буча, Ірпінь, Маріуполь, Херсон… Назви цих міст назавжди увійдуть в історію як свідчення нелюдських звірств російської армії. Ворог щодня руйнує українські міста та убиває цивільних українців. Найкращі сини і доньки України продовжують боротьбу ціною своїх життів.

Фахівці ОННБ підготували добірку книжкових видань, які відтворюють незламність волі й духу українських воїнів та є свідченням кровопролитної боротьби за майбутнє нашої держави.

2.jpg

Вагому інформаційну роботу щодо російсько-української війни проводить Український інститут національної пам'яті. Так, на базі інформаційних матеріалів УІНП було випущено брошуру «2014: початок російсько-української війни» (Київ, 2019), яка знайомить з історичним контекстом і передумовами російської агресії 2014 року, відображає хронологію початку російсько-української війни (від окупації Криму до підписання так званих Мінських угод). Крім цього, УІНП випустив низку видань, присвячених усній історії АТО. Серед них, у 2018 році підготовлено збірник спогадів «Дівчата зрізають коси», в якому містяться спогади 25 жінок-військових, які брали участь в російсько-українській війні у складі Збройних сил України та добровольчих підрозділів у 2014-2018 рр. У спогадах йдеться про бойові операції різних років на Луганщині та Донеччині, про звільнення українських міст та сіл від окупантів, спогади про побратимів, місцевих мешканців, воєнний побут, а також роздуми про становище жінки в українському війську в різні періоди війни.

3.jpg

Участі жінок у військових діях в АТО також присвячене  соціологічне дослідження «Невидимий батальйон» (Київ, 2016) за загальною редакцією відомої дослідниці Тамари Марценюк. У ньому представлено результати експертних інтерв'ю про гендерні аспекти інтеграції жінок в армію в Україні та ситуацію із жінками у зоні бойових дій, проаналізовано медіа репрезентації жінок в АТО, а також частково з'ясовано юридичні аспекти участі жінок у бойових діях. Дослідження стало можливим завдяки інформаційній та фінансовій підтримці МБФ «Український жіночий фонд» та «ООН Жінки в Україні».

4.jpg

Ще одним виданням про нескореність українських жінок є книга Вікторії Покатіс «Незламні. Книжка про спротив українських жінок у війні з російськими загарбниками» (Київ, 2023). Вона про українок, про силу українського духу, про жіночу єдність, про стійкість, коли треба покинути домівку і рятувати сім’ю, про якості, які українки відкрили в собі з початком війни, про те, як вони допомагають армії та мріють відновлювлювати країну. До збірки увійшли 30 історій жінок-військових, парамедиків, волонтерів, засновниць фондів і притулків, адвокатів, які представляють права українського народу у різних країнах, про жінок, які організовують марші, щоб голос України почули всюди.

5.jpg

Добровольцям та ветеранам АТО присвячено арт видання «Добровольці. Доба героїв» (Київ, 2019). Воно стало своєрідним пам'ятником бійцям та свідченням героїзму, мужності, прагнення наших бійців до перемоги. Фотозйомка здійснювалася на нульових кілометрах з 2014 до 2018 року фотомайстром Андрієм Котлярчуком, який проїхав тисячі кілометрів уздовж лінії протиборчих сил та відзняв сотні кадрів із воєнного життя і портретів бійців до та після бою. Він зазначає: «Фактура чорно-білої плівки допомагала зануритися у світ, де все занадто справжнє, у тому числі й смерть. Як доповнення зібрав багато вражень добровольців від баченого смертоносного навколишнього світу, і подаю їх, максимально зберігаючи манеру мовлення кожного. Ці прості слова зрослися з образами на світлинах в єдине ціле».

Однією з ключових подій початкового етапу війни на Сході, яка стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні, є оборона Донецького аеропорту (ДАП). 26 травня 2014 року озброєний загін прибічників ДНР спробував захопити аеропорт. Героїчна оборона цього стратегічно важливого об'єкта тривала 242 дні. За військовою логікою і здоровим глуздом втримати його було майже неможливо. Але вони тримали! За це оборонців аеропорту назвали «кіборгами». Аеропорт став «небесними воротами» для  десятків душ молодих, красивих та життєрадісних бійців, які віддали за Батьківщину саме дороге – своє життя. Пропонуємо кілька видань, присвячених обороні ДАП.

