Що почитати? : поличка нон-фікшн

zavstavkafoto-1.jpg

Нон-фікшн – це ті книги, які дають можливість розвиватися та спонукають нас до роздумів. З їх допомогою ми отримуємо багато корисної інформації, яка знадобиться як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Читання позитивно впливає на рівень нашого інтелекту, а читання власне наукової літератури тим паче. Її автори використовують лише факти та перевірену інформацію, тому ми маємо можливість отримувати точні дані з того питання, яке нас цікавить.

Сьогодні у фокусі уваги читачів є книжки з суспільствознавчої тематики. Суспільними науками називається широка група наукових дисциплін, що вивчають людину і суспільство, їх взаємозв’язок та взаємини. Історія, економіка, політологія, право, соціологія, етнологія та інші галузі, перелічивши їх отримаємо немаленький список. Бібліотекарі ОННБ підготували добірку цікавих та корисних книг із цих галузей знань. Тож помандруймо у справжню подорож – історичну, культурну, академічну, інтелектуальну та, можливо, емоційну?

2.jpg

Вілкерсон І. «Каста. Витоки наших невдоволень» (Київ, 2021)

Ізабель Вілкерсон – американська журналістка і авторка бестселера «Теплота інших сонць: епічна історія американської міграції», який визнали однією з найкращих книжок 2010 року. Лауреатка Пулітцерівської премії.

  • #1Бестселер  The New York Times
  • Найкраща книга в жанрі нон-фікшн за версією журналу «Time»
  • Найкраща книга 2020 року за версією Goodreads в жанрі історії

Ізабель Вілкерсон досліджує кастові системи США, Німеччини й Індії та проводить паралелі між ними: «Людство зазнало немислимих втрат через штучне розмежування каст: 11 мільйонів убитих нацистами; три чверті мільйона американців, убитих під час Громадянської війни за право поневолювати інших; повільна жива смерть і нереалізовані таланти мільйонів людей на плантаціях Індії й на американському Півдні». Дослідниця доводить: касти – це штучне і вигідне лише верхівці суспільства політичне, соціальне та економічне розділення населення. І до сьогодні воно впливає на долі не тільки окремих людей, а й на цілі нації. Та насправді надія на вихід із цієї ситуації є. У своїй книжці авторка пропонує власні шляхи розв’язання глобальної проблеми несправедливості та розмежування людей. Ізабель впевнена, що «у світі без каст усі стали б вільними».

3.jpg

Фукуяма Ф. «Ідентичність. Потреба в гідності й політика скривдженості» (Київ, 2020)

Френсіс Фукуяма — американський філософ, політичний економіст і публіцист, професор політології. Очолює Центр розвитку демократії і верховенства права Стенфордського університету.

Важлива для сьогоднішнього суспільства книга, яка розповідає про необхідність виробити універсальне розуміння людської гідності заради уникнення подальших конфліктів. Френсіс Фукуяма переконаний: до змін і рухів призводять не так економічні важелі, як бажання, щоб ідентичність, гідність окремих людей чи груп було визнано. Як саме прагнення до ідентичності надалі змінюватиме карту світу? Чи зможе суспільне різноманіття підтримувати ліберальну демократію, а не підривати її? Відповіді на ці й низку інших питань і дає Френсіс Фукуяма у цій книзі, апелюючи до історії, філософії та здорового глузду.

Книга піднімає цілий ряд запитань про гідність, націоналізм, культуру й ідентичність. А ще показує як це впливає на світ та політику в різних країнах. Тут є і про Арабську весну, і про міграції та конфлікти через них у Європі та Америці, а також про українську Революцію Гідності. Автор складає цілісну картину політичних процесів утворення держав і народів. Важливо, що Фукуяма писав цю книгу не лише для політологів чи істориків, а й для непідготовленого  читача, проте читати її варто повільно, включаючи голову та аналізуючи прочитане.

4.jpg

Аджемоґлу Д., Робінсон Дж. «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи» (Київ, 2020)

Дарон Аджемоґлу — пpoфecop кaфeдpи eкoнoмiки Гapвapдcькoгo унiвepcитeту. У 2005 poцi був нaгopoджeний мeдaллю Джoнa Бeйтca Клapкa, яку вpучaють eкoнoмicтaм вiкoм дo 40 poкiв зa внесок у poзвитoк eкoнoмiчнoї думки. Вxoдить дo дecятки нaйбiльш цитoвaниx eкoнoмicтiв cвiту.

