«Книга - альфа і омега будь-яких знань»: до Всесвітнього дня книги і авторського права

Щороку, 23 квітня відзначається Всесвітній день книги й авторського права. Свято встановлене резолюцією ЮНЕСКО у 1995 році й покликане привернути уваги до культури писемного слова, читання і книговидання, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності.

Стефан Цвейг вважав: «Книга є альфа й омега будь-яких знань, початок початків кожної науки». Книга, на якому матеріальному носії вона не була б (на паперовому чи електронному), - незамінне джерело знань та інформації. Завдяки книгам ми не тільки отримуємо простий і зрозумілий доступ до ідей і знань, моральних і духовних цінностей, торкаємося до справжніх досягнень і здобутків людства в культурі, науці, творчості, а й наповнюємося розумінням краси і дивовижності нашого життя, що робить його насиченим, змістовним і більш досконалим.

«Книги - морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить…». Понад століття тому написав Іван Франко ці рядки, в яких визначив книгу, як морську глибину, де на самому дні можна знайти дивні перли, які наповнюють життя високим сенсом.

01.jpg 02.jpg

Олена Каракоз

Історія книги - це складова історії людства. У навчальному виданні «Історія книги» (Київ: Ліра-К, 2018) авторка Олена Каракоз розкриває основні етапи еволюційного розвитку вітчизняної і світової книги з давніх часів до початку ХІХ ст. У посібнику показано особливості розвитку писемності та книги; обґрунтовано закономірності виникнення, становлення та розвитку української книги у контексті світового книговидання; розкрито особливості стилів художнього оформлення рукописів і стародруків; висвітлено основні напрями діяльності видатних світових друкарів ХV-XVІ ст., а також зарубіжних та вітчизняних видавців ХVІІ-XІХ ст.

«Книга - це історична пам'ять і досвід людства, яка глибинно розкриває життя народів і суспільства, є одним з найважливіших і найміцніших ланок, що пов’язують покоління, з’єднують минуле і майбутнє, накопичує і передає знання від покоління до покоління і таким чином забезпечує культурний розвиток суспільства» - пише Олена Каракоз, український бібліограф, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету культури та мистецтв.

03.jpg

Належне місце серед книгознавчих видань посів навчальний посібник професора Володимира Овчіннікова «Історія книги. Еволюція книжкової структури» (Львів: Світ, 2005), який охоплює історію книги та писемності від найдавніших часів до ХVІІІ ст. В. Овчінніков за фахом - художник книжкової графіки й посібник він підготував на основі лекційного курсу для студентів-графіків Української академії друкарства. На сторінках видання він щедро ділиться творчим доробком із читачем. Автор висвітлює розвиток і трансформацію  книжкової структури та її художнього оформлення: пошуки матеріалів для письма, розвиток цифрової графіки, системи ілюстрування книги, а також технології виготовлення книжкових блоків і оздоблення палітурок. Розглядаючи питання, пов’язані з пошуками і винайденням книжкової форми, автор наголошує, що цей процес  відбувався одночасно у двох напрямах: з одного боку, людство намагалося досягти чіткої структури писемної організації, а з другого -  шукало носіїв для письма, які давали б змогу зберігати і передавати писемну інформацію. «Глиняні таблички, папірусні сувої, «книжки» написані на бамбукових планках, пальмових листках та шовку, пергаментні книги кодексного типу, - все це закономірні етапи розвитку книжкової структури» - зазначає автор.

04.jpg 05.jpg

Яким Запаско

Аналіз і бібліографічний опис найвизначніших художньо оздоблених пам’яток українського рукописного мистецтва ІХ-ХVІІІ ст. міститься у монографії Якима Запаска «Українська рукописна книга» (Львів: Світ, 1995). Автор видання – доктор мистецтвознавства, професор, який багато років працює у галузі дослідження історії і теорії образотворчого, декоративно-прикладного та книжкового мистецтва.

06.jpg 07.jpg 08.jpg 09.jpg

Чільне місце у виданні належить ілюстраціям. Читач має змогу побачити кольорові репродукції близько 250 шедеврів українського книжкового мистецтва - мініатюри Остромирового Євангелія, унікальний груповий портрет сім’ї київського князя Святослава, а також високохудожні малюнки Добрилового, Оршанського, Волинського Євангелій. Українська мініатюра представлена чудовим філігранно витонченими ілюстраціями Київського Псалтиря 1397 р., ренесансними прикрасами знаменитого Пересопницького Євангелія. Не менш цікавими є живописні і графічні малюнки світських рукописів ХVІ-ХVІІІ ст., наприклад замальовки лікувальних трав, датованих 1534 р.

10.png 11.jpg

Юрій Горбань

Дослідженню процесу зберігання книжкових пам’яток як культурних цінностей у бібліотеках України присвячена монографія директора наукової бібліотеки Київського національного університету культури і мистецтв, кандидата культурології Юрія Горбаня «Зберігання книжкових пам’яток як культурних цінностей у бібліотеках України» (Київ: Ліра-К, 2018). В монографії визначено поняття «книжкова пам’ятка», обґрунтовано шляхи, форми і методи бібліотечної діяльності, які забезпечують ефективність сучасного підходу до зберігання книжкових пам’яток, проаналізовано форми консервації, умови зберігання та інноваційні технології зберігання книжкових пам’яток в бібліотеках України.