6.jpg

У першій частині книги «Донецький аеропорт. Справжня історія» журналістка та волонтерка Ірина Вовк розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. У другій частині книги відображаються останні, найтрагічніші, дні оборони аеропорту. Про все, що відбувалося тоді день за днем, свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці. Пам’ять про героїв бережуть родини загиблих «кіборгів», їхній подвиг закарбований у віршах і піснях, книгах і фільмах. 

7.jpg

Фотоальбом «ДАП» (Київ, 2015) пропонує поглянути на події оборони аеропорту очима бійця 90-го окремого аеромобільного батальйону при 95-й окремій аеромобільній бригаді (на час описуваних подій) ЗСУ Руслана Боровика (позивний «Багдад»). Він був у самому пеклі – у новому терміналі Донецького аеропорту в самий розпал подій.

8.jpg

Оборона ДАП стала основою для художньої книги американського журналіста Сергія Лойко «Аеропорт» (Київ, 2016). Головна сюжетна лінія роману розгортається по хвилинах упродовж останніх п'яти днів понад 240-денної облоги Аеропорту. Маленький український гарнізон аеропорту вдень і вночі відбиває атаки противника, який у багато разів перевершує його у живій силі та техніці. Але тут, у цьому дощенту зруйнованому Аеропорту, підступні та жорстокі вороги стикаються з тим, чого не очікували й у що не можуть повірити – з «кіборгами». Вороги самі так назвали оборонців Аеропорту за їхню надлюдську живучість і впертість приречених. У цій книзі багато персонажів, багато сюжетних ліній, які драматично переплітаються. І хоча всі сюжетні повороти роману – це художній вимисел, воєнні сцени та події взяті автором із особистих спостережень (він був єдиним іноземним кореспондентом в ДАП під час його облоги). Крім цього, в основу книги лягли 43 години інтерв'ю з бійцями. Цитати із роману були використані Сергієм Лойко у альбомі «Аеропорт у фотографіях і текстах» (Київ, 2016), який ілюструють фотографії, зняті ним на війні у Східній Україні.

9.jpg

Однією з найгероїчніших і найтрагічніших операцій початку російсько-української війни, що досі лишається маловідомою для більшості українців, є облога Луганського аеропорту. Результатом першої в Україні спроби зібрати та проаналізувати свідчення безпосередніх учасників цієї оборони стало видання «У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту» (Харків, 2019). У документальній хроніці описуються події, пов’язані з обороною міжнародного аеропорту «Луганськ» та прилеглих населених пунктів (квітень — початок вересня 2014 року), а також події, що передували окупації Луганська (зима — весна 2013–2014 років). Команда волонтерів зібрала спогади понад 140 учасників та очевидців тих подій — військових, волонтерів, місцевих мешканців, працівників міліції та аеропорту, медиків, а також унікальні фотографії та картосхеми, що ілюструють військові операції, які відбувалися навколо летовища. Книга містить коментарі військових дослідників, офіцерів та експертів із аналізом основних подій, а також перелік загиблих українських бійців із різних підрозділів.

10.jpg

Зберегти пам'ять про українських Героїв для майбутніх поколінь дослідників покликані видання, у яких інформацію про бійців зібрано та згруповано за певними критеріями (наприклад, у розрізі конкретного регіону). Такою є книга члена Національної спілки журналістів України, учасниці Другої світової війни, секретаря Ради Одеського військово-наукового товариства Людмили Опроненко-Клопової «України вірні сини (хронологія героїзму)» (Одеса, 2018). Видання ділиться на дві частини: у першій частині пропонується інформація про 108 загиблих Героїв Небесної сотні; у другій – про 166 воїнів з Одещини. Ще однією із цього блоку видань є книга «Вклоняємось доземно українському солдату» (Київ, 2016) над якою працювали Роман Драпак, Наталія Ткачук, Віталій Стечишин. Вона також містить життєві історії українських воїнів. За кожною із яких – справжній герой, який самовіддано любить і служить своїй Батьківщині, віддаючи всі свої сили і своє життя для добра Українського народу: його свободи і державності, могутності і процвітання.

