Круглий стіл з нагоди 25-річчя прийняття Основного Закону України

foto-1.jpg

24 червня 2021 року в Одеській національній науковій бібліотеці відбувся круглий стіл «Конституція України як основа консолідації суспільства і держави у досягненні цілей сталого розвитку»: до 25-ої річниці прийняття Основного Закону України. 

Метою заходу, організованого Одеською національною наукової бібліотекою за дієвої підтримки Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації та ВГО Бібліополіс, є консолідація суспільства та державних інституцій у справі розбудови України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави; привернення уваги суспільства до питань реалізації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, розвиток та поглиблення співпраці інституцій культури, освіти, науки, громадянського суспільства тощо у досягненні Цілей сталого розвитку.

foto-3.jpgНа виконання Указу Президента України № 128/2021 «Про відзначення 25-ї річниці Конституції України», враховуючи важливе значення Основного Закону України у розбудові правової, демократичної держави, з метою гідного відзначення цієї визначної історичної події та відповідно до Указу Президента України № 722/2019 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», метою якого є забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина, на базі Одеської національної наукової бібліотеки 24 червня 2021 року відбувся круглий стіл «Конституція України як основа консолідації суспільства і держави у досягненні цілей сталого розвитку».

foto-9.jpg«Одеська національна наукова бібліотека є надійним партнером суспільства і держави у вирішенні актуальних питань, пов’язаних з інформуванням громадськості щодо правових питань, питань прав і свобод громадян України шляхом проведення просвітницької роботи серед широких верст населення» – зазначила у вітальній промові генеральний директор ОННБ Ірина Бірюкова. Разом з цим, бібліотеки – унікальні соціальні інституції, які можуть бути включені в усі галузі та сфери суспільного життя, і мають великий потенціал долучитися до їхнього інтенсивного поступу. Це ж стосується і досягнення Цілей сталого розвитку. Публічні бібліотеки спроможні брати участь у реалізації практично всіх Цілей сталого розвитку. Тут ми спроможні впливати як на виконання завдань на шляху до Цілей, так і на те, щоб до їхньої реалізації долучилося якомога більше людей. Бібліотеки сприймаються суспільством як важливий чинник сталого розвитку, і саме тому вони належать до провідних закладів культури, ефективна діяльність яких допомагає досягненню багатьох із зазначених завдань: забезпечення здорового способу життя громадян, супровід освіти всіх рівнів, створення умов для гендерної рівності, здійснення екологічної просвіти, подолання проблем бідності та безробіття тощо.

У обговоренні взяли участь провідні науковці, культурні й громадські діячі, фахівці наукових бібліотек, екологи, освітяни, журналісти, представники громадянського суспільства.

ostapenko.jpgОлександр Остапенко, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в південних областях, зауважив, що 2020 рік не став проривним у забезпеченні прав і свобод громадян України. Основними факторами, які не сприяють на покращення наших прав і свобод – це війна, пандемія та слабкість публічних структур. Разом з цим, важливим механізмом гарнутвання покращання ситуації є представництво уповноважених Верховної Ради України з прав людини у кожній з оластей держави, які оперативно реагують на виклики і вживають заходів контролю, організовують та беруть участь у значній кількості навчальних, інформаційних, культурно-просвітницьких проектах, спрямованих на  підвищення правової обізнаності та взаємодії всіх ланок забезпечення  прав людини.
foto-4.jpg

Також Олександр Остапенко передав до фонду ОННБ нові видання, які, безумовно, знайдуть свого вдумливого читача - а саме «Щорічна доповідь уповноваженого Верховної Ради з прав людини і громадянина» та «Щорічна доповідь за 2020 рік про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина».

