Фахова дискусія «Українська книга в час війни і після неї»

Під час XXIІІ Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині» відбулася фахова дискусія «Українська книга в час війни і після неї» за участі експертів у галузі культури, видавничої та бібліотечної справи, представників провідних видавництв та книгозбірень України.

У заході взяли участь:

	*Олександр Афонін,* президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, заслужений працівник культури України (м. Київ)
	*Микола Сенченко,* директор Книжкової палати України імені І. Федорова, доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України (м. Київ)
	*Ігор Степурін,* голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», засновник видавництва «Саміт-Книга» (м. Київ)
	Михайло Віхляєв, виконавчий директор Видавничого дому «Гельветика» та директор Центру українсько-європейського наукового співробітництва, доктор юридичних наук, професор (м. Одеса)
	Віталій Зарицький, директор видавництва «Ліра-К» (м. Київ)

Зліва направо: Ірина Бірюкова, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України,

Оксана Бруй, президент ВГО «Українська бібліотечна асоціація», директор науково-технічної бібліотеки імені Г.І. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського», кандидат наук із соціальних комунікацій (м. Київ),

Алла Гордієнко, генеральний директор Національної бібліотеки України для дітей, заслужений працівник культури України, президент Національної секції Міжнародної ради з дитячої та юнацької книги (UA_IBBY), президент ГО «Українська асоціація працівників бібліотек для дітей», кандидат культурології (м. Київ)

Модератор заходу, Олександр Афонін, привітав усіх присутніх і наголосив, що нині всім українцям доводиться долати виклики воєнного часу, та і в сучасних умовах видавці залишаються справжніми партнерами для бібліотек: «…Важко уявити, що сьогодні наш захід відбувається під час війни. Видавнича галузь і бібліотеки жорстко відчули, що таке війна, сьогодні ми маємо велику кількість проблем, які необхідно вирішувати абсолютно в іншому контексті, ніж під час мирного періоду життя...»

Олександр Васильович запросив учасників заходу поділитися власними думками щодо ключових питань, винесених до обговорення під час дискусії:

Динаміка змін у діяльності вітчизняних суб’єктів книговидання в умовах війни;
Фінансування книговидання в умовах війни: владні рішення та ініціативи;
Досвід роботи українських видавців та книгорозповсюджувачів із закордонними партнерами: виклики, актуальні й ефективні проєкти і популяризація української книги;
Ключові напрями, форми і методи підтримки вітчизняного книговидання в післявоєнний період задля забезпечення його швидкого відновлення та виходу на європейський рівень продуктивності.

Микола Сенченко, поділився актуальними даними щодо динаміки змін у діяльності вітчизняних суб’єктів книговидання в умовах війни та зауважив, що від відповідального дотримання видавцями законодавства про обовязковий примірник документів та надсилання нових видань до Книжкової палати імені І. Федорова залежить достовірність статистики друку видань на території України. Микола Іванович підкреслив, що в нинішніх умовах статистика про кількість виданих видань вірна лише на 90%, та повідомив, що в порівнянні з показниками 2021 р. у 2022 р. в Україні було видано удвічі менше книжок: «близько 10 тис. книг – проти 22 тис.». Разом з тим Микола Іванович наголосив, що суттєво зросла кількість видань, надрукованих українською мовою (близько 85%).

Він також розповів про започатковане Книжковою палатою книгознавче дослідження, пов’язане з культурою книги, що набуває особливого значення під час активного розповсюдження українських видань за кордоном. Під час дослідження значну увагу було приділено питанню української граматики у виданнях.

Завершуючи свій виступ, Микола Іванович сказав, що особливого значення нині набуває таке поняття, як «м’яка» сила книги, яка повинна працювати на імідж країни, та побажав книговидавцям пам’ятати про необхідність застосування цієї сили в умовах сьогодення.

