Мета монографії – висвітлення феномену генези, параметрів і місця творчості Є. М. Лисика в національному і світовому мистецтві та культурі, визначити принципи архітектурно-сценографічної діяльності однієї з головних складових його творчого методу і їхній розвиток у сучасній Україні.

Завданням дослідження було визначення генези і феномену діяльності Є. М. Лисика у часовому, просторовому, дієвому і творчому розвитку, аналіз творчого доробку Майстра порівняно із національним і світовим досвідом, із виявленням подібностей, відмінностей, запозичень і автентики, з визначенням місця його спадщини у світовому театрально-культурному досвіді; доказ того, що головною складовою художньо-сценографічного мистецтва є архітектура і що архітектура була присутня в творчості Є. М. Лисика.

Опрацьовано біографію Євгена Лисика, зібрано й систематизовано основні факти й результати творчості видатного сценографа. Визначено місце діяльності й творчої спадщини маестро як об’єкта і предмета науки – в контексті театрального часу, простору, сценографії та архітектури.

Це видання нагадує громадськості про шедеври, які залишив нам майстер, які належить берегти та вивчати і які ми не маємо права втратити.