І ДЗВОНИТЬ ПАМ'ЯТЬ В НАШІ ДУШІ…До Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 років

1f.jpg

22 листопада, до Дня пам’яті жертв голодоморів та 90-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр., в читальному залі ОННБ (вул. Ак. Філатова, 1) та онлайн на платформі Zоом відбулося відкриття Виставкової акції «Розсекречена пам'ять» та презентація наукового доробку ОННБ – 4-го випуску бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.».

Цього скорботного дня, окрім виставкової експозиції – книжок, документів та плакатів, на столах на вишитих рушниках лежать шматочки чорного хліба та зламані колоски як символи того лихоліття, що спіткало Україну 90 років тому. Згасає світло, звучить тужлива мелодія П’ятої симфонії Бетховена, під яку до залу заходять зі свічками дівчата-бібліотекарі у вишиванках…

Тетяна Ананченко, культуролог, член Національної спілки журналістів України, розпочинає церемонію:

«І дзвонить пам'ять в наші душі,
Б’є голосами в синю вись:
Рік 33-й, у майбутнім
Не повторись! Не повторись!..

Наша сьогоднішня зустріч – це своєрідний реквієм пам'яті жертв страшного Голодомору тридцятих років минулого століття, пам'яті тих, хто мученицькою смертю пішов з життя.

Коли помирає одна людина – зникають мрії, надії, сподівання сотень людей. Коли помирають мільйони – зникають цивілізації.

Вшануймо пам'ять людей, замордованих голодом 32-33 років, хвилиною мовчання. Низько схилімо голови перед їх світлою пам’яттю та в зажурі пом’янімо їх крихтою святого чорного хліба…»

Учасників зібрання привітала Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України:

«У ці скорботні дні ми згадуємо мільйони наших співвітчизників - жертв Голодомору. Цей злочин замовчувався впродовж багатьох десятиліть. Ми намагаємося зрозуміти, як це сталося, чому було так тихо, так моторошно тихо? Ми намагаємося шукати відповіді й давати ці відповіді. Сьогодні ми перебуваємо у просторі, сповненому документальних свідчень Голодомору, публікацій та наукових розвідок. Бібліотеки України, які містять тисячі документів, опублікованих завдяки нашим натхненним дослідникам, стають активним комунікаційним майданчиком…

Щодня ми є свідками героїчних проявів спротиву наших громадян намаганням знищити людяність в людях, їхню душу, їхню здатність до опору. Сьогодні наші колеги з Харкова рятують будівлю однієї з найбільших українських бібліотек - Харківської державної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка, в якій не вціліло жодного вікна. Вся Україна об’єднує зусилля, щоб захистити сім мільйонів видань, триває збір коштів на їх порятунок. Свідчення варварських нападів на об’єкти культурної спадщини фіксуються на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України. Їх вже понад пів тисячі, і цей перелік, на жаль, зростає. Це також є свідченням етноконфесійного голодомору, знищення культурної спадщини української нації.

Що ми можемо протиставити цьому страшному нападові? Можемо протиставити свій інтелект і знання, підтримку захисникам України, вдячність закордонним партнерам, які надають нам можливість виборювати своє майбутнє. Тож сьогодні, відкриваючи цю виставкову акцію, привертаючи увагу до ресурсів бібліотек, архівів, музеїв, дякуючи нашим партнерам за готовність працювати в такому незвичному форматі та демонструвати, як культурні інституції здатні посилювати одна одну, привертати увагу кожної зі своїх аудиторій до потужностей цих закладів, до можливості вивчення цих ресурсів, до промоції результатів досліджень. Я вірю в те, що інтелект також є потужною зброєю, зброєю, яка здобуде для нас перемогу, поруч з нашими захисниками. Тож тримаймося, борімося, виборюймо своє майбутнє і дбаймо про те, аби кожне свідчення Голодомору не було забуте, аби кожна днина, яку ми переживаємо сьогодні у борні за Україну, її культуру, її спадщину і за її майбуття, також не лишалися без уваги українського суспільства та всього світу. Дякую всім, хто прийшов. Слава Україні!».

2f.jpg 3f.jpg 4f.jpg 5f.jpg

Виставку плакатів з фонду Одеського історико-краєзнавчого музею «1932 – 1933: геноцид голодом» презентував Юрій Слюсар, заступник директора з наукової роботи Одеського історико-краєзнавчого музею. Це найбільш нова й актуальна пересувна виставка - серія інформаційних плакатів, які дозволять наочно ознайомитися з трагічною сторінкою історії України початку ХХ століття – Голодомором 1932-1933 рр.

