Календарно-обрядовий цикл грудня: повернення до витоків і жива тяглість традицій

24 грудня в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) відбулося чергове 232-е засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово», присвячене календарно-обрядовим святам зимового циклу. Увесь змістовний і теплий шлях крізь українські традиції провела слухачів викладач Тетяна Петрівна, яка не лише розповіла про історичні витоки та обрядовий сенс свят, а й зробила важливі акценти на сучасному духовному значенні цих дат. Вона наголосила, що святкування Різдва 25 грудня – це не нововведення, а повернення до історичної норми та духовної справедливості. Адже саме так святкували наші предки до радянського періоду, а перехід Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на новий стиль став знаковим кроком до відновлення історичної пам’яті та єднання з більшістю християнського світу.

Тетяна Петрівна акцентувала, що в новому календарному стилі деякі дати змінилися: нині Свята великомучениця Катерина відзначається 24 листопада, а Святий Андрій – 30 листопада. Однак зміна дати не змінює сутності: ці свята, як і раніше, залишаються символами молодості, дівочої долі, родинних традицій, вечорниць, радості та народної мудрості, що з покоління в покоління передають духовну тяглість нашого народу.

Далі лекторка природно перейшла до головних грудневих свят. Вона розповіла про день Святого Миколая, який тепер відзначається 6 грудня, підкресливши, що цей образ в українській традиції – не просто персонаж, а символ милосердя, доброти, опіки над дітьми і тими, хто потребує турботи. Це свято вчить щедрості серця, взаємопідтримки й відповідальності одне за одного. Особлива увага була приділена Святвечору 24 грудня – часу родинного єднання, молитви, вдячності та духовної зосередженості, коли за столом збирається сім’я, запалюється свічка пам’яті, ставляться кутя, узвар, калачі, а в оселі панують мир, тепло і спільна молитва. Саме Святвечір стає порогом до величного свята Різдва Христового – 25 грудня, яке символізує перемогу світла над темрявою, народження надії та духовне оновлення українського народу.

Зустріч набула особливої душевності завдяки тому, що слухачі «Дивослова» активно долучалися до розмови. Вони ділилися власними спогадами й родинними історіями про Святвечір, Різдво, колядування, домашні вертепи, традиційні страви, дитячі враження та неповторну атмосферу зимових свят у своїх домівках. Їхні розповіді доповнили виступ Тетяни Петрівни живими емоціями, теплом пам’яті та любов’ю до української традиції.

Так зустріч перетворилася не лише на лекцію, а на спільний духовний простір, де традиція оживає в слові, пам’яті, особистих історіях. І прозвучали українські колядки в аматорському виконанні дивословців, хоч і не професіонально, але щиро, від душі!

І головний висновок звучав просто і глибоко: грудневі свята – це не лише календарні дати. Це наша історія, наша культура, наша віра і наша єдність, які сьогодні мають особливу цінність і силу.