Переходячи до питання досвіду роботи українських видавців і книгорозповсюджувачів з іноземними партнерами, Олександр Афонін зауважив: «На початку війни усі кошти, які були закладені на розвиток бібліотечної справи та видавничої галузі, було вилучено. Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів направила звернення до Міжнародної асоціації видавців (IPA) про фінансову, юридичну і моральну допомогу та обмеження присутності пропагандистської російської книги на міжнародних книжкових акціях. Окрім професійних проблем, порушували питання про залучення громадських інституцій світу для впливу на органи влади, щоб забезпечити прискорення постачання зброї Україні. Говорили також про надання допомоги українському книговидавничому бізнесу з боку партнерів із зарубіжних країн. Асоціацією було сформульовано 5 основних пунктів для підтримки з боку міжнародних організацій:

– купівля зарубіжними видавництвами прав на твори українських авторів, переклад їх на інші мови світу;
– допомога у закупівлі книжок для зарубіжних бібліотек, особливо в тих країнах, де виявилася найбільша кількість українських біженців, зокрема в Польщі, Німеччині, Словаччині;
– допомога у фінансуванні закупівлі книжок українських видавництв для українських бібліотек;
– питання матеріальної допомоги працівникам галузі, видавцям, книго розповсюджувачам, родини яких постраждали внаслідок бойових дій;
– допомога у просуванні української книги в торговельних мережах Європи і світу.

Олександр Васильович зазначив, що з-за кордону було отримано багато відгуків і листів підтримки та співчуття українським видавцям. Вдалося вирішити питання з безкоштовного постачання українських книжок у країни Європейського Союзу та спрямувати фінансову допомогу від європейських організацій (понад 8 млн грн) на підтримку працівників галузі, книговидавців і книгорозповсюджувачів. А у поточному році за фінансової підтримки канадських та американських благодійників. у партнерстві з Благодійним фондом «Бібліотечна країна» та Благодійним фондом громади Харкова «Толока» успішно реалізовується проєкт «Книжкові гранти для бібліотек».

Продовжуючи дискусію, голова Благодійного фонду «Бібліотечна країна», Ігор Степурін назвав проєкти, спрямовані на поширення української книжки за кордоном. Найперше проєкт «Українська книжкова полиця», ініційований першою леді України – Оленою Зеленською. Ще один важливий проєкт – «Книжки без кордонів» – реалізує Український інститут книги. У рамках цього проєкту надруковано близько 150 тисяч українських книжок, які розповсюджено серед українських дітей, які перебувають за кордоном, насамперед у тих країнах, де зосереджена їх найбільша кількість.

Ігор Степурін, також зазначив, що до ініціативи зі збору книжок для бібліотек країн, де перебувають українські вимушені переселенці, долучаються і багато вітчизняних бібліотек. Завдяки активності українських бібліотекарів успішно здійснено чергову акцію Благодійного фонду «Бібліотечна країна» – «Українська книжка бібліотекам країн Європи», в рамках якої було відібрано 500 актуальних видань 2021-2023 рр. для дорослих і дітей.

Голова БФ «Бібліотечна країна» наголосив, що «для зацікавлення у читанні саме українських книжок за кордоном необхідна промоція книжки, зустрічі з авторами, презентації книжок сучасних авторів…», він також зауважив, що «попри складнощі у логістиці, деякі українські видавці вже відкрили складські приміщення своєї продукції у Європі, зокрема це видавництва «Віват», «Видавництво Старого Лева», «Ранок»; почали закуповувати українські книжки для бібліотек у Німеччині та Литві, успішно функціонують «Українські книжкові полиці» у різних країнах світу, сучасна українська книжка незабаром з’явиться і у бібліотеці Ватикану…».

Продовжуючи дискусію, Олександр Афонін окреслив позитивні зміни у питанні щодо купівлі прав на переклад і видання творів українських авторів. У перші місяці війни Асоціацією книговидавців та книгорозповсюджувачів було підготовлено англомовний каталог на 628 назв книжок, який було надіслано до Міжнародної асоціації видавців та інших установ з метою просування цих книжок за кордоном. Згодом Український інститут книги також створив каталог з пропозиціями видань українських авторів. Внаслідок чого 230 найменувань книжок було придбано іноземними видавництвами.