11.jpg

Не залишаються осторонь оприлюднення історій Героїв і періодичні видання. Вони фіксують дійсність, осмислюють, аналізують і «архівують» її для прийдешніх поколінь. Історії бійців – вагома частина цього процесу, адже без таких живих розповідей картина війни ніколи не буде повною. Часто із розрізнених публікацій постають цілі книги. Так, редакцією газети «День» підготовлено та видано книгу «Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв» (Київ, 2016), яка стала цілком логічним продовженням всього того, що робить редакція газети «День» щодня. У ній зібрані знакові історії українських Героїв про знакові події війни.

Окремий пласт літератури, присвяченої російсько-українській війні, становлять військові щоденники. І хоча така література часто має неточності, пов’язані з особистим сприйняттям подій і властивостями пам’яті, вона надзвичайно важлива, адже дозволяє поглянути на події крізь призму досвіду безпосередніх учасників.

12.jpg

Такими є дві книги лікаря Віктора Чернієнка, який опинився у пеклі страшних боїв під Іловайськом: «Боже, бережи Україну!» (Харків, 2018) та «Щоденник військового лікаря» (Харків, 2019). Події формування Іловайського котла гарячого серпня 2014 року в них подано через сприйняття юного хірурга, який потрапляє на передову одразу після закінчення медичної академії. Його щире бажання застосувати на практиці усі свої знання з військово-польової медицини зникає в реальних умовах війни через недбалість байдужих військових медиків, і, розчарований, він змушений пристосовуватися до нової, зовсім не книжкової реальності. Це книги про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдатів – усіх тих, хто воював і зараз воює, зокрема тих, хто потрапив в Іловайський котел.

13.jpg

Савур-Могила – курган у східній частині Донецької області, який є досить незвичайним місцем. Проте книга «Савур-могила. Військові щоденники» (Харків, 2017) не стільки про місця, скільки про людей і серпневі події 2014 року, коли ця місцевість була захоплена терористичною організацією «ДНР», та була місцем активних боїв. Як промінь ліхтарика, кинутого у темряву, авторська свідомість вихопила обличчя, дії та враження. І, пропустивши крізь себе, перетворила на текст. Це спроба передати все саме так, як запам’яталося.

14.jpg

«Воєнний щоденник (2014-2015)» (Харків, 2018 ) – записки про війну, які написав піхотний снайпер Олександр Мамалуй. Писав на айфоні в наметах і будиночках базових таборів, в короткострокових відпустках і навіть у напівзруйнованій будівлі метеостанції Донецького аеропорту. А зводив їх у книгу, вже снайпер-прикордонник, який повернувся з 77-добового відрядження. Зводив на тому ж подряпаному айфоні, під час нічних чергувань у резервній мобільній групі на заставі і під час перемир'я.

Запропоновані до уваги користувачів книги – лише невелика частина наявних у фондах ОННБ видань, що стосуються російсько-української війни. І їх кількість невпинно зростає, адже ми ще перебуваємо на етапі проживання – ледь не щодня відбуваються події, які згодом будуть записані на скрижалях новітньої історії. Нам та нашим нащадкам ще доведеться їх аналізувати та досліджувати. Головне ж завдання зараз – це максимально зберегти пам'ять про людей, які поклали життя за волю та незалежність України, та тих, хто продовжує боротись.

Герої не вмирають! Вони навічно залишаються в наших серцях і пам‘яті.

Світла пам'ять кожному українському воїну, який віддав життя за нашу державу!

 

Інформацію підготував
відділ краєзнавства «Одесика» ОННБ

Створено: 27.08.2023
Переглядів: 1540




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.