gubko.jpgЗаступниця директора регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області Вікторія Губко окремо зупинилася на питаннях статті 59 Конституції України, завдякий якій кожен має право на професійну вторинну допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги досягли результатів: нині вони є в усіх куточках України. Налічується більше 400 точок доступу правової допомоги, з яких в Одеській області – 30. Пані Вікторія зауважила, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг, як захист; здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру. Для отримання вторинної правової допомоги потрібно звернутися до одного з місцевих центрів або бюро правової допомоги зручним для кожного способом комунікації.
foto-6.jpgАнатолій Фетеску, голова ради представників національно-культурних товариств Одеської області, акцентував увагу на тому, що держава гарантує всім національним меншинам права на національно-культурну автономію: користування і навчання рідною мовою чи вивчення рідної мови в державних навчальних закладах або через національні культурні товариства; визнання етнонаціональної культури, як одного із головних чинників самобутності української нації. Він додав, що кожен має право на освіту, а також громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Разом з цим, пан Фєтєску із тривогою відзначив, що світові глобалізаційні процеси несуть загрозу збереженню національної ідентичності кожної з народностей, що ставить перед суспільством, і Радою представників національно-культурних товариств зокрема, нові завдання сприяти збереженню унікльної спадщини поколінь народів, які неселяють Україну. Виступаючий зауважив, що культурна спадщина охороняється законом і держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей нашого народу, які знаходяться за її межами.
foto-7.jpgЯрослава Різниківа, заступник директора Департаменту – начальник управління культури, національностей, релігій та сфери об`єкту культурної спадщини спікірувала у грунтовній доповіді зупинилася на низці аспектів, що стосуються права громадян на доступ до якісних культурних послуг. Ярослава Олексіївна відзначила також, що важливе місце в системі конституційних прав, свобод та обов’язків людини і громадянина в Україні займає право на інформацію, яке розглядається однією з найважливіших гарантій розвитку, дотримання і захисту будь-яких універсальних прав людини. Дуже часто це право також пов'язують зі свободою творчості та захистом інтелектуальної власності. Загальна декларація прав людини у ст. 27 закріплює право кожного вільно брати участь у культурному житті суспільства, захоплюватись мистецтвом, брати участь у науковому прогресі і користуватися його благами. Державна мовна політика в Україні має своїм завданням регулювання суспільних відносин у сфері всебічного розвитку і вживання української як державної, регіональних мов або мов меншин та інших мов, якими користується населення країни в державному, економічному, політичному і громадському житті, міжособовому та міжнародному спілкуванні, охорону конституційних прав громадян у цій сфері, виховання шанобливого ставлення до національної гідності людини, її мови і культури, зміцнення єдності українського суспільства. Ярослава Олексіївна підкреслила важливість забезпечення гарантій надання культурних послуг населенню об`єднаних територіальних громад, а також вирішення проблем, викликаних закриттям закладів культури в новостворених територіальних громадах. 
levchenko.jpg

Оксана Левченко, проректор з педагогічної та методичної діяльності Комунального закладу вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» детально зупинилася на викликах, що стоять перед закладами освіти. Згадана проблема є однією з центральних у сучасній освітній політиці і науці, оскільки пов'язана з вирішенням комплексу завдань, спрямованих на розвиток особистості з високими моральними прагненнями та мотивами, її підготовку до життя в мінливому і суперечливому світі. Сьогодні якість освіти є основним пріоритетом державної наукової та освітньої політики і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту. На забезпечення якості освіти спрямовуються матеріальні, фінансові, кадрові та наукові ресурси суспільства і держави, що наголошується в Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті. Йшлося й про Нову українську школу, головна мета якої створити школу, яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, але й уміння застосовувати їх у повсякденному житті – школа, до якої приємно ходити учням, де прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам такий тип освіти теж дає більше можливостей брати участь в освітньому процесі, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. Оксана Михайлівна звернула увагу й на важливості інклюзивної освіти, яка представляє собою систему освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права здобувати її за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу. Одним із головних завдань інклюзії є відгук на широкий спектр освітніх потреб в шкільному середовищі та поза його межами. Виступаюча зауважила, що в основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей, яка забезпечує однакове ставлення до всіх людей, створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами. Підсумовуючи, Оксана Левченко додала, що освіту та культуру варто розглядати як основу фінансового, стратегічного і безпечного розвитку всього і держави в цілому, подаючи приклад майбутньому поколінню.

Учасники круглого столу дійшли спільної думки, що проведення подібних зустрічей є вкрай важливим механізмом поглиблення співпраці інституцій, які беруть участь у реалізації гуманітарної політики,  разом сприяючи досягненням Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року в політичному, економічному, соціальному та культурному вимірах.

Інші матеріали теми

Створено: 26.06.2021
Оновлено: 28.06.2021
Переглядів: 658




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.