«Співець історії українського народу»: до 205-річчя від дня народження Миколи Костомарова

1415199316-1.jpg

Микола Іванович Костомаров (1817–1885 рр.) – український історик, публіцист, письменник, громадський та культурний діяч, один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. 16 травня 2022 р. відзначається 205-та річниця від його народження.

Микола Костомаров народився в слободі Юрасівка (тепер Воронезька обл.), котра до скасування козацького устрою була частиною Слобідської козацької України. Батько його був поміщиком, мав свій маєток, а мати була селянкою. Майбутній історик зростав у двомовному середовищі, в оточенні місцевих народних байок та легенд, що вплинуло на формування його світогляду. З часом, дізнаючись все більше про український народ та його культуру, Микола Іванович зробив метою свого життя довести, що український народ є історично самодостатнім.

У відділі рідкісних видань та рукописів ОННБ зберігаються прижиттєві й цінні видання праць Миколи Костомарова, які відображають наукову і творчу спадщину цієї видатної людини. Деякі з них пропонуємо до Вашої уваги.

1.jpg

Костомаров Н. И. Об историческом значении русской народной поэзии / соч. Николая Костомарова. – Харьков : Печ. в Унив. тип., 1843. – 214 с.

Вищу освіту Микола Костомаров здобув у Харківському університеті. Саме в студентські роки визначилася його любов до історії, на що вплинули викладачі – професор грецької літератури А. О. Валицький та професор всесвітньої історії М. М. Лунін. Навчався він дуже старанно. У 1840 р. молодий історик успішно склав магістерський іспит.

Він захоплювався народною українською поезією, яку вважав джерелом для вивчення історії народу. Цій темі Микола Костомаров присвятив свою дисертацію «Об историческом значении русской народной поэзии», яка вийшла друком у Харкові 1843 р. Захистивши її, він отримав довгоочікувану ступінь магістра історичних наук. Це була друга написана ним дисертація. Перша його праця «Про значення унії в Західній Росії» за різних обставин так і не була прийнята до захисту.

2.jpg

Костомаров Н. И. Гетманство Выговского / Н. Костомаров. – Петербург : тип. П.А Кулиша, 1862. – 112 с.

Історична монографія Миколи Костомарова присвячена військово-політичному діячу, гетьману Війська Запорізького Івану Виговському (1608–1664). Вперше вона була надрукована у журналі «Основа» в 1861 р. Наступного року вийшла окремим виданням у Санкт-Петербурзі в друкарні письменника та видавця Пантелеймона Куліша.

Журнал «Основа» заслуговує на окрему увагу. Він був українським громадсько-політичним та літературно-мистецьким часописом, що відображав культурницькі, інтелектуальні й літературні прагнення української інтелігенції тих часів. Видавався щомісяця українською (частково, російською) мовою у Санкт-Петербурзі з 1861 р. по жовтень 1862 р. В «Основі» друкувалася публіцистика, літературно-наукова критика, художні твори, поезія, історичні, економічні, педагогічні статті, присвячені проблемам тогочасного громадського та суспільно-політичного життя українців. З журналом співпрацювали видатні діячі тих років – письменники Леонід Глібов, Марко Вовчок, Петро Гулак-Артемовський, історики Олександр Котляревський, Володимир Антонович та інші. На його сторінках друкувалися поезії Тараса Шевченка, уривки з його щоденника.

Журнал «Основа» був створений колишніми членами Кирило-Мефодіївського братства – першої української політичної організації, яка відіграла провідну роль у національно-культурному відродженні ХІХ ст. Воно було засноване у 1846 р. Миколою Костомаровим, громадським діячем та журналістом Василем Білозерським, службовцем канцелярії генерал-губернатора Миколою Гулаком. Згодом до складу братства увійшли письменники Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко та інші.

3.jpg

Костомаров М. І. Збірник творів Іеремії Галки [псевд.]. – Одесса : Друк. Францова, 1875. –127 с.

Окрім історичних праць, Микола Костомаров писав також і художню прозу і поезії. В історію української літератури він увійшов як письменник-романтик. Багато його творів вийшли під псевдонімом Ієремія Галка. До збірки, виданої в Одесі у 1875 р., увійшли такі твори, як трагедія «Сава Чалий», «Переяславська ніч», «Загадка», переклади віршів Дж. Байрона.

Писати українською мовою і видавати художні твори Микола Костомаров почав наприкінці 30-х - на початку 40-х pp. ХІХ ст.

