«Володимир Липський – неперевершений знавець природи»

foto1.jpg

репродукція фото: Доброчаева Д. Н. Владимир Ипполитович Липский / Д. Н. Доброчаева, Г. П. Мокрицкий. Киев, 1991. 216 с. (VIII>29316)

Володимир Іполитович Липський (1863–1937) – видатний український вчений-флорист, систематик рослин, ботаніко-географ, неперевершений знавець гербарної справи і принципів організації ботанічних садів. Член Київського товариства природознавців, віце-президент, а згодом і президент ВУАН (1921–1928), член-кореспондент Академії наук СРСР (1928–1937).

Ще під час навчання на фізико-математичному факультеті Київського університету (1881–1887) В. І. Липський захопився ботанікою. Під керівництвом професора І. Ф. Шмальгаузена (1849–1894) вивчав флору Поділля, Житомирщини і Бессарабії. За матеріалами цих досліджень у «Записках Киевского общества естествоиспытателей» були надруковані його перші наукові праці: «Дослідження про флору Бессарабії» (1889), в якій було наведено опис нового виду рослин – мласкавця бессарабського (Valerianella bessarabica Lipsky), а також «Дослідження Північного Кавказу» (1891), «Нові данні для флори Бессарабії» (1894), «Замітка про флору Криму» (1894).

Ще наприкінці ХІХ ст., у своїх дослідженнях флори Бессарабії В. І. Липський звертав увагу на суттєвий вплив людської діяльності, яка порушує природну рівновагу рослин й призводить до їх зникнення.

foto2.jpg

Липский В. Новые данные для флоры Бессарабии // Записки Киевского общества естествоиспытателей. – 1894. – Т. 13, вып. 1/2. – С. 423–445. (XVIII 30907)

В. І. Липський брав участь у численних наукових експедиціях по Україні, Кавказу, Азії, Європі, Північній та Південній Америці, Далекому Сходу, під час яких збирав багатий матеріал, знайомився з колекціями ботанічних садів.

foto3.jpg

Липский В. И. Главнейшие гербарии и ботанические учреждения Западной Европы… – СПб., 1901. – 123 с. (VIII 22569)

foto4.jpg

Липский В. И. Цейлон и его ботанические сады… – СПб, 1911. – 280, [2] с. (VIII 9677)

foto5.jpg

Липский В. И. Северная Америка и ее ботанические сады. Ч. 1. Нью-Йоркский ботанический сад. – Петроград, 1915. – 180 с. (VIII 9676)

В. І. Липський був одним з перших, хто дав науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії. Нерідко він був першим європейцем, який зустрічався з місцевими жителями. Знання багатьох мов – як європейських, так і східних – допомагало йому встановлювати контакти і займатися дослідженнями.

У 1899 р. В. І. Липський видав капітальну працю за підсумками наукових експедицій по Кавказу «Флора Кавказу. Звід даних про флору Кавказу за двохсотрічний період її дослідження, починаючи від Турнефора і завершуючи XIX століттям», яка містить перелік близько 4500 видів рослин та точні дані про їх поширення і яка стала настільною книгою багатьох поколінь ботаніків. На Кавказі вчений описав три нових роди квіткових рослин: Beketowia, Orthorhiza та Schumannia. Серед нових, описаних В. І. Липським рослин Кавказу, можна відзначити діоскорею кавказьку (Dioscorea caucasica Lipsky), бук східний (Fagus orientalis Lipsky), любисток кавказький (Levisticum caucasicum Lipsky), перстач Алексєєнка (Potentilla alexeenkoi Lipsky), тюльпан кавказький (Tulipa caucasica Lipsky), звіробій понтійський (Hypericum ponticum Lipsky) та багато інших.

У 1917 р. В. І. Липський повернувся в Україну, де брав активну участь в організації Української академії наук, у розробці плану ботанічного саду Академії наук.

foto6.jpg

Липський В. І. Ботанічний сад Української академії наук і його завдання. – Київ, 1927. – 53 с. (VIII 17619)

У 1928 р. В. І. Липський подав у відставку з посади президента ВУАН, яку обіймав з червня 1922 р., і, переїхавши до Одеси, очолив Ботанічний сад. Завдяки його зусиллям в Одеському ботанічному саду була організована науково-дослідна робота флористичного, систематичного, ботаніко-географічного характеру та з інтродукції рослин; розпочато роботу із систематизації гербарію, були організовані музей і бібліотека.

foto7.jpg

Ботанічний сад Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова

У цей період, під час експедицій до Чорноморського узбережжя (1927, 1930, 1931) він вивчав біологію філофори червоної і розробив методику її добування. Результати цих досліджень суттєво вплинули на подальше використання цієї культури в народному господарстві і сприяли організації в 1931 р. в Одесі першого в Україні заводу з виробництва йоду та агар-агару, які на той час ввозили з-за кордону.

У 1933 р. В. І. Липського залучають до розробки дарвінсько-мічурінського напрямку та «новацій» Т. Д. Лисенка. Однак, він залишив пост директора Одеського ботанічного саду, не бажаючи підтримувати ідеї Т. Д. Лисенка, протягом останніх років свого життя працював науковим консультантом Ботанічного саду.

Засвідчуючи надзвичайні наукові заслуги В. І. Липського, на його честь названо два нові роди: Липскія (Lipskya) і Липскіелла (Lipskyella) та 54 нових види рослин (зокрема, ковила Липського, молочай Липського, чебрець Липського, клен Липського тощо), які ввійшли у флористичні зведення всіх країн.

foto8.jpg

Створено: 11.03.2023
Переглядів: 991




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.