Світло, що перемагає темряву: 235-та зустріч «Дивослова»

Cьогодні, 11 лютого, дивословці знову зустрілися в теплій, дружній атмосфері, на Філатова, 1. Ми дуже скучили одне за одним, тому, попри похмуру погоду, невисоку температуру і на вулиці, і в залі бібліотеки, зустріч була по-справжньому радісною й емоційною.

Розпочалося наше 235-те з традиційного дайджесту від п. Геннадія Бражнікова, з якого ми дізналися про головні події тижня. Особливу увагу присутні звернули на 14 лютого, а викладачка Тетяна Петрівна запросила всіх на вже традиційний захід з нагоди Міжнародного дня дарування книг та Дня усіх закоханих «БібліоНіч» в ОННБ», який пройде у цей день під гаслом «Світло в наших серцях».Будемо дарувати книги та ділитися любов’ю!Захід обіцяє багато несподіваного й пізнавального, тому запрошення було сприйняте із зацікавленістю.

Темою сьогоднішньої розмови стала література української діаспори, зокрема, творчість Івана Багряного. Викладачка ознайомила дивословців з основними етапами життєвого і творчого шляху Івана Багряного (Лозов’ягіна), розповіла про його непросту долю, арешти, еміграцію, і відтворення цих особистих перипетій в його художніх полотнах. Особливу увагу зосередила на його памфлеті «Чому я не хочу вертатисьдо СРСР», у якому письменник розкрив не лише особистісні причини неповернення до його колишньої батьківщини, а й дав широкий загальний опис держави як кривавої тоталітарної тюрми, що чинить геноцид, терор, рабську працю, нищить релігію та людську особистість.

Предметна розмова стосувалася роману І. Багряного «Тигролови». Викладачка п. Тетяна звернула увагу слухачів на історичні моменти твору: причини появи українців на Далекому Сході, у т. ч. і як результат «столипінських реформ»; автобіографізм твору; символіку імен (гетьмана Дем’яна Многогрішного, засланого за антимосковську політику царем Олексієм Михайловичем «Тишайшим» до Сибіру, та його нащадка авіатора Григорія Многогрішного, звинуваченого в «українському буржуазному націоналізмі», засудженого до 25 років каторги і теж засланого до Сибіру).

Читали перший розділ роману, звертаючи увагу на метафорику твору: «Потяг-дракон» з «вогненноокою головою» і 60-ма вагонами-трунами(ешелон смерті): як головна метафора радянської тоталітарної системи – залізний монстр, що ковтає людей, везе їх у небуття; два поїзди (Дракони): Ешелони названі «Й. С.» (Йосиф Сталін) та «Ф. Д.» (Фелікс Дзержинський), що прямо вказує на творців репресій.

Викладачка звернула увагу слухачів на жанр (перший в тодішній літературі пригодницький автобіографічний роман) і на композицію твору.

Робота над текстом триватиме й надалі, і слухачі занурюватимуться у стилістику, художні особливості твору, характеристику персонажів, деталі й подробиці, на які так щедрий цей непересічний художній твір.

Ми лише розпочали цей шлях сторінками роману. Попереду – ще більше відкриттів!