Пам’яті Романа Тарасовича Кракалії

31 січня 2026 року на 86-му році життя відійшов у засвіти Роман Тарасович Кракалія — член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України, лауреат літературних премій імені Степана Олійника, імені Івана Франка та Літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських Фундації Українського Вільного Університету.

Роман Кракалія народився 6 вересня 1940 року в Чернівцях, в інтелігентній патріотичній родині. Після закінчення чернівецької загальноосвітньої школи № 12 деякий час був робітником у друкарні, на цегельному заводі та ін. підприємствах. Журналістську діяльність розпочав кореспондентом районної газети «Радянські Карпати» («Зоря Карпат») у гірському селищі Путила на Буковині. Далі була служба в армії, в Азербайджані та Туркменії, робота на Чернівецькому обласному радіо, в газеті «Комсомольське плем’я». Закінчив заочне відділення факультету журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. У 1968—1980 рр. завідував відділом у газеті «Молодий буковинець» (м. Чернівці).

У віці 40 років, в 1980-му, переїхав до Одеси, з якою пов’язав усе своє подальше життя: редактор редакції суспільно-політичної літератури видавництва «Маяк» (1980—1981), редактор редакції літературно-драматичних передач Одеської студії телебачення (1981—1986), кореспондент, завідувач відділу культури та національного відродження газети «Чорноморські новини» (1986—2013). Вийшовши на заслужений відпочинок, до останнього продовжував активно співпрацювати з «Чорноморкою».

Читачі і критика схвально відгукуються про оповідання, нариси, новели та романи письменника — «Причали Анатолія Ротаря» (1986), «Блукаючі острови» (2012), «Невизнані герої» (2012), «Вернись на Золотий Берег» (2016), «Три барви Дунаю, або Чужий серед чужих, не свій серед своїх» (2017), «Автостанція» (2020) та інші. Він друкувався в журналах «Україна», «Дзвін», «Горизонт», «Жовтень» «Літературна Одеса», «Море», у колективних збірниках, а також у періодичній пресі.

У квітні 2024 року Роман Тарасович презентував свою повість «Дніпрова октава» про життя і творчість українського педагога-словесника і композитора-аматора Данила Яковича Крижанівського (1856—1894), автора музичного шедевру «Реве та стогне Дніпр широкий», написаного на Одещині.

Газети зберегли тисячі його текстів — від кореспонденцій та інтерв’ю до роздумів і рецензій, у яких темперамент автора завжди підкріплювався культурою слова, історіософією та точним аналізом доби. Він послідовно осмислював історію як ключ до сучасності. Його публіцистика — це і літопис відродження українськості Одеси, і важливе джерело історичної пам’яті, що утверджувало українську ідентичність міста.

Минулої осені громадськість Одеси вітала знаного журналіста і письменника з його 85-літтям. Роман Кракалія – це не лише література й журналістика, а й приклад активної громадянської позиції та відданості рідному слову!

Його творчий доробок за понад шістдесятилітній період (1961—2022) увійшов до біобібліографічного покажчика «Роман Тарасович Кракалія» із серії «Письменники Одеси», підготовленого фахівцями Одеської національної наукової бібліотеки у 2024 році.

Великого друга й однодумця втратила Одеська національна наукова бібліотека, адже Роман Тарасович впродовж кількох десятиліть плідно співпрацював із книгозбірнею, був своїм у її стінах. Як вдумливий і відповідальний автор, він шукав і знаходив тут матеріали для своїх публікацій у книжках і періодиці. А ще був учасником численних соціокультурних заходів ОННБ. Якщо згадати усі минулі 24 Всеукраїнські виставки-форуми «Українська книга на Одещині», то навряд чи котрась із них обходилася без оригінального як за манерою письма, так і за зовнішністю Романа Кракалії, куди він неодмінно приходив на творчі зустрічі зі своїми читачами чи на спілкування із побратимами по перу. Дуже сумно, що пан Роман, мудрий, шляхетний і елегантний, до нас більше не прийде, але він житиме в нашій пам’яті та у своїх чудових книжках.

Прощання з Романом Тарасовичем Кракалією відбудеться у вівторок, 3 лютого 2026 р., о 12.00 у кафедральному храмі Святого апостола Андрія Первозванного, що на вул. Гімназичній, 22/24 (між Пантелеймонівською і Малою Арнаутською).