Жовтневі голоси слова: мова, здоров’я, культура у вітальні “Дивослово”

Кінець жовтня в Одесі все ще тішить сонцем і теплим золотом листя. День починається м’яким світлом, ніби сама осінь оберігає місто від холоду. У читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) прохолодно, але затишно: людська присутність, теплі голоси й спільний інтерес до слова створюють атмосферу, що зігріває більше, ніж  відсутнє поки що опалення. Саме тут 29 жовтня відбулося чергове, 224-те засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово».

Зустріч, за традицією, розпочалася з дайджесту пана В’ячеслава Воронкова, який ознайомив слухачів із важливими датами тижня:

• 27 жовтня – День української писемності і мови;
• 29 жовтня – Всесвітній день боротьби з інсультом;
• 31 жовтня – проголошення ЗУНР;
• 1 листопада – день народження Європейського Союзу;
• 2 листопада – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів.

Саме Всесвітній день боротьби з інсультом став окремою гарячою темою обговорення, адже це дуже поширене ураження головного мозку. Присутні звертали увагу на симптоми, профілактику та важливість своєчасної діагностики. Це питання звучало особливо гостро, адже інсульт — одна з головних причин смертності у світі, і знання елементарних ознак цього захворювання може врятувати людське життя. Учасники ділилися своїми прикладами, порадами, а головне — розумінням того, що здоров’я разом з культурою і мовою є складовою національної свідомості та відповідальності.

До Тижня української мови Тетяна Петрівна приділила значну частину заняття постаті Святослава Караванського — мовознавця, лексикографа, громадського діяча, незламного борця за українську мову.

С. Караванський — автор десятків мовознавчих праць і словників, людина, яка повернула українцям сотні слів, викорінених цензурою. Його книги «Пошук українського слова», «Повернення слова», словники синонімів, антонімів, рим — це робота титанічної наполегливості.

За любов до рідної мови він заплатив свободою: був засуджений і майже 30 років провів у радянських концтаборах, а потім разом з дружиною Ніною Строкатою був примусово депортований до США. Політв’язнем стала і вона, його вірна соратниця, біолог за фахом, засуджена «справедливим радянським судом» 1972 року.

Нині Одеса достойно вшанувала пам'ять цих непересічних особистостей: їхні імена носять вулиці Станіслава Караванського, колишня Жуковського, і Ніни Строкатої, колишня Буніна, — як знак пошани до людей, які зробили більше, ніж багато державних інституцій. Життя Станіслава Караванського — доказ того, що мова має своїх героїв.

Минулий тиждень був насичений багатьма цікавими подіями, і слухачі поділилися враженнями від участі в заході з профілактики онкологічних захворювань, яка відбулася за участю лікарів мамолога, гінеколога і психолога на ТК «Суспільне Одеса». Особлива увага була присвячена темі раку молочної залози — важливій і болючій для багатьох родин. Обговорення торкнулося і статистики, і ранньої діагностики, і необхідності регулярних оглядів. Слово, яке вчить, іноді рятує так само, як медицина.

Окремою темою розмови стали вже традиційні відвідини нашими слухачами театрів міста:

- 24 жовтня – Одеського національного академічного театру опери та балету, де «дивословці» переглянули “Дивертисмент” і Новий балет “Танго полум’я і льоду”.

- 25 жовтня – Одеського академічного театру музичної комедії ім. М. Водяного з виставою, рок-оперою «Ісус Христос — superstar».

Глядачі ділилися своїми відчуттями і роздумами: про режисуру, пластику, музику, акторські рішення. Щемним був перформенс про загибель на війні трьох працівників оперного театру, які поклали своє життя за нашу волю і свободу в цій війні.

Театр вкотре довів, що мистецтво дає людині сили переживати емоції, яких іноді не вистачає в реальному житті.

Окремою подією вже цього тижня став Радіодиктант національної єдності, який усі охочі писали в укритті ОННБ — з повагою до слова і зворушливою солідарністю.  Приємною новиною стало те, що фото учасників диктанту саме з ОННБ було обрано BBC для ілюстрації матеріалу про цю подію.

На тлі суперечок і критики, що виникли навколо диктанту, Тетяна Ананченко нагадала присутнім важливі рядки Ліни Костенко з її поезії «Між іншим»:

…Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими.
У цьому — мудрість і відповідь на всі безплідні дискусії.

Завершальна частина зустрічі була присвячена продовженню читання кіноповісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Особливу увагу слухачі  звернули на епізоди апокаліптичної повені, де автор поєднує драматичне й комічне. У сценах порятунку людей, які святкували Великдень під час повені на Десні, Довженко створює майже кінематографічні картини:

«Десна котилася, як розгніване море» — гіперболізація стихії.

«Човни пролітали між хатами, немов ластівки над водою» — неологічна поетичність руху.

«Свята хоругва плавала як корабель християнського війська» — образність, де трагедія і гумор зливаються в одне.

Десна у Довженка — не просто річка. Це жива стихія, яка має голос, характер і навіть почуття. Саме тому «Зачарована Десна» — не лише спогад, а й філософія життя.

Наша мовно-літературна вітальня «Дивослово» — це місце, де:

✅ мова оживає в живій розмові;
✅ література стає досвідом, а не сторінкою;
✅ знання поєднуються з духовністю;
✅ театр, культура, освіта й турбота про здоров’я звучать поруч;
✅ люди знаходять однодумців і друзів.

Тут не просто читають — тут думають, дискутують, відчувають, тому наша  вітальня “Дивослово” чекає всіх охочих щосереди об 11:00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1).

Тут слово не просто звучить — воно об’єднує, лікує і надихає.

Приходьте за знаннями, сердечним теплом, і людськими щирими почуттями.