Ірина Бірюкова - генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України, відповіла на запитання журналістів.

- Ірино Олександрівно, як живе бібліотека під час війни? Німецькі гості були вражені колекцією у п’ять з половиною мільйонів примірників. Як ви готувалися захистити її?

- Певною мірою захист фондів є нагальним завданням бібліотекарів впродовж історії існування всіх бібліотек. Питання зібрання, накопичення, роботи з ними, безпеки, удоступнення – все це є нашою поточною практикою. Серед них це і питання консервації фондів, оцифрування.  Тобто є низка практик, якими ми користувалися ще до війни та до карантинів. Частиною нашої поточної діяльності стали цифрові проєкти, обслуговування у віддаленеому режимі. Можна сказати, що до викликів воєнного часу ми прийшли підготовленими, тому для нас не було великим навантаженням завершити певні узгодження з Міністерством культури та інформаційної політики і обласною військовою адміністрацією дії, і частину фондів перемістити у найбільш захищені місця, частина фондів перебуває у законсервованому стані тому активні послуги читачам зокрема проведення масових заходів, соціокультурних проєктів ми перемістили в один з читальних залів по вул. Ак. Філатова, 1. Там ми зустрічаємося з читачами сім днів на тиждень. Тобто війна та виклики воєнного часу спонукали нас удосконалити сервіси, ми зустрічаємося з читачами сім днів на тиждень та забезпечуємо їх доступом до книжок, до періодичних видань, до Інтернету. Бібліотека живе, вкрай важливо, що люди приходять і хочуть отримувати ці послуги. Вони, так само як і ми, бачать бібліотеку місцем зустрічі, місцем спілкування, місцем навчання і місцем натхнення. Тобто попит на послуги публічних бібліотек, з приходом активної фази воєнних дій, не зменшився.

- Пропозиція німецької сторони у допомозі оцифрування фондів, наскільки вона на часі?

- Будь-яка допомога, яка підтримує українських бібліотекарів, зокрема наші проєкти з цифровізації фондів є на часі, адже це виклики сучасності. Питання оцифрування для рідкісних раритетних видань це гарна практика зберегти документи, удоступнити їх у цифровому форматі, у віддаленому режимі. Низку чудових цифрових проєктів підтримала наша держава в особі Українського культурного фонду: електронна бібліотека «Скарби Україницифрова колекція книжкових пам'яток у фонді Одеської національної наукової бібліотеки», «Старовинна гравюра — культурна спадщина України» - колекція старовинних гравюр, які представлені у відкритому доступі, на сайті ОННБ. Це один зі способів удоступнити наші зібрання і культурну спадщину українського народу як складову культурної спадщини людства.

Сьогодні  ми показали видання, які презентують німецьку культуру, нині вони є у відкритому доступі. Це було нагодою поговорити про важливість підтримки цифровізації. Сподіваємось, що з отриманням німецької допомоги, цей процес буде ще більш плідним і результативним.

Нашою ключовою потребою є технічне забезпечення, при чому спеціалізована техніка, яка дасть змогу оцифровувати видання формату А0, А1+, тобто великоформатні періодичні видання, які виходили на початку 20 ст., друкувалися в роки революційних подій на не дуже якісному папері. Нині такі видання під загрозою і бібліотекарі дбають про те, щоб забезпечити умови їх зберігання і зайвий раз не торкатися сторінок, які можуть розсипатися. Тому оцифрування – це спосіб, який допоможе працювати з контентом, будь якому користувачеві. А технологічно ці процеси нами відпрацьовані. Ми разом з колегами з інших бібліотек спільно працюємо над створенням Національної електронної бібліотеки – однієї з головних складових сучасних бібліотечних систем. Вона не лише допомагає систематизації великої кількості інформації, яка зберігається у фондах, але й забезпечує зручний доступ до національного надбання для усіх користувачів, що мають інтернет.

- Чи допоможе внесення історичного центру Одеси до світового списку культурної спадщини ЮНЕСКО зберегти бібліотеку у випадку загрози?

- Це не царина моїх компетенцій, але бібліотечна будівля зведена видатним українським архітектором Федором Нештурхом в 1907 році по праву вважається архітектурною перлиною та розташована в історичному ареалі міста Одеси по вулиці Пастера, 13, на популярному туристичному маршруті. Це прекрасний взірець спеціалізованої бібліотечної архітектури, який досі прекрасно функціонує, має потужний запас міцності та готовий приймати своїх читачів. А заходи, які дозволяють її убезпечити й зберегти стануть посиленням тієї тези, що будівлі, які живуть і працюють в центрі Одеси, є достойними об’єктами для збереження під егідою ЮНЕСКО.

 

Створено: 09.06.2022
Переглядів: 442




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.