Книжкова виставка «Минуло всім, але не всім минулось…»: до 125-річчя від дня народження Євгена Плужника (1898–1936), українського письменника, драматурга, перекладача
30-ті роки ХХ століття виявилися найтрагічнішими в новітній історії української літератури й мистецтва. Когорта талановитих, рішучих, завзятих і сильних духом українських митців була знищена радянською владою, кинута за грати, морально зламана... До таких постатей належить і Євген Плужник – письменник, поет, драматург, перекладач. Нерозстріляний із «Розстріляного відродження», проте вбитий жорстокою сталінською машиною.
Плужник Євген Павлович народився 26 грудня 1898 р. в слобідці Кантемирівка, Богучарського повіту, Воронезької губернії, в сім’ї дрібного торговця. Вчився у сільській школі, потім у воронезькій гімназії, звідки був виключений за участь у політичних гуртках. Навесні 1919 р. приїхав до Києва працювати і вчитися, але події громадянської війни змусили повернутися додому. Лише влітку 1921 р. вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. М.Лисенка, але не закінчив його, бо професійно зайнявся літературою.
Публікувати свої вірші Є. Плужник почав в 1924 р. під псевдонімом Кантемирянин. Але через надмірну вимогливість до себе за десять років творчої праці видав лише дві поетичної збірки: «Дні» (1926) та «Рання осінь» (1927).
Третя – «Рівновага» – вийшла друком вже після смерті поета. Був він також автором роману «Недуга» та трьох п’єс: «Професор Сухораб», «У дворі на передмісті» (обидві опубліковані 1929 р.) і «Змова в Києві», яка вважалася втраченою і лише нещодавно відшукана в архівах і опублікована (1989).
|
|
На початку творчого шляху Є. Плужник перебував у літературній організації «Ланка» (з 1924р. – МАРС), котра, за нормами тогочасної критики, вважалася ворожою радянському суспільству. Тож і репресії звалилися на членів цієї організації в першу чергу – одразу після вбивства Кірова.
2 грудня 1934р. уповноважена секретно-політичного відділу НКВС УРСР Гольдман склала постанову, в якій Плужник обвинувачувався в тому, що він є «членом контрреволюційної організації, був зв’язаний з націоналістичною групою письменників, вів контрреволюційну роботу. Знав про практичну діяльність організації по підготовці терактів». На підставі всього цього робився висновок, що «перебування його на волі є соціально небезпечним», а тому Є. Плужник підлягає «утриманню в спецкорпусі Київського обласного управління НКВС». В ув’язненні у Плужника загострився туберкульоз легенів. Розуміючи невідворотність долі, він не чинив опору на допитах і підписував усе, що йому підсовував слідчий М. Хаєт.
27-28 березня 1935 р. проходив судовий процес виїзної Військової колегії Верховного Суду СРСР. Вирок Є. Плужнику – 10 років ув’язнення в спецтаборах. На Соловки його, тяжкохворого, везли окремо від інших засуджених, бо їхати в «арештантському» вагоні поет вже не міг. В концтаборі він, в основному, перебував у тюремній лікарні, де й помер 2 лютого 1936 р. Його останніми словами були «Я вмиюся, пригадаю Дніпро і вмру». В останню путь поета провів його найближчий друг – Валер’ян Підмогильний. До наших днів не збереглася навіть безіменна братська могила на найбільшому острові Соловецького архіпелагу. Символічну могилу Плужника встановили на Байковому кладовищі у Києві.
4 серпня 1956 року постановою Військового Суду СРСР вирок Є. Плужнику скасовано і справу припинено «за відсутністю складу злочину».
На виставці експонуються твори Є. Плужника, довідники про біографічні дані поета, огляди його творчості, бібліографічні покажчики та антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю.
Розіп'ята муза : антологія українських поетів, які загинули насильницькою смертю: у 2 т., 2011
Золоті рядки української репресованої поезії, 2009.
|
|
|
|
Книги і долі. Вип. 3: Шеренги заживо воскреслих - немов дорога без кінця (2015-2020 рр.) / Одес. нац. наук. б-ка; Упоряд. Ганна Іванівна Єфімова– Одеса : ОННБ, 2018
Життєвий та творчий спадок 25 митців Розстріляного Відродження вже понад 20 років досліджує заслужений працівник культури України, головний бібліограф довідково-інформаційного відділу ОННБ Г.І. Єфімова та упорядник біобіліографічного покажчика «Книги і долі». На сторінках трьох випусків покажчика є розділи, що присвячені життю та творчості Євгена Плужника.
Запрошуємо до перегляду книжкової виставки у залі наукових працівників головного корпусу ОННБ (вул. Пастера, 13).
© 2025 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.