Степан Желясков, заступник начальника відділу використання документів Національного архівного фонду, інформації, публікації та зовнішніх зв’язків Державного архіву Одеської області: «Державний архів Одеської області був одним з найперших в Україні регіональних архівів, який почав роботу по збору і вивченню документальних джерел подій Голодомору. Результатом цієї роботи стало фундаментальне видання «Національна книга пам’яті Голодомору 1932-1933 років в Україні: Одеська область» – це книга, створена народом для увіковічення пам’яті жертв антинародної влади».

Володимир Мотика, економіст, громадський діяч, голова (від 1990 р.) Фундації українознавчих студій Австралії, з технічних причин не зміг особисто виступити на конференції, тому ведуча заходу зачитала надісланого ним напередодні листа: «Мене завжди вражала вся ваша подивогідна праця над виготовленням та друкуванням фундаментального бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.»… І висловлюю глибоку вдячність всім, хто вкладає свої зусилля в цю справу, а особливо у ваших сьогоднішніх обставинах… З початку повномасштабної російської війни проти України стараємося поширювати правдиву інформацію серед австралійців і впливати, де можемо, різними акціями, щоб спрямовувати будь-яку допомогу від австралійського уряду для України». Володимир Мотика».

Станіслав Кульчицький, доктор історичних наук, професор, головний співробітник відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, почесний краєзнавець України, автор численних досліджень з історії України ХІХ – початку ХХІ століть:

«Мені приємно, що в Одеській національній науковій бібліотеці, яка, як і всі ми, переживає нелегкі часи, не просто згадали про 90-річчя Голодомору, але й здійснили великий прорив у вивченні цієї теми, підготувавши четвертий випуск бібліографічного покажчика. Близько 22 тисяч публікацій, присвячених Голодомору, написаних в різних країнах світу, вже зафіксовано, тепер їх можна відшукати в наукових бібліотеках та в інтернеті. Цей масив інформації зібраний для продовження вивчення Голодомору. Тепер наше завдання не просто вивчати, а розповісти про злочини тоталітаризму всьому світові. Всього 16 країн визнали Голодомор геноцидом, бо боялися політичної реакції Російської Федерації. Тепер, коли є обґрунтовані позиції визнати РФ державою-терористом, - дорога вільна. На мою думку, тут неодмінно стануться великі зрушення», - висловив впевненість пан професор і не помилився. Вже 30 листопада німецький Бундестаг визнав Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу…

6f.jpg 7f.jpg 8f-1.jpg 9f.jpg

Серафима (Шевчик), ігуменя Архангело-Михайлівського жіночого монастиря УПЦ. Її книга «Піст від диявола» (2003 р. видання), з передмовою тодішнього Президента України Л.Д. Кучми, є даниною пам`яті мільйонам синів і дочок українського народу, що загинули в лихолітті голодоморів буремного ХХ сторіччя.

Лариса Бур`ян, завідувач науково-бібліографічного відділу Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, одна з упорядників бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 1932-1933 рр»:

«За підтримки австралійської діаспори та американського благодійника Маріана Коця Одеса стала центром досліджень проблем Голодомору. Відповідальну і почесну роботу зі створення фундаментального бібліографічного покажчика "Голодомор в Україні 1932-1933 рр." взяла на себе Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького – нині Одеська національна наукова бібліотека. Це одна з ґрунтовних спроб всебічно висвітлити одну з найтрагічніших сторінок вітчизняної історії – великомасштабну гуманітарну катастрофу українського народу. Винагородою за роки досліджень є той факт, що Голодомор визнано в Україні та низці країн світу, і вшанування пам'яті про мільйони українців, котрі загинули в Україні у 1932-1933 роках, нині проводиться на офіційному рівні».

Анна Іванченко, головний бібліограф науково-бібліографічного відділу Одеської національної наукової бібліотеки, упорядник четвертого випуску бібліографічного покажчика «Голодомор в Україні 193201933 рр.»:

«У четвертому випуску бібліографічного покажчика Голодомор в Україні 1932-1933 рр. зібрано 3811 документів за 2012-2016 рр. Науковим редактором, як і в попередніх трьох випусках, є шановний професор Станіслав Кульчицький, який також є автором ґрунтовних вступних статей. В оформленні обкладинки використано світлини картин Валерія Франчука, народного художника України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, із циклу “Розгойдані дзвони пам’яті”. Праця складається із семи розділів. При підготовці покажчика використовувалися фонди бібліотек України та зарубіжжя, періодичні видання, інтернет-ресурси та ін. Свої матеріали передали обласні універсальні наукові бібліотеки України. Ми вдячні всім за надіслані матеріали».

10f.jpg 11f.jpg 12f.jpg 13f.jpg

Катерина Черненко, провідний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Одеської обласної універсальної наукової бібліотеки імені М.С. Грушевського, розповіла про роботу бібліотек Одещини у вивченні та розповсюдженні знань про Великий Голод, представивши ґрунтовну відеопрезентацію творчих набутків своїх колег.

