«Доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану на території України»

У рамках програми «Інформаційно-контактного центру правової допомоги», що здійснює ОННБ у співпраці з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, 21 жовтня в читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1), відбулася лекція консультанта, головного юриста Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області Владислава Маркова на тему «Доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану на території України».

markov.jpg 

В наш час без належного забезпечення права суспільства на доступ до вірогідної, точної та повної інформації неможливе існування демократичних свобод та прав людини.

В умовах воєнного стану право на доступ до публічної інформації може обмежуватися задля захисту національної безпеки та територіальної цілісності України. Обмежуючи доступ до інформації, розпорядник повинен керуватися нормами закону, а відмовляючи в наданні відповіді, – обґрунтувати підстави відмови.

Отримати публічну інформацію від органів влади в кілька кліків на клавіатурі, не виходячи з дому, – таку можливість мають українці завдяки ухваленню у 2011 році Закону України «Про доступ до публічної інформації». Цей закон гарантує фізичним особам право на отримання інформації, натомість закріплює за розпорядниками обов’язок її оприлюднювати та надавати у відповідь на запити.

Проте з початком війни в Україні поширення на загал інформації може загрожувати безпеці людей. Щоб уникнути ризиків, під час дії правового режиму воєнного стану органи влади тимчасово призупинили доступ до низки державних реєстрів, на веб сайтах деяких розпорядників інформації викладають обмежений перелік відомостей, а окремі установи й організації навіть оголосили про відтермінування надання відповідей на інформаційні запити до завершення війни.

Про недопущення поширення інформації, що може негативно вплинути на хід виконання військовими завдань за призначенням під час дії воєнного стану, під час спілкування посадовців зі ЗМІ йдеться, зокрема, в наказі Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного. До речі, наказ також встановлює порядок допуску представників медіа на військові об’єкти у районі ведення бойових дій.

Що ж стосується інформації про руйнування, спричинені діями ворога, то відповідно до спільної заяви Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства оборони України та представників ЗМІ більше відомостей про ці факти військовим адміністраціям рекомендують надавати журналістам не пізніше ніж через один  день після події. За умови дотримання всіх безпекових умов журналісти можуть збирати інформацію на місцях відразу після обстрілів, а от оприлюднювати зібраний матеріал можуть по завершенню 12 годин для військових об’єктів, через 3 години – для цивільних.

Водночас інформація, яку просять запитувачі, насамперед на територіях, де бойові дії не відбуваються, не так часто пов’язана саме з воєнною тематикою. Тут владі й мешканцям доводиться розв’язувати повсякденні проблеми, відповідно й запити активістів та журналістів здебільшого можуть стосуватися життєдіяльності населених пунктів – виконання місцевими органами влади своїх повноважень, їх фінансування, виплат посадовцям тощо.

Законодавство забороняє обмежувати доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву», оскільки видатки на забезпечення руху опору належать до таємних). Не належить до інформації з обмеженим доступом також інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім окремих випадків

Обмеження доступу до інформації розпорядник здійснює самостійно, але відповідно до положень статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто за сукупності таких вимог:

- лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя;

- розголошення інформації може заподіяти істотної шкоди цим інтересам;

- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Щоб оцінити, чи може розголошення інформації заподіяти істотну шкоду цим інтересам та чи шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, розпорядники повинні обов’язково застосувати «трискладовий тест» – юридичний механізм, закріплений у статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Якщо розпорядник інформації не застосував належним чином «трискладовий тест», його відмова може бути оскаржена до Уповноваженого та до суду.

Відмовити в наданні інформації розпорядник може лише на підставах, визначених чинним законодавством, тобто статтею 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У мирний час термін розгляду запитів на інформацію становив 5 робочих днів, а за необхідності надання великого обсягу інформації чи пошуку її з-поміж великої кількості даних – 20 робочих днів. Під час війни строки розгляду запитів не змінилися, але в умовах воєнного стану державні органи та органи місцевого самоврядування здійснюють насамперед заходи, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, через що не завжди можуть вчасно опрацьовувати запити та надавати відповіді на них.

Можливість застосування відстрочки в задоволенні запиту залежить від розпорядника, якому надіслано запит, режиму його роботи та наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, Інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації тощо.

Законодавство також встановлює строки для розміщення інформації на веб-сайтах органів місцевого самоврядування та державної влади. Наприклад, органи публічної влади зобов’язані оприлюднювати публічну інформацію, зокрема нормативно-правові акти, невідкладно після ухвалення, але не пізніше п’яти робочих днів. Ця вимога діє і сьогодні. Однак, її виконання знову ж таки залежить від режиму роботи державного органу, органу місцевого самоврядування та технічних можливостей.

Див. детальніше: ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

pravo-1.jpg pravo-2.jpg

Інформаційно-контактний центр правової допомоги і надалі проводитиме зустрічі консультантами-юристами Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, які надаватимуть обґрунтовані відповіді на будь-які правові питання. 

Тож відслідковуйте інформацію щодо нових зустрічей на офіційному веб сайті ОННБ та надсилайте ваші запитання на пошту: onnb.filatova@gmail.com

Створено: 21.10.2022
Переглядів: 771




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.