Поетичний «Вінок Т. Шевченкові» : до 110-річчя від часу виходу одеського альманаху Михайла Комарова

В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким для українців є ім’я Тараса Григоровича Шевченка, багатогранна творчість якого сьогодні надзвичайно актуальна. Тарас Шевченко – один з найвизначніших поетів України, має світове ім’я, світове значення і славу. А для українців – справжній символ України і її національний герой.

Кожне покоління українців демонструє своє намагання дотягнутись, або бодай торкнутися його звершень та віддати шану великому митцю. Щороку на честь дня народження великого Кобзаря і до роковин від дня його смерті практично в усіх куточках України та світу проводяться різні заходи. Проте не лише цими днями українці вшановують пам'ять Тараса Шевченка: на його честь називають вулиці, навчальні заклади, наукові товариства та національні літературні премії, встановлюють йому пам'ятники, пишуть поетичні присвяти. Його творчу спадщину вивчають науковці, і важливо відзначити, що помітна роль у дослідженні та популяризації творчості великого поета належить Одесі. Тобто наше місто цілком справедливо називають одним із найбільших центрів шевченкознавства.

Одним із перших шевченкознавців в Одесі був М.Ф. Комаров (1844-1913), відомий український бібліограф, фольклорист, етнограф, критик, лексикограф, перекладач, видавець, культурний і громадський діяч. Правознавець за фахом, він увесь свій вільний час присвячував популяризації української культури, усвідомлюючи при цьому невідкладну потребу створювати бібліографію українського письменства.

Михайло Федорович шанував Шевченка, ставився до нього з величезною любов’ю, оскільки пов’язував з Кобзарем невгасиму віру в майбутнє українського народу. Духовна сила творів поета допомагала М.Ф. Комарову боронити народне слово й служити його розвитку. Власне, про Шевченка Михайло Федорович писав протягом всього життя, стежив за літературою про нього, присвятив йому понад 20 заміток, рецензій, статей, покажчиків. Комаров розповідав про нові видання Шевченкових творів і про вшанування пам’яті Тараса Григоровича, про історію його поховання і важке матеріальне становище родичів Шевченка. Ці різножанрові матеріали, розпорошені по сторінках часописів «Правда», «Зоря» та «Літературно-науковий вістник» (Львів), а також «Киевская старина», «Одесские новости», «Елисаветградский вестник», «Нова громада» та ін., і досі цікаві та важливі для науковців.

Результатом багаторічної роботи з бібліографування творів Кобзаря і літератури про нього стали покажчики «Библиографический указатель материалов для изучения жизни и произведений Т. Г. Шевченко» та «Дополнения к библиографическому указателю материалов для изучения жизни и произведений Т.Г. Шевченко», надруковані в «Киевской старине», 1886-1887 рр., «Т. Г. Шевченко в литературе и искусстве» (Одеса, 1903). Ці покажчики, де вперше було введено у науковий обіг великий обсяг літератури про Шевченка, були схвально зустрінуті читачами і критикою і до сьогодні є цінними для кожного, хто вивчає життя і творчість Шевченка.

Наприкінці 1912 року в одеській друкарні побачив світ альманах «Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів», упорядкований Михайлом Комаровим. Він одразу ж розійшовся поміж читачами і дістав чимало схвальних відгуків. Про нього, зокрема, писали Людмила Старицька-Черняхівська в київському журналі «Літературно-науковий віснтик», Наталя Лазурська – в «Известиях Одесского библиографического общества при императорском Новороссийском университете», Сергій Єфремов та ін. Цей збірник, перше видання такого типу в Україні, був результатом копіткої праці одеського бібліографа.

Старицька-Черняхівська Л. [Рецензія] // Літ. наук. вістн. – 1912. – Т. 60, кн. 12. – С. 587-589.

Перша збірка поетичних присвят Кобзареві під назвою «На вічну пам’ять Тарасові Шевченкові» – з’явилася на західноукраїнських землях. Уклав і видав її В. Супранівський 1911 року у місті Золочеві. Того ж таки року подібну збірку планував видати і Михайло Федорович Комаров. «Збірку цю, – писав М. Комаров у 1912 році, – я мав на думці видати ще торік – до 50-х роковин смерті Шевченка, та, почувши, що в Галичині В. Супранівський має видати таку саму збірку, мусив я поки що припинити своє видання».

