Славетний співвітчизник : до 200-річчя від дня народження Миколи Івановича Гулака (1822–1899) - українського вченого, літературознавця, правознавця, філософа, перекладача, педагога, громадсько-політичного діяча

portret.jpg 

25 травня 1822 р. у Варшаві народився Гулак Микола Іванович – енциклопедист–математик, історик, філософ, літературознавець, правознавець, педагог, публіцист; перший український сходознавець, перекладач із двадцяти мов.

Початкову освіту Микола Гулак здобув удома, а в 1835 р. його віддали в один із приватних пансіонів, де дітей готували до вступу в університет.

У 1838 р. вступив на юридичний факультет Дерптського університету (тепер Тарту, Естонія), який закінчив у 1843 р. Того ж року подав до вченої ради університету дисертацію «Спроба опису чужого права за французьким, пруським, австрійським і російським законодавством»і здобув науковий ступінь кандидата права. Після цього написав наукову працю «Юридичний побут поморських слов’ян» (1846).

З 1845 р. служив у Археографічній комісії для розгляду історичних актів при канцелярії київського губернатора на посаді перекладача-археографа. Комісія займалася збиранням та дослідженням старовинних документальних джерел української історії.

У грудні 1845 р. разом із Миколою Костомаровим і Василем Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство, яке проіснувало лише один рік. Микола Гулак належав до радикального крила організації, яке обстоювало національно-демократичні ідеали, ідею селянської революції. Виступав за ліквідацію самодержавства, кріпацтва, скасування станів, доступність освіти для мас, об’єднання слов’ян. Він є одним з авторів Статуту Кирило-Мефодіївського братства. До братства також входили: Андрузький Георгій, Білозерський Василь, Костомаров Микола, Куліш Пантелеймон, Маркович Опанас, Навроцький Олександр, Пильчиков Дмитро, Посяда Іван, Савич Микола, Тулуб Олександр.

За участь у Кирило-Мефодіївському товаристві 18 березня 1847 р. Микола Гулак був заарештований і ув’язнений на три роки в Шліссельбурзькій фортеці без права повернення до місць, де раніше проживав. Під час ув’язнення займався самоосвітою: математикою, перекладав із давньогрецької трагедії Еврипіда. Вивчав книги англійською, данською, італійською, німецькою, російською, французькою мовами.

Після повернення із заслання в 1859 р. працював викладачем у Рішельєвському ліцеї міста Одеси. Для навчального процесу ліцею написав дев’ять навчальних програм з аналітичної геометрії, вищої алгебри, диференційного та інтегрального числення, теорії ймовірності тощо. Також в Одесі була видана праця «Дослідження трансцендентних рівнянь» (1859), яка була написана французькою мовою та дістала схвальні відгуки Паризької академії наук.

Останні роки життя провів на Кавказі. Займався історією, філософією, математикою, літературознавством та перекладацькою діяльністю.

Микола Іванович Гулак залишив значну спадщину в галузі математики. Йому належать праці: «Про сучасний стан європейського градусного вимірювання», «Про розв’язання трансцендентних рівнянь», «Нарис геометрії в чотирьох вимірах».

Помер Микола Іванович Гулак у м. Гянджа (тепер Азербайджан) 26 травня (7 червня) 1899 р., там і похований, могила не збереглася. Народився і помер на чужині, але завжди був Українцем.

1961 року іменем Гулака названо вулицю в Києві.

foto-1.jpg 

Література про життя та творчість Гулака Миколи Івановича

Створено: 13.05.2022
Оновлено: 14.05.2022
Переглядів: 299




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.