Монографія є першою в історіографії критичною публікацією «Книги Ісуса Навина» – шостої книги Старого Завіту, що продовжує виклад біблійної історії після Мойсеєвого П’ятикнижжя. Старозавітний наратив оповідає про завоювання і розподіл Обітованної Землі між синами Ізраїлю, а також описує діяння їхнього провідника Ісуса Навина. Давньослов’янский повний, тобто не літургійний переклад Книги Исуса Навина був здійснений у Болгарії на початку Х ст.. Фрагмент з цього перекладу ввійшли до Палеї (тлумачення старозавітних текстів), давньоруських хронографів і ви користувалися літописцями в описах військових подій. Дослідження здійснене з використанням широкого кола рукописних джерел, автором враховано 17 найдавніших текстів, збережених у біблійних збірниках ХІV – XVI.

Видання розраховане на богословів (зокрема біблістів), істориків, лінгвістів, літературознавців й усіх тих, хто цікавиться давньослов’янською та києвохристиянською духовною спадщиною.