«Сузір’я історичних імен»

«Академік М.Є. Слабченко: повернення в історію»: до 140-річчя від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882-1952) - українського історика, правника, члена Академії наук України

01.jpg

9 липня виповнюється 140 років від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882-1952) - видатного українського історика і правника, дійсного члена Академії наук України.

Життя і трагічна доля Михайла Слабченка показові - в них відбилися проблеми української інтелігенції першої половини ХХ ст. Потреба у вивченні біографії і праць М. Слабченка обумовлена поєднанням таких актуальних проблем сучасної науки, як дослідження і реабілітація вчених, котрі зазнали репресій, гонінь і замовчування, та дослідження історії наукових товариств і науково-дослідних установ, теж репресованих того часу.

Михайло Єлисейович Слабченко народився у Нерубайських хуторах (нині с. Нерубайське, Біляївського району на Одещині) в родині каменяра. Першу освіту Михайло дістав від батька та в початковій школі, потім навчався в духовній семінарії, але не закінчив її. Заробляв на життя працею в порту, в палітурній майстерні, пральні.

Дякуючи наполегливій самоосвіті, склав екстерном іспити на атестат зрілості в 3-й одеській гімназії і став студентом історико-філологічного факультету Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), з якого потім перейшов на юридичний факультет. Після закінчення університету був залишений для підготовки до професури, а в 1911 р. отримав наукове відрядження до Німеччини для завершення магістерської дисертації.

У 1918 році працював приват-доцентом Українського університету в Києві й Кам'янці-Подільському, наступного року – доцентом Новоросійського університету в Одесі, в 1920-1929 роках став професором Одеського інституту народної освіти та викладав у інших вишах Одеси, був керівником Одеської філії кафедри історії України в Харкові (з 1926).

За його участі в Одесі у 1921 р. було відкрито археологічний інститут. У ті роки виходять його наукові праці: «Центральні заклади України ХVІІ-ХVІІІ ст.», «Судівництво на Вкраїні», «Організація господарства України», «Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX ст.», низка статей з історії права, літератури, економіки України.

02.jpg 03.jpg
04.jpg 05.jpg

У 1929 році Михайла Слабченка обрано дійсним членом (академіком) Всеукраїнської академії наук (ВУАН).

Наступного року діяльність ученого була обірвана. 20 січня 1930 р. його із сином Тарасом заарештовують «у справі СВУ». Невдовзі Тараса Слабченка розстріляли, а Михайла Слабченка було виключено зі складу ВУАН «за контрреволюційну діяльність» та позбавлено волі на 10 років.

Після звільнення у 1947 р. вчений оселився у Первомайську, викладав у школі німецьку мову, деякий час працював інспектором міського відділу народної освіти, але через рік його звільнили. Потім Михайло Слабченко безрезультатно робив спроби влаштуватись на роботу в Києві, Одесі та інших містах України. Не маючи засобів для існування, бідував і поневірявся. 27 листопада 1952 р. вченого не стало.

На пленумі Верховного Суду УРСР, що відбувся 11 серпня 1989 р., реабілітували усіх, хто був засуджений у справі “Спілки визволення України”, не виявивши в їхніх діях складу злочину. Михайло та Тарас Слабченки були реабілітовані. А в березні 1990 р. на загальних зборах Академія наук поновила М. Слабченка в складі академії.

Таким чином, життя та діяльність Михайла Єлисейовича Слабченка є прикладом трагічної долі українського історика, справжнього патріота, долю якого знівечила тоталітарна система.

12 жовтня 2015 р. на фасаді головного корпусу Одеського національного університету імені І.І. Мечникова встановлено меморіальну дошку видатному українському історику і просвітянину, академіку ВУАН Михайлу Єлисейовичу Слабченку (1882-1952).

06.jpg 

Вшануванням пам’яті та відзначенням наукових досягнень ученого став вихід друком у 1995 р. в Одесі збірки статей «Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях». Хоч і невеликий за обсягом, але це був перший збірник на пошану вченого. У ньому опубліковано результати досліджень з нових, раніше не досліджуваних напрямів у слабченкознавстві.

Життю та творчій діяльності М. Слабченка присвячені статті І. Кураса, С. Водотики, Л. Савенок. На сторінках збірника розкрито маловідомі раніше аспекти діяльності ученого в галузі педагогіки (О. Гонтар і JI. Юрченко), архівознавства та археографії (Л. Білоусова, А. Балінов, В. Хмарський), публіцистики (3. Першина), діяльності ученого в одеській «Просвіті» (А. Мисечко), досліджено його творча співпраця з О. Оглобліним (І. Верба), М. Бачинським (А. Бачинський), висвітлено його роботу в Театральному інституті (Т. Максим’юк), труднощі бібліографування праць історика (Г. Зленко). Проблеми, порушені в творах М. Слабченка, вивчили В. Ващенко, А. Санцевич, Т. Гончарук, П. Пиріг, Н. Фроюк. Статті, включені у збірник, збагатили науку цінним дослідницьким матеріалом, новими висновками і хоч і незначними, але відкриттями в слабченкознавстві.

07.jpg 08.jpg 09.jpg

Дослідження життя і наукової спадщини М.Є. Слабченка нині набуває особливого значення і актуальності. Це зумовлено зростанням наукового і суспільного інтересу до постаті вченого, до його науково-організаційної та громадської діяльності, до праць, у яких розкриваються державотворчі та державницькі начала українського народу, зацікавленнями ученого історією держави і права України, яка дістала всебічне висвітлення в творчому доробку академіка.

Література:

  • Академік Михайло Єлисейович Слабченко: наукова спадщина і життєвий шлях : зб. статтей. – Одеса, 1995. – 123 с.
  • Заруба В. Історик держави і права України академік Михайло Слабченко (1882–1952) / В. Заруба. – Дніпропетровськ : Ліра ЛТД, 2004. – 456 с. : іл.
  • Заруба В. Михайло Слабченко в епістолярній та меморіальній спадщині (1882–1952) / В. Заруба. – Дніпропетровськ, 2004. – 452 с. : іл.
  • Заруба В. Слабченко Михайло Єлисейович : бібліографія / В. Заруба. – Дніпропетровськ, 2003. – 68 с.
  • Санцевич А.В. Видатний український історик М.Є Слабченко / А. В. Санцевич . – Київ, 1993. – 69 с.

Праці М. Слабченка:

  • Слабченко М. Господарство Гетьманщини в 17-18 ст. Т. 1. / М. Слабченко. – Одеса, 1922. – 222 с.
  • Слабченко М. Організація господарства України. Т.2. / М. Слабченко. – Одеса, 1922. – 208 с.
  • Слабченко М. Центральні заклади України XVII-XVIII ст. / М. Слабченко. – Одеса, 1918. – 96 с.
  • Слабченко М. Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX. Т.1. / М. Слабченко. – Одеса, 1925. – 317 с.
  • Слабченко М. Матеріали до економічно-соціальної історії України XIX. Т.2. / М. Слабченко. – Одеса, 1927. – 96 с.
Створено: 08.07.2022
Переглядів: 1073




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.