Джеймс Робінсон — eкoнoмicт i пoлiтoлoг. Пpoфecop Шкoли державнoї пoлiтики iмeнi Гappica Чикaзького унiвepcитeту. Вивчaв eкoнoмiку в Лoндoнcькiй шкoлi eкoнoмiки, Ворицькому тa Єльcькoму унiвepcитeтах. Визнaний у cвiтi cпeцiaлicт iз питaнь Лaтинcькoї Aмepики тa Aфpики.

Свобода в історії людства завжди була рідкістю. Між гнітом деспотичної держави й насильством від бездержав’я пролягає вузький коридор до свободи. На думку Дарона Аджемоґлу і Джеймса Робінсона, саме в ньому держава й суспільство мають врівноважувати одне одного. Як стримувати державу, що має величезний бюрократичний апарат і потужне військо? Як підтримувати в суспільстві співпрацю й захистити його від маніпуляцій поділами і відмінностями? Автори книги, що стали популярними завдяки своїй попередній роботі «Чому нації занепадають» (книгу в свою чергу широко рекомендував Білл Гейтс у своїх книжкових добірках до прочитання), розділ за розділом розглядають різні аспекти успішних і неуспішних прикладів потрапляння у цей вузький коридор можливостей.

Кандидат політичних наук, директор Школи політичної аналітики НаУКМА, перекладач Максим Яковлєв сказав про книгу: «Бути вільним у втіленні своїх мрій прагне кожен, але свобода неможлива без безпеки, вона потребує сильної держави і сильного суспільства. Прочитати цю книжку варто саме для того, щоб зрозуміти, яким «коридором» треба пройти для втілення цієї ідеї в життя».

5.jpg

Мак-Ніл В. «Піднесення Заходу.  Історія людської спільноти» (Київ, 2020)

Вільям Мак-Ніл відомий американський історик та письменник. Був почесним професором історії в Чиказькому університеті, де викладав з 1947 року до свого виходу на пенсію в 1987 році. У 1985 році обіймав посаду президента Американської історичної асоціації. Автор понад 20 книг.

«Піднесення Заходу» — головна праця Вільяма Мак-Ніла, де всесвітня історія розглядається як єдине ціле й робиться спроба її інтерпретації на ґрунті концепції взаємопроникнення культур. Мак-Ніл дослідив розвиток індивідуальних суспільних і культурних традицій, але особливу увагу зосередив на процесах, за допомогою яких навички та технології поширювалися від однієї культури чи одного народу до іншої (іншого), що в такий спосіб вело до змін у структурі влади й у соціальній організації. При цьому контакти між різними культурними традиціями не завжди були однозначно позитивними для всіх учасників процесу, оскільки часто відбувалися в контексті воєнних зіткнень чи загарбань. Таким чином загинули більшість традиційних суспільств, що не змогли пристосуватися до процесів всесвітньої глобалізації.

Книга вражає великою кількістю фактичного матеріалу, який вдалося зібрати автору. Окрім того, науково-популярний стиль написання книги робить її доступною для широкого кола читачів.

6.jpg

Андерсен Л. Р., Бйоркман Т. «Більдунґ. Нордичний секрет краси та свободи» (Київ, 2021)

Лене Рейчел Андерсен — данська економістка, футуролог, філософ, письменниця, співзасновниця Центру Nordic Bildung (2018) і мережі European Bildung (2020). У 2019 році ініціювала проведення Європейського дня більдунґу та приєдналася до Римського клубу.

Томас Бйоркман — шведський фінансист, соціальний підприємець і письменник. У 2016 році став співзасновником Науково-дослідного інституту Perspectiva у Лондоні , у 2017-му — цифрової платформи 29k.org. Із 2014 року — член Римського клубу.

На початку ХІХ століття північні країни були чи не найбіднішими в Європі. Шведи так злидарювали, що навіть виставляли дітей-сиріт на аукціон як дешеву робочу силу. Зараз нордичні держави — одні з найуспішніших. У них високий рівень життя, якісна медицина, безкоштовна освіта й найщасливіші у світі люди.

У чому ж секрет? У більдунгу — так скандинави називають усебічний і гармонійний розвиток особистості й суспільства. Слово німецьке, але стало визначенням нордичного дива. Чому? Бо скандинави зробили з нього не просто філософський концепт, а практичну ідею. Вони цілеспрямовано трансформували систему освіти і взялися за найслабшу ланку: почали культурно, інтелектуально, морально та емоційно розвивати селян. Нічого особливого — та за століття це до невпізнаваності змінило нордичні держави. Чи можна цю ідею використати нині, коли світ суттєво змінився? Чи актуальна вона для України? Чому так важливо розвивати потенціал кожної особистості? На ці й інші запитання відповідають автори книжки.