Валерій Франчук, народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, вітав аудиторію з Польщі. Найбільша трагедія українського народу в картинах Валерія Франчука відображена у циклі творів «Розгойдані дзвони пам`яті», який включає понад дві сотні полотен. 72 твори він передав до Музею-меморіалу Голодомору в Україні. Творче кредо Валерія Франчука: «Я творю для того, щоб люди не забували, що в них є душа. А кажуть, вона вічна…» Художник висловив вдячність упорядникам-бібліографам, які звернулися до нього з проханням використати його роботи для оформлення свого фундаментального покажчика «Голодомор в Україні 1932-1933 рр.». Він щиро задоволений від своєї причетності до такого важливого видання, а на знак вдячності бібліотеці за такий потужний меморіальний проєкт хоче передати в дарунок національній книгозбірні одну із своїх картин. Валерій Олександрович також радий з того, що зміг долучитися і до ще ширшого вшанування пам’яті жертв голодоморів - в Одесі відбулася довгоочікувана його виставка в Музеї західного і східного мистецтва.

Таємницю про Голодомор він почув від мами ще в дитинстві: «Та розповідь, як ножем, увійшла мені в серце, і та ноша зостається зі мною усе життя. Я часом думаю, як же так вийшло, що понад 30 років професійної діяльності мене не покидають ці образи? Я не бачив мертвих людей, але мама розповідала мені про них. Я не пишу якісь страшні мотиви, вони виходять в момент, коли я малюю пейзажі, чи коли пишу гарні квіти, а потім з тих квітів виходять страдницькі лики людей і наче запрошують мене до діалогу з ними. То важка праця фізично й духовно, але я змирився, бо воно так чи інакше приходить до мене, чи в снах, чи на яву, а переді мною стеляться ті мамині слова, ті її очі в сльозах. Великі і тяжкі історії вона мені розповідала. Я, як міг, так все по життю переніс і буду нести, скільки жити буду, щоб пам'ять української нації ніколи не відійшла, щоб ми не забули. Бог нам дав благодатну землю і такого проклятого сусіда…

Ми - замріяні люди, і часом думаємо: Ну все, минула вже та біда, ніколи вона до нас не вернеться, але настає лиха година і на нашу межу знову ступають чоботи чужинців, які хочуть, щоб ми не жили на цій землі, які хочуть, щоб навіть думка про українців зникла. Не дозволимо їм цього зробити!».

14f.jpg 15f.jpg 16f.jpg 17f.jpg

Олекса Різників, письменник-шістдесятник, просвітянин, мовознавець, громадський діяч.

Його книга «Їдло 33-го» складена на основі свідчень людей, які пережили ті страшні роки. Вона переконливо доводить, що Голодомор був геноцидом українського народу:

«Коли ще я писав цю книжку, то знав, що вона відрізняється від всіх інших і є новим словом у цій темі. Я не досліджував наявних документів, не писав загальних слів про голод і його причини, про винуватців. Я вибрав з усіх книжок, які є про голодомор, слова людей про їжу, яку вони їли під час голодомору. Цей підхід виявився дуже продуктивним. Тут відображена 291 позиція на тему – що люди їли. Від цвіту акації до ящірок. Коли людина це все читає, вона ясно бачить перед собою ту страшну зиму і весну 1933 року, коли вимирало у десять разів більше ніж народжувалося, коли цілі села вимирали. Читачі, ознайомлюючись з цією книжкою, кажуть, що доводиться вживати заспокійливі ліки, бо навертаються сльози на очі…»

18f.jpg 19f.jpg

Виставкова акція «Розсекречена пам'ять» включає:

- книжкову виставку з фонду Одеської національної наукової бібліотеки «Голодомор-геноцид української нації: до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 рр.». В експозиції представлені видання, що розкривають напрацювання провідних українських та зарубіжних науковців у сфері дослідження Голодомору-геноциду української нації, зокрема й розвідки одеських науковців; висвітлення теми Голодомору в Україні у творах художньої літератури та ін.;

- виставку плакатів з фонду Одеського історико-краєзнавчого музею «1932 – 1933: геноцид голодом». Це серія інформаційних плакатів, які дозволять наочно ознайомитися з трагічною сторінкою історії України початку ХХ століття – Голодомором 1932-1933 рр.;

- виставку документів з фонду Державного архіву Одеської області «Голодомор 1932-1933 рр. Збережи пам'ять! Збережи правду!», де представлено маловідомі архівні документи та рідкісні фотографії, що розкривають передумови, хроніку трагічних подій та їх наслідки.

Виставкова акція спрямована на комплексне висвітлення теми Голодомору 1932 -1933 рр. та сприятиме акцентуванню уваги громадськості на наслідках етнічного та культурного геноциду українського народу.

Створено: 05.12.2022
Оновлено: 09.12.2022
Переглядів: 1164




© 2023 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.