П'єса «Сава Чалий» була написана ним протягом трьох тижнів у 1838 р. Сюжет автор запозичив із однієї з народних пісень. Цікаво, що у цьому творі він припустився історичної помилки, віднісши його події до початку XVII ст., хоча насправді вони відбувалися на століття пізніше. Трагедія «Переяславська ніч» та переклади «Єврейських мелодій» Дж. Байрона вперше були надруковані у харківському літературному альманасі «Сніп» у 1841 р..


4.jpg

Костомаров Н. И. Сорок лет : (малороссийская легенда) Н. Костомарова. – Москва : Изд. ред. «Газеты А. Гатцука», Тип. А. Гатцука, 1881. – 93 с.

Оповідання Миколи Костомарова «Сорок літ» було написане у 1876 р. Основою його послугувала народна легенда, записана автором під час етнографічних мандрівок Харківщиною у 1830-х рр. У сюжеті простежується також трагічний випадок з дитинства самого Миколи Костомарова: його батько був убитий власними кріпаками заради заволодіння коштовностями за обставин, подібних до описаних в оповіданні. Так само, як і у випадку з убивством купця в оповіданні, слідство не знайшло винуватців насильницької смерті Івана Костомарова.

Оповідання довго розглядалось у цензурному комітеті. Було надруковане під назвою «Сорок лет. Малороссийская легенда» у 1881 р. у друкарні газети археолога, публіциста та письменника Алєксєя Гатцука. У 1876–1880 рр. Микола Костомаров опублікував у цій газеті кілька своїх публіцистичних та художніх текстів.

Існує версія, що перший варіант оповідання був написаний українською мовою ще у 1840 р. Воно мало бути опубліковане в альманасі «Сніп» разом з іншими його творами, але не було допущене до друку цензорами.


5.jpg

Богучаров И. Рассказы / Николай Костомаров. – Санкт-Петербург : Тип. В. С. Балашева, 1886. – 165 с.

Іван Богучаров – ще один псевдонім Миколи Костомарова. Під цим ім'ям він публікував художні твори у різних періодичних виданнях. У 1886 р., через рік після його смерті, вийшла збірка «Рассказы Ивана Богучарова». До неї увійшли оповідання, опубліковані в різних періодичних виданнях 1880-х рр. Як і більшість творів Миколи Костомарова, вони є розповідями з життя простих людей.

Примірник оповідань з фондів ОННБ має свою особливість. На титульному аркуші можна побачити печатку «Книгозбірня Одеської «Просвіти». В Одесі товариство «Просвіта» існувало з 1906 по 1909 р. Воно мало власну бібліотеку – понад 200 томів – та займалося культурно-просвітницькою діяльністю. Членами «Просвіти» були відомі діячі українського руху – Михайло Комаров, Іван Луценко, Сергій Шелухін та інші.


Микола Костомаров та Одеса

Цікавим є те, що в житті Миколи Костомарова були моменти пов’язані з нашим містом.

В Одесі він був двічі. Вперше – у 1846 р. на відпочинку. Саме тоді Микола Костомаров випадково зустрівся зі своєю колишньою ученицею Аліною Крагельською (він викладав історію в київській гімназії, де навчалася дівчина). Ця зустріч поклала початок коханню його життя. Одружитися у 1847 р. закоханим не вдалося, бо за кілька днів до весілля Миколу Костомарова було заарештовано у справі Кирило-Мефодіївського братства. Батьки заборонили дівчині навіть спілкуватися з арештантом та видали її заміж за іншого чоловіка. Але через 28 років доля звела їх знову і довгоочікуване весілля відбулося.

Вдруге Микола Костомаров відпочивав в Одесі у 1870 р. У своїй автобіографії він писав, що місто настільки змінилося, що перетворилося на справжній європейський курорт.

Микола Костомаров був знайомий з професором Рішельєвського ліцею, істориком та археологом Миколою Мурзакевичем, який у 1843–1853 рр. завідував Одеською публічною бібліотекою. У 1852 р. вони разом були на розкопках у Керчі.

Микола Костомарова є визначною постаттю ХІХ ст. Його діяльність у науковій, літературній, громадсько-політичній сфері відіграла одну з ключових ролей в українському національному відродженні. Як письменник, він відкривав світу народну культуру українців, як історик – був на засадах становлення української історичної науки, як громадський діяч – підіймав питання самодостатності, самобутності українського народу, боровся за його права. Наукові та публіцистичні праці, літературні твори Миколи Костомарова на тлі останніх подій, як ніколи, актуальні сьогодні.

Створено: 16.05.2022
Переглядів: 755




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.