Дуже сильна книжка і в плані історії, і в плані розвитку. Ця грандіозна і доволі об’ємна робота охоплює розвиток не тільки нордичних країн, але й загалом Європи. Розвиток народу, суспільства, культури, освіти, праці, відносин між людьми, їх взаємозв’язки.

7.jpg

Фуко М. «Наглядати й карати» (Київ, 2020)

Мішель Фуко (1926—1984) – французький філософ, історик і теоретик культури, представник французького структуралізму, один із найвпливовіших мислителів другої половини XX століття. Належить до найбільш цитованих авторів у галузі сучасної філософії та теорії культури.

Одна з центральних праць Мішеля Фуко присвячена дослідженню характеру модерної влади і тих типів індивіда та суспільства, які вона продукує. На прикладі аналізу виникнення й розвитку інституції в’язниці й пенітенціарної системи загалом він блискуче продемонстрував постання сучасного дисциплінарного суспільства, в якому, як стверджує філософ, ми живемо й досі.

Фуко описав паноптичні суспільство та владу. Вони, на відміну від влади й суспільства «класичної доби», не діють на індивіда ззовні, заохочуючи певну поведінку й караючи за переступи, а поміщають його у складну мережу різноманітних інституцій, технологій та дискурсів, які, зрештою, утворюють «машину з виробництва» дисциплінарного індивіда.

Модерна влада, на думку Фуко, це не так влада у строгому значенні цього слова, як інституціалізоване знання, що пронизує й формує сучасну людину та соціальний світ.

8.jpg

Комарек С. «Європа на роздоріжжі» (Київ, 2020)

Станіслав Комарек – відомий чеський письменник, філософ, біолог. В його доробку понад 20 наукових та науково-популярних книжок, трьох романів та численних публікацій. Завдяки вражаючій ерудиції в історії науки і культури Комарек з легкістю оперує сотнями джерел – від релігійних трактатів і творів літератури до наукових статей. Його грунтовні знання з багатьох галузей забезпечують різнобічний погляд на явища нашого світу та неупередженість їх інтерпретації.

У книзі автор міркує про загальну кризу, до якої наблизилося європейське суспільство і яка залишається непоміченою, «маскуючись» під кризу фінансову і демографічну. Станіслав Комарек аналізує роль традиційної релігії, витісненої релігією економічного зростання, добробуту і споживання, що ґрунтується на дедалі глибшому індивідуалізмі, як і небачений спад народжуваності. Травми, завдані Європі Другою світовою війною, призвели до постання піклувальної держави, яка виховує інфантильних і слухняних громадян, і нездатну чинити опір, до запровадження орвеллівської «мови політкоректності».

«Європа на роздоріжжі» написана у неповторному «комареківському» стилі — легкому, дещо провокативному, сповненому гумору та іронії.

9.jpeg

Ґолька М. «Суспільна пам'ять та її імпланти» (Київ, 2022)

Мар’ян Голка — польський соціолог, професор гуманітарних наук, завідувач кафедри соціології культури та сучасної цивілізації Інституту соціології Університету Адама Міцкевича, професор Вроцлавського університету.

Суспільна (колективна, соціальна) пам’ять уже давно стала визнаним об’єктом дослідження соціальних наук. Сьогодні парадигма пам’яті становить значний інтерес, що засвідчує, зокрема, і ця книжка. На підставі теоретичної рефлексії праць істориків, соціологів, антропологів, а також емпіричних даних дослідник запропонував власну синтетичну картину роздумів на тему пам’яті. Автор визначає суспільну пам’ять як все те, що існує з минулого у сьогоденні. Це, насамперед, знання, яке стосується минулого певної спільноти і впливає на її теперішню життєдіяльність. При цьому, коли певні носії пам’яті підлягають знищенню, з’являються імпланти пам’яті. В інтерпретації польського науковця – це створені вторинно і постфактум будівлі, записи, картини, фільми тощо, які повинні або заповнити прогалини пам’яті, або відтворити її чи створити заново, але в іншій формі, що відповідає сучасній історичній політиці спільноти чи, радше, її влади.  

Книги доступні для замовлення за персональним абонементом, який працює при читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1).

Створено: 31.10.2022
Переглядів: 835




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.