12.jpg

У монографії Марії Люзняк «Українська науково-популярна книга в національній культурі кінця ХІХ - початку ХХ століття» (Львів: ЛДКФ «Атлас», 2010) описано діяльність видавництв, видавців та книгорозповсюджувачів за період з 1860 р. по 1917 р.; досліджено специфіку формування і функціонування української науково-популярної книги як одного з видів літератури та її вплив на формування інформаційної культури суспільства і особистості. Проаналізовано діяльність 35 видавництв, серед яких «Буревісник» (Одеса), Видавництво НТШ (Львів), «Просвіта» (Львів), «Вік» (Київ), «Вперед» (Одеса), «Народний стяг» (Одеса), «Час» (Київ) та ін.

13.jpg 14.jpg 15.jpg

Видання «Українська книга в контексті світового книговидання» (Київ: Книжкова палата України, 2009) авторів Олександра Афоніна і Миколи Сенченко висвітлює питання історії вітчизняного книговидання і книгорозповсюдження, проблеми їх становлення та розвитку в роки незалежності нашої держави.

Автори зауважують, що книга визначає духовний, моральний та інтелектуальний стан суспільства на кожному конкретному етапі розвитку; показують перебіг подій навколо української книги у хронологічній послідовності з 1991 по 2009 рр.; алізують стан української видавничої справи у контексті світового та європейського книговидання. «Є щире сподівання, що ця книга підніме хоч трошки завісу над подіями, які відбувалися навколо української книги, і дозволить усвідомити широкому колу читачів ту просту істину, що жодна держава не може жити і динамічно розвиватись без власної книги - джерела мудрості і наснаги до зростання будь-якої нації» - пишуть автори.

16.png 17.jpg 18.jpg

Минулого року в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася презентація книжки Миколи Сенченка та Оксани Сенченко «Від ери Гутенберга до ери Цукерберга…Переваги і недоліки сприйняття друкованого та електронного тексту» (Київ: Ліра-К, 2021). Це науково-публіцистичне видання, присвячено ролі книги і читання в сучасному інформаційному суспільстві. З особливою увагою проаналізовано зміни у практиці і формі читання в умовах цифровізації усіх сфер життя суспільства в XXI столітті. Разом з традиційним читанням (з аркуша) виник і набув широкого поширення новий спосіб читання і сприйняття тексту – цифровий формат читання (з екрану). Він міняє характер взаємодії читача з текстом, має певні переваги (соціальне читання) і недоліки (цифрова нерівність, фізіологічні особливості).

У дослідженні наведено різні точки зору учених на своєрідність читацької діяльності в різних форматах, ефективність сприйняття друкованого і електронного тексту; аналізуються та узагальнюються результати досліджень, що проводяться в багатьох країнах світу, з виявлення характерних рис, можливостей, ризиків і перспектив розвитку традиційного і цифрового читання.

19.jpg 20.jpg 21.jpg

Про електронне читання, книжки, домашні бібліотеки, колекціонування розповідається у виданні «Не сподівайтеся позбутися книжок» (Львів : Вид-во Старого Лева, 2015). Книжка побудована на діалозі двох сучасних європейських інтелектуалів Умберто Еко та Жан-Клода Кар'єра. Співрозмовники - власники величезних приватних колекцій та бібліофіли, обговорюють історію книги і книгодрукування, давні і сучасні видання, пошуки інкунабул, епізоди випадкового успіху чи несподіваної втрати книжки, ретельність добору власних книгозбірень тощо.

«Одне з двох - говорить Умберто Еко, - або книжка залишиться носієм для читання, або існуватиме щось схоже на те, чим книжка і не припиняла бути, ще навіть до винайдення друку. Зміни книжки як об'єкта не змінили ні її функцій, ні синтаксису уже понад п'ятсот років. Книжка — це як ложка, молоток, колесо чи ножиці. Один раз винайшли — і покращити вже неможливо. Неможливо створити  ложку, кращу за ложку… Книжка вже себе показала, і не ясно, як можна створити щось краще за книжку для виконання таких же функцій. Можливо, еволюціонують її складові, можливо, сторінки більше будуть не паперові. Але книжка буде тим, чим є.».

22.jpg 23.jpg

Рей Бредбері

Запропонована добірка видань була б не повною без книжки, яка стала класикою - Рей Бредбері «451° за Фаренгейтом» (Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2011). Назва роману — це температура, за якої горить папір. Це роман-антиутопія про тоталітарне суспільство, в якому література заборонена, а пожежники повинні спалювати всі книги, разом з будинками тих, у кого їх знайдуть. Власників книжок арештовують та відправляють до психіатричної лікарні. Головний герой замислюється, чи правильний устрій у держави, в якій він живе, і намагається потроху йому протидіяти. Складність в тому, що герой — якраз і є одним з пожежників, який мусить палити книжки та будинки.

Твір Рея Бредбері розкриває гостросоціальну проблематику життя суспільства, що не втрачає своєї актуальності впродовж багатьох років. Центральна тема – роль книги в житті людини і суспільства, без якої щасливе майбутнє людства неможливо.

Створено: 21.04.2022
Переглядів: 884




© 2022 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.