Коли ж М. Комаров переглянув надруковану у Золочеві книжку, то зрозумів, що даремно відмовився від свого задуму. Надіслане з Галичини видання містило всього 82 твори. Сам же М. Комаров знайшов 180 поетичних присвят на честь Тараса Шевченка.

Поетичний «Вінок Т. Шевченкові…» склали вірші, написані упродовж 70 років – з 1841 до 1912 р. Писали їх не лише на українській землі, а й за її межами. Збірка містить 134 віршованих присвяти Кобзареві (6 з них – прижиттєвих) ста слов'яномовних поетів. Хоча у передмові М. Комаров зазначив 135 посвят, але вірш М. Школиченка «Поете-пророче», вказаний у змісті, в самій збірці відсутній.

Збірник засвідчив, що художня шевченкіана почалася 26 листопада 1841 року, коли український письменник Олександр Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875) написав вірш «Т. Шевченкові». Цей твір було написано у Чугуєві, а вперше опубліковано у збірнику «Молодик» (Харків, 1843).

«Т. Шевченкові» перша посвята в поетичній шевченкіані, вірш Афанасьєва-Чужбинського

Важливо зазначити, що органічною складовою частиною поетичного «Вінка Т. Шевченкові» стали вірші, вперше опубліковані в Одесі. Започаткував ряд таких віршів твір «Памяти Т. Г. Шевченко». Його автор зашифрував своє ім’я та прізвище криптонімом «О. Я.». Датовано вірш 1895 роком, який і слід вважати роком зародження одеської поетичної шевченкіани. Під криптонімом «Ольга Л-ье» надруковано вірш «Тарасова гора», який вперше побачив світ 1896 року в одеському журналі «По морю и суше». Крім названих, у «Вінку Т. Шевченкові» були також надруковані вірші одеських авторів: Галини Комарової («Т. Шевченко»), М. Вороного («Привид») та П. Конопацького («На Чернечій горі»).

Серед авторів «Вінка…» зустрічаємо немало відомих літераторів: Лесю Українку й Михайла Старицького, Панаса Мирного й Леоніда Глібова, Бориса Грінченка й Володимира Самійленка, Якова Мамонтова, Христю Алчевську й Агатангела Кримського. Їх твори, включені до збірки, і досі передруковуються. З російських поетів до збірки увійшли вірші Миколи Некрасова, Івана Бєлоусова, Володимира Гіляровського; з білоруських – Янка Купали; з польських – Богдана Залеського та Антона Сови (Едвард Желіговський). Твори білоруських і польських письменників представлені в оригіналі і паралельному перекладі П. Конопатського українською мовою.

Рукопис «Вінка Т. Шевченкові»

Поезії для «Вінка…» Михайло Комаров збирав протягом усього життя. Певну частину їх він розшукав в альманахах та часописах і старанно переписав у шість зошитів. Цей рукопис з архіву Михайла Комарова «До Т. Шевченка. Збірник віршів, присвячених Т.Г. Шевченкові (1841-1911)» (1896-1911. 170 арк.) зберігається у відділі рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки. Багато поезій упорядник одержав з перших рук – безпосередньо від авторів. Наприклад, у листі до М. Комарова українського поета Олександра Олеся йдеться про майбутню збірку: «Високоповажаний добродію! На превеликий жаль, у мене немає ні одного вірша, присвяченого нашому Кобзареві. Тільки малесенький віршик був уміщений в «Засіві», але він, щиро кажучи, не вартий того, щоб заводити його в збірник. У всякім разі, коли Ви захочете його надрукувати, то, будь ласка, зверніть увагу на коректурну помилку і замість в «минулім полі» поставте «в мертвім полі». З поважанням до Вас і готовністю до послуг О. Олесь». До цього було додано вирізку з віршем «Т. Шевченкові», котрий давно загубився на сторінках періодики.

Лист Олександра Олеся до Михайла Комарова

Знавець літератури про життя і творчість Т. Г. Шевченка, Михайло Комаров не обмежився лише добором поезій та розташуванням їх у хронологічному порядку. Він якнайретельніше аналізував їх і супроводжував часом досить докладними історико-літературними коментарями. Таким чином, «Вінок Т. Шевченкові…» був не простим собі альманахом, а серйозною науковою розвідкою, що гідно увійшла в тоді ще небагату шевченкіану.

