«За честь, за волю, за українську долю!»

zastavkafoto-1.jpg

Щорічно 14 жовтня українці вшановують захисників і захисниць нашої Батьківщини, а також згадують тих, хто віддав життя за свободу України. Свято започатковано 14 жовтня 2014 року указом Президента України №806/2014, а з 2015 року — стало державним святом. 14 липня 2021 року Верховна Рада перейменувала свято на «День захисників і захисниць України». Дата обрана не випадково, адже цього дня християни відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці, яка була покровителькою запорізьких козаків. День українського козацтва також відзначається 14 жовтня. Образ козака, як українського лицаря і захисника рідної землі, близький кожному українцю.

Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.

Бібліотекарі ОННБ підготували книжкову добірку, яка висвітлює тяглість бойових традицій та звитяги захисників і захисниць України від давнини до сьогодення. Адже, українці вийшли на захист своєї країни не вперше. Цей бойовий дух був властивий нашим предкам, які боронили свою землю тисячі років.

2.jpg

Трінчук Я. «Україна: війни, битви, персони» (Львів, 2020)

У книзі описуються історичні події та персони, які залишили свій слід в історії України з погляду сучасних соціологічних та історіософських проблем. В хронологічному плані події охоплюють період починаючи з битв проти Золотої Орди і завершуючи XVIII століттям. Автор відходить від застарілих та скомпрометованих історіографічних штампів і міфологем. Окрім детальних описів військових дій Ярослав Трінчук намагається з'ясувати також мотиви дій історичних персоналій, які своїми діями, вчинками та рішеннями визначали напрямок розвитку українських земель. Дослідник не ставить за мету пояснити все та не дає ідеологічної чи політичної оцінки тим чи іншим моментам історії, а хоче, щоб читач сам знайшов відповіді на такі запитання. Автор майстерно втілює кредо: «найбільше мистецтво (і щастя) історика – це вилікувати історію нації від усіх хвороб, якими її заразили вороги. І не заразитись самому».

3.jpg

«Поле битви – Україна. Від “володарів степу” до “Кіборгів” Воєнна історія України від давнини до сьогодення» (Харків, 2016)

Книга входить до серії «Історія без цензури», яка є спільним проєктом видавництва «Клуб Сімейного Дозвілля», Інституту історії України НАН України, Українського інституту національної пам`яті, Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, громадського просвітницького проекту «LIKБЕЗ. Історичний фронт». Мета книжок цієї серії — розказати про українське минуле, спираючись на факти, а не на вигадки чи ідеологічне замовлення. В цій книзі читач може познайомитися з думкою провідних вітчизняних істориків, результатами останніх наукових досліджень та відкриттів. Які військові конфлікти відбувалися на українських теренах? На чому тримаються українські воєнні традиції? Що треба згадати і відновити, про що нагадувати постійно?

4.jpg 5.jpg

Величко С. «Літопис» (Київ, 2020)

Твір Самійла Величка належить до трьох найвідоміших та найповніших «козацьких літописів» і є унікальною пам'яткою козацької історичної думки й барокового письменства першої половини XVIII століття. Величко був канцеляристом Війська Запорозького часів гетьмана І. Мазепи і мав великі можливості для збирання й використання матеріалу. Над літописом він працював понад 30 років. Праця охоплює події від 1620 р. до 1700 р. і вміщує сотні документів з військової канцелярії, цитати з нині втрачених щоденників, хронік.

Величків твір ніколи не видавали цілком, з необхідним археографічним апаратом. Тому «Літопис» Величка, по суті, досі не вивчений належним чином. Його було опубліковано в середині XIX ст. із грубим порушенням структури, значними пропусками, без коментарів, текстологічного й кодикологічного аналізу. Крім того, до публікації XIX ст. з цензурних причин не увійшли окремі документи.