Про видавничу діяльність в умовах війни на прикладі досвіду «Видавничого дому “Гельветика”» розповів його виконавчий директор, директор Центру українсько-європейського наукового співробітництва, доктор юридичних наук, професор Михайло Віхляєв.

Він зауважив, що попри виклики, спричинені війною, видавництво продовжує розвиватися і навіть збільшило обсяги випущеної продукції майже вдвічі за рахунок активної співпраці із закладами вищої освіти та друкування наукової періодики. Видавництво має досвід друкування видань за кордоном та в різних містах України і нещодавно відновило роботу друкарні в Херсоні, після деокупації міста. Серед найближчих планів – будівництво нової друкарні в Дрогобичі; втілення кращого іноземного досвіду в Україні, а саме сусідньої Польщі, де видавців наукових журналів підтримує держава, а закупівлі відбуваються за державні кошти; розширення міжнародного співробітництва з країнами Азії.

Поділився власним досвідом у сучасних умовах і директор київського видавництва «Ліра-К» Віталій Зарицький, який зазначив, «що видавництво вирішило підтримати культурний фронт і вже у травні 2022 р. відновило повний видавничий цикл, що дозволило збільшити обсяги виготовленої продукції. В умовах війни надруковано понад 400 найменувань книжок… Працювали над підготовкою наукової літератури, художніх книжок, книжок про війну, які були пріоритетними, їх видавали позачергово, задля того, щоб зберегти національну пам’ять».

Віталій Іванович поділився складовими успіху видавництва, які, на його думку, полягають у переході на цифровий друк, що дозволяє оптимізувати видавничий процес. Наголосив на тому, що попри складні умови, українським бібліотекам потрібні сучасні українські книжки… «тому дуже важливо створювати українську книжку… вважаю, що треба працювати і в сучасних умовах, не жалітись на державу, не жалітись ні на що, а просто працювати…».

Долучившись до дискусії, генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова наголосила на тому, що сьогодні особливо важливого значення набуває спільна діяльність професійних об’єднань. «…Безперечно важлива роль у вирішенні багатьох питань належить фаховим об’єднанням. Дуже важливо, що діє Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, адже держава не встигне оперативно реагувати на всі наші потреби без нашого запиту. Але коли ми подаємо пропозиції до законопроєкту, обговорюємо їх у фахових колах, то ми вибудовуємо цей діалог і прагнемо пришвидшити цю роботу. І таких прикладів у нашій бібліотечній сфері доволі багато…».

Ірина Олександрівна подякувала президенту Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександру Афоніну за невтомну працю, спрямовану на розбудову і піднесення книговидавничої галузі, а також його особистий внесок у розвиток Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині».

У заключній частині дискусії учасники заходу торкнулися проблеми розповсюдження контрафактних російських видань в Україні.

Олександр Афонін наголосив на важливості підписання Президентом України Закону України № 2309-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Оксана Буй озвучила ще одну важливу проблему на шляху до успішної інтеграції української книги у закордонні бібліотеки, яка полягає в недостатніх обсягах роботи зі створення бібліографічних записів на українські видання за міжнародними правилами відповідно до стандарту каталогізування – RDA.

На завершення дискусії Олександр Афонін зазначив, що повоєнне відновлення книговидавничої галузі потребуватиме значних фінансових асигнувань, збільшення кадрових потужностей як видавничої сфери, так і бібліотечної системи, а також додав, що нещодавно асоціація передала до Міністерства культури та інформаційної політики України проєкт щодо реінтеграції Криму, після його звільнення, в український культурний простір.

Повний запис фахової дискусії можна переглянути
на офіційній сторінці ОННБ у Фейсбуці за посиланням.