До 145-річчя від дня народження Сергія Єфремова (1876-1939) — вченого, літературознавця, політичного та державного діяча, публіциста

img_3955-1.jpg img_3950-1.jpg

Книжково-ілюстративна виставка, створена у довідково-інформаційному відділі Одеської національної наукової бібліотеки, розповідає про життєвий і творчий шлях видатного історика української літератури, письменника, публіциста, політика Сергія Олександровича Єфремова, чиє життя «було одним суцільним подвигом неустанної праці» в ім’я рідної України.

Енциклопедії, монографії і наукові збірники, представлені на виставці, розповідають про те, як син священика в селі Пальчик, на Київщині, спочатку учився в духовній школі, в семінарїї, а потім, відкинувши думки про служіння Богу, з відзнакою закінчив юридичний факультет Університету св. Володимира в Києві. Тоді ж він став помітною фігурою у суспільно-політичному русі молоді. Через кілька років став помітним і в літературі : почав з белетристики, але скоро закохався у критику і публіцистику і з цього шляху вже нікуди і ніколи не звертав.

Жандарми неодноразово заарештовували його, карали, бо молодий гарячий юнак шукав свої шляхи до найкращого влаштування й устрою життя, кидався від однієї партії до іншої, помилявся, виправляв свої помилки, - і все це робив, не переслідуючи своїх особистих, користолюбних інтересів. У 1917-1919 роках він був одним із значних діячів Центральної ради. Революційні ідеали нового часу, влади робітників та селян його не запалювали.

Але, як науковець-літературознавець, Сергій Олександрович знайшов своє місце в науці. Обраний членом Всеукраїнської Академії наук, а потім її віце-президентом, Єфремов активно продовжував головну справу свого життя  – створення наукових праць, присвячених українській літературі і особливо її  класикам. Безліч монографій було створено ним : «Марко Вовчок» (1907), «Шевченко» (1914), «Співець боротьби і контрастів» (Про Івана Франка) (1913, 1926 рр.), М. Коцюбинський (1922), «Іван Нечуй-Левицький», «Карпенко-Карий» (1924), «Панас Мирний» (1928).

Подією великого значення стала його «Історія українського письменства»(1911), а також  «Антологія української літератури» у трьох томах і епохальні твори «Щоденник» і «Листування» Тараса Шевченка – останнє, що він здійснив.

Із науки Єфремова викреслили у 1929 році. Викреслили разом з усім, що він створив за багато років натхненої праці. Цей рік став останнім в його літературній, публіцистичній, організаційно-науковій діяльності. Все обірвали арешт, суд, вирок : звинуватили у контрреволюційності, у створенні міфічної «Спілки визволення України», яка мала на меті повалення нового і реставрацію старого ладу шляхом збройного повстання. На лаві підсудних разом з Єфремовим опинились 26 науковців, 3 письменника, 2 студенти, один священик, 14 учителів та службовців різних установ.  Це був один із перших ударів по українській інтелігенції, яку в наступних роках спіткав найбільший погром за всю історію України.

За рішенням суду письменника Єфремова було засуджено на 10 років позбавлення волі (тоді найвища міра покарання). Помер він 10 березня 1939 р. в одному з таборів ГУЛАГ’у за три місяці до закінчення строку покарання.

У липні 11 серпня 1989 року Сергія Єфремова разом з усіма засудженими по справі СВУ, реабілітував Пленум Верховного Суду УРСР, бо в його діях не було виявлено складу злочину.

Книжкова виставка, присвячена життєвому і творчому шляху Сергія Олександровича Єфремова, складає 60 книг, 20 журналів.

img_3954-1.jpg img_3959-1.jpg


Найцікавіші з них ті, які належать перу Сергія Олександровича:

  1. Марко Вовчок : літературна характеристика . – Київ : Просвещение, 1907
  2. Коротка історія українського письменства. – Київ : Криниця, 1918
  3. Під обухом. Більшовики в Києві. – Київ : Вік, 1918
  4. Українознавство : покажчик потрібнішої до самоосвіти літератури. – Київ : Всеукраїнський кооперативний видавничий союз, 1920
  5. Карпенко-Карий (Н. К. Тобілевич) : критико-біографічний нарис. – К. : Сорабкоп, 1924
  6. Щоденники. 1923-1929. – Київ : «Газета «Рада»», 1997
  7. Щоденник : про дні минулі (спогади). 1895-1907. – Київ : Темпора, 2011
  8. Personalia : Публіцистика. – Запоріжжя-Херсон : Грінь Д.С., 2016

 

Створено: 07.10.2021
Переглядів: 297




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.