У Західній Церкві константинопольського патріарха Фотія тисячу років ганьбили як архієретика й архісхизматика. Тим часом на Сході його шанували як святого, вченого, зразкового церковного мужа. Франтішек Дворник, наново дослідивши історію Фотієвого патріаршества, повторно зважує всі аргументи, відокремлює факти від домислів, ще раз перевіряє всі свідчення й доходить висновку, що у випадку з Фотієм західні єрархи, каноністи й історики помилялися – Фотій і справді був видатним церковним діячем. У другій частині своєї праці Дворник з’ясовує причини тої несправедливості, жертвою якої став патріарх Фотій.

Праця Франтішека Дворника є вагомим внеском у справу єдності Церков і, хоч написана близько 80 років тому, досі не втратила актуальності. Вона буде цікавою та корисною для істориків і богословів, усіх, хто цікавиться візантиністикою, історією церковних схизм і шляхів виходу з них.