Пропоноване видання, що ґрунтується на оригіналі рукопису і його київській копії кінця XVIII ст., дасть змогу повніше оцінити події козацького періоду історії України, переосмислити багато історіографічних міфів та уточнити конкретні події. Видання вміщує повний текст праці Величка, реконструйований згідно з його задумом, біографію автора, кодикологічний аналіз оригіналу рукопису та Київського списку, історію створення рукопису, його зберігання і публікацій, історіографію, археографічні коментарі, таблицю використаних документів, літературних й історичних праць, географічний та іменний покажчики.

6.jpg

«Батуринський архів та інші документи з історії українського гетьманства, 1690-1709 рр.» (Київ, 2021)

З історичних причин на сьогодні переважна більшість документів з історії України XVI–XIX ст. зберігається в архівах Росії, до яких українські дослідники не мають доступу. Тож на сьогодні стоїть нагальна потреба донести ці документальні скарби до наших фахівців та усіх, хто цікавиться українською минувшиною, адже їх дослідження дозволить глибше зрозуміти цей драматичний період історії Української держави та засвоїти його уроки.

До книжки увійшли документи,  що  стосуються  історії  Українського  гетьманства  1690–1709  рр.,  зокрема  корпус  так  званого  Батуринського  архіву,  вивезеного О. Д. Меншиковим з гетьманської резиденції під час її знищення в 1708 р. Документи являють собою вхідну канцелярію гетьмана Івана Мазепи  —  єдиний  гетьманський  архів  кінця  XVII  —  початку  XVIII  ст.,  що  дійшов  до наших днів. Крім того, представлені оригінали й копії універсалів І. Мазепи, які не відомі широкому загалу.

7.jpg

Чухліб Т. «Козаки та яничари: Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500 - 1700 рр.» (Київ, 2020)

Тарас Чухліб – історик, доктор наук, лауреат премій імені Михайла Максимовича (2006) та Дмитра Яворницького (2009), заслужений діяч науки і техніки України.

У добу раннього Нового часу на історичний поступ України значно впливала Османська імперія та її васали, головним серед яких було Кримське ханство. Впродовж довгих століть козацтво торувало собі шлях до Чорного та Азовського морів, а у відносинах зі Стамбулом та Бахчисараєм у нього були різні періоди співіснування – від наступальних воєнних дій до політичної залежності та миру. У виданні Тарас Чухліб досліджує місце і роль козацтва та шляхти в європейсько-османських війнах. Книга підготовлена на досить широкій джерельній базі, яка охоплює оригінальні архівні матеріали з України, Польщі та Росії, а також великий масив опублікованих джерел.

8.jpg 

Туранли Ф. «Козацька доба історії України  в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина XVI - перша чверть XVIII століття) = The Cossack period in Ukraine’s history in ottoman turkish written sources (the second half of the 16th - the first quarter of the 18th century) = Türk-osmanli yazili kaynaklarinda kazak dönemi Ukrayna tarihi (16. yüzyilin ortasindan 18. yüzyilin ikinci çeyreğine kadar)» (Київ, 2020)

У монографії на основі широкого спектра залучених до наукового обігу османсько-турецьких писемних джерел, зокрема турецьких архівних документів та літописів, уперше комплексно досліджено інформаційний потенціал, специфіку та значення пам'яток писемності в процесі дослідження історії козацько-гетьманської України другої половини XVI-першої чверті XVIII століття. Також залучено широкий масив українських та інших писемних джерел і наукової літератури. Автор застосував особливу методологію ретельного аналізу та інтерпретації матеріалів писемних джерел, розроблену на основі власного наукового досвіду. Дослідник вперше в українському тюркологічному джерелознавстві здійснив вибір, систематизацію та комплексний аналіз оригінальних текстів як цілісного феномену.

У своєму дослідженні Туранли вказав на важливість впливу ґрунтовних зовнішніх факторів на характер розвитку історичних процесів, зокрема на відносини Української козацької держави з Високою Портою.

9.jpg

Тинченко Я. «Лицарі Зимових походів, 1919-1922 рр.» (Київ, 2017)

Ярослав Юрійович Тинченко — український історик і журналіст, кандидат історичних наук, автор багатьох праць з української військової історії, зокрема періоду Визвольних змагань та радянського періоду першої половини XX століття.

