Наскільки реальність вигадана? Де правда, а де омана? Чому кожна людина має свій унікальний світ? Заради чого варто жити? Герой роману Панас Кріпкий, зневірившись у собі, аби не завдавати болю рідним, вирішує піти з життя… Але за мить до самогубства його рятує… воша!.. Невже світ – це павутиння, в якому все впливає на все? Аби повернути сенс життю Панаса, доля занурює його в нетрі неймовірних випробувань. Підсовує друзів і ворогів. Біль – душевний і фізичний – так тісно переплітаються в Панасові, що він перестає відрізняти химери від яви. Час або зникає, або застигає, або перестрибує з минулого в майбутнє. Люди стають чудовиськами, а смерть оживає. Сліпці уміють бачити. Німі – говорити. Відьма годує голубів. Безхатченки знаходять дім. Крах і шанс ходять в обнімку… Хіба може таке бути? Виявляється, що може, коли Бог розуміє, заради чого така веремія закручується…