Випускаючи збірку, упорядник удався до невеличких хитрощів, котрі були пов’язані з можливими цензурними ускладненнями. Не будучи впевненим, що справа з виданням «Вінка…» минеться без перешкод, М. Комаров розпорядився друкувати кожен твір на окремому аркуші. З огляду на те, що чимало віршів складалися всього з трьох-чотирьох строф, зворотний бік певної частини аркушів лишався чистим. І якби олівець цензора й прогулявся по деяких творах, переверстувати книжку все ж не довелося б: була б змінена лише нумерація сторінок.

Художнє оформлення альманаху здійснив Лев Квачевський, який перебував у той час в Одесі зі своєю виставкою живопису. Він надав книзі оригінальний графічний колорит, що виділило «Вінок…» ще й у художньому плані.

Поетична збірка Комарова на честь Шевченка виявилася настільки популярною, що їй було присвячено багато досліджень та оглядів у тогочасній періодичній пресі, написано про «Вінок» і в «Енциклопедії сучасної України».

Продовжуючи справу, започатковану Михайлом Комаровим, одесити гідно вшановують пам’ять ініціатора видання поетичної шевченкіани. Зокрема, Одеська національна наукова бібліотека, один з найбільших центрів шевченкознавства в Одесі, об’єднуючи навчальні заклади, науковців, краєзнавців та творчу громадськість міста своєю науково-просвітницькою ініціативою, щороку проводить Шевченківські читання. В рамках святкування ювілею Шевченка у 2001 році було презентовано репринтне видання збірки «Вінок Т. Шевченкові…», здійснене бібліотекою за сприяння Одеської облдержадміністрації та меценатів. Наклад репринтного видання збірки, яка давно вже стала раритетом, – тисяча примірників.

Сплетений Михайлом Комаровим «Вінок Т. Шевченкові» і у наш час цікавий як шевченкознавцям, так і пересічним читачам. Він розкриває образ геніального українського поета, засвідчує глибоку любов та шану народів інших країн до національного генія України, вплив його безсмертної творчості на свідомість суспільств та інші літератури світу.

Література

Вінок Т. Шевченкові : із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів : збірка з примітками М. Комарова. – Одесса : Друк. «Акц. Южно-Русского О-ва Печатного Дела», 1912. – V, 324 с.

Вінок Т.Шевченкові : із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів / авт. передм. та приміток М. Комаров. – Репр. перевид. з вид. 1912 р. – Одеса : Друк, 2001. – 336 с.

ВРВР ОННБ. – Ф. 28. – Од. зб. 20. (До Т. Шевченка. Збірник віршів, присвячених Т.Г. Шевченкові (1941-1911). 1896-1911. – 170 арк.).

Зленко Г. Д. «Шевченкіана» Михайла Комарова // Чорномор. новини. – 2006. – 18 трав.

Зленко Г. Д. Вінок Кобзареві // Чорномор. комуна. – 1986. – 8 берез.

Зленко Г. Д. Вінок Т. Шевченкові із віршів українських, галицьких, російських, білоруських і польських поетів // Енциклопедія сучасної України : в 5 т. – Київ, 2005. – Т. 4. В–Вогонь. – С. 572.

Музичко О. Образ Т. Шевченка в історичній пам’яті населення Одеси наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. [Електронний ресурс] // Краєзнавство. – 2014. – № 3. – С. 20-33.

Полтавчук В. Одеський поетичний «Вінок Т. Шевченкові» : до 200-річчя Великого Кобзаря // Чорномор. новини. – 2014. – 8 лют.

Рецензії:

[Рецензія] // Дніпрові хвилі. – 1912. - № 17. – С. 242-243. – Без підпису.

Сріблянський М. [Рецензія] // Укр. хата. – 1912. – [№] 9/10 (верес.-жовт.). – С. 579. – (Бібліографія).

Старицька-Черняхівська Л. [Рецензія] // Літ. наук. вістн. – 1912. – Т. 60, кн. 12. – С. 587-589.

Єфремов С. [Рецензія] / Сергій Єфремов // Рада. – 1912. – № 251.

Лазурская Н. [Рецензія] // Изв. Одес. библиогр. о-ва при Имп. Новорос. ун-те. – 1912. – Т. 1., вып. 9. – С. 372-373.

Надія Яцун,
головний бібліограф