Це книжка про активних учасників боротьби за незалежність України впродовж кінця 1919-1922 років. Разом з висвітленням докладної історії Першого та Другого Зимових походів Армії Української Народної Республіки змальовується доля багатьох учасників цих знакових подій. Монографічне дослідження побудоване на архівних джерелах, що у переважній більшості вперше вводяться в науковий облік. Це, передусім, документи з архівно-слідчих справ репресованих українських вояків (Галузевий державний архів СБУ), радянські оперативні звіти з Російського державного військового архіву, численні матеріали Центрального державного архіву вищих органів влади та управління в Україні. Доповнюють монографію численні списки учасників Першого та Другого Зимових походів. Волинської повстанської армії та ін. Для зручності роботи зі списками складено іменний покажчик (близько 5 тис. прізвищ).

10.jpg

Галущак М. «За пів кроку до перемоги : військове будівництво та операції Галицької Армії в 1918-1919 роках» (Львів, 2020)

Михайло Галущак – дослідник військової історії ЗУНР, громадський діяч, учасник Революції Гідності та російсько-української війни у складі Батальйону «Січ».

Галицька Армія стала історичним прикладом, коли добре організована та мотивована військова сила може досить вдало протистояти більш чисельним арміям. Адже формувалась Галицька Армія в умовах активних військових дій та мала досить обмежені мобілізаційні ресурси, але це не заважало їй тривалий час стримувати натиск більш чисельної та краще озброєної польської армії.

У виданні проаналізовано питання розбудови збройних сил, розподілу повноважень ключових органів державного керівництва та військового командування. Розглянуто найважливіші воєнні операції Галицької Армії – і ті, які були втілені, й ті, яким судилося залишитися у планах. Автор уперше в історіографії обґрунтував доцільність використання терміна «Українське Військо» щодо збройних сил ЗУНР та ввів до наукового обігу невідомі досі джерела, які подекуди «ламають» уявлення про перебіг тогочасних воєнних операцій та політичні ігри. У своїй роботі автор намагався прокласти смислові містки з сучасністю. Видання поєднало наукове дослідження історії Галицької Армії та особистий досвід Михайла Галущака, здобутий під час його перебування на Донбасі.

11.jpg

Коваль Р. «Жінки у визвольній війні : історії, біографії, спогади, 1917-1930» (Київ, 2020)

Ми звикли до того, що героями війни, зазвичай, стають чоловіки. Жінки ж згадуються набагато рідше, це поодинокі випадки. Між тим, жінок, дівчат, які виборювали кращу долю для своєї країни, і раніше було багато, не менше й зараз.

Це унікальне видання у великому подарунковому форматі містить відбиток історії, у якому яскраво відображена роль жіноцтва у боротьбі за незалежну Україну на початку ХХ століття. Автор представив добу українсько-російської війни в 1917–1920-х рр. крізь призму буремних жіночих доль. Книжка написана на основі документів із ГДА СБУ, ЦДАВО України, спогадів, щоденників та свідчень вояків і воячок Армії УНР та учасниць повстансько-партизанського руху. Це перша книга, в якій є така кількість інфорації про воячок, революціонерок, громадських активісток, урядовиць та багатьох інших лідерок, чиї серця палали українським відродженням. Продовженням збірника є фотододаток зі світлинами жінок, учасниць боротьби.

12.jpg

Офіцинський Р. «Історія УПА» (Харків, 2021)

Роман Офіцинський – український вчений, педагог, письменник, журналіст, громадський діяч. Доктор історичних наук (2006), професор (2008). Проректор Ужгородського національного університету, завідувач кафeдри історії України, завідувач кафедри туризму. Почесний краєзнавець України (2019)

У десятьох розділах йдеться про важливі складові діяльності Української Повстанської Армії: ідейні засади, структура, керівництво, озброєння, повсякдення, бої, сучасне сприйняття тощо. УПА – феномен світової історії. Передусім – за бойовим духом, тривалістю, активністю, масштабами війни з могутніми противниками. Бойовий досвід УПА є непроминущим взірцем безкомпромісної боротьби в надважких умовах.

13.jpg

Винницький М. «Український майдан, російська війна : хроніка та аналіз Революції Гідності» (Львів, 2021)

У виданні детально та послідовно висвітлено події в Україні 2013-2018 рр. Ця історична праця поєднує в собі точку зору науковця і спостерігача-учасника, який брав активну участь у протестах. Під час Революції Гідності Михайло Винницький був постійним коментатором англомовних ЗМІ, здійснював аналіз поточних подій у своєму блозі «Думки з Києва». А згодом написав цю книжку, яка вперше побачила світ 2019-го року англійською мовою і стала внеском автора у відстоювання позицій України в її довголітній інформаційній війні.

14.jpg

Бура Д. «Хроніка війни, 2014-2020 : у 3 тт.» (Харків, 2020)

«Хроніка війни» — це документальне дослідження, літопис-хроніка подій 2014—2020 років в Україні. Метою написання книги було прагнення переосмислити новітню історію, нагадати хронологію подій, що призвели до анексії Криму Російською Федерацією і початку гібридної збройної військової агресії РФ на Донбасі. Упорядники переглянули і хронологічно впорядкували тисячі публікацій щоденних новин і повідомлень з офіційних джерел. Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік. Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.

Т. 1 : Від Майдану до Іловайська – охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року;

Т. 2 : Від першого до другого "Мінська" –  висвітлює події з вересня 2014 року до 20 лютого 2015 року;

Т. 3 : П'ять років гібридної війни – подається хроніка новин від кінця лютого 2015 року до 31 жовтня 2020 року.

Серія «Справжні герої» від харківського видавництва «Фоліо» розповідає про долі українських героїв новітнього часу:

15.jpg

Вовк І. «Василь Сліпак» (Харків, 2020)

Василь Сліпак («Міф») (1974—2016) — всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери. Він не зміг залишатися осторонь драматичних подій в Україні — був учасником Революції Гідності, давав благодійні концерти, збираючи кошти для українських військових. І згодом сам вирішив їхати на війну, бо «на фронті саме та Україна і ті українці, яких мріє бачити». Заради вільної України героїчний «Міф» воював і віддав своє життя.

Бура Д. «Віталій Марків» (Харків, 2021)

Віталій Марків — один з тих добровольців. Він залишив спокійне життя в Італії і повернувся додому, боронити країну. Та з 2017 року став заручником і учасником іншого фронту цієї війни — війни за честь держави «Україна».

Згурська М. «Володимир Тітарчук та інші герої оборони Донецького аеропорту» (Харків, 2020)

Володимир Тітарчук — капітан ЗСУ, танкіст 1-ї окремої танкової бригади. Учасник російсько-української війни, «кіборг», загинув у боях за Донецький аеропорт 17 жовтня 2014 року. Донецький аеропорт — це скеля і незборимий форпост українців. І всі його оборонці, без сумніву, герої.

Дізнатися про будні наших захисників із «перших вуст» дозволяють щоденникові записи, польові записки, або записаний власний досвід учасника подій.

16.jpg

Родін І. «Батальйон "Донбас" : записки добровольця» (Харків, 2020)

Ігор Родін — воєнний історик і публіцист із Києва. Вивчав період Першої світової та Громадянської воєн, захоплювався російськими полководцями, ідеями Білого руху. Але 2014 року, у віці 53-х років, пішов захищати Україну від «русского мира». На фронт ішов добровольцем у складі батальйону «Донбас». При виході з Іловайська потрапив у полон до російських військових. Був звільнений під час обміну полоненими. До війни на Донбасі Ігор Родін написав дві книги і сорок вісім статей з російської воєнної історії. Тепер пише історію своєї країни. Першим результатом є ця книга, де він ділить власним шляхом у бальйоні «Донбас».

Постійну хроніку мужнього спротиву українців російській збройній агресії публікують періодичні видання: «День», «Збруч», «Дзеркало тижня» та інші.

Дух українського народу, попри всі випробування, не вдасться зламати жодному з ворогів! Дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що боронять нас та нашу рідну Україну!

Створено: 14.10.2022
Переглядів: 927




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.