Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація». Постреліз

10–11 грудня 2025 року в Одеській національній науковій бібліотеці під егідою Міністерства культури України та у співпраці з Інститутом книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулася щорічна Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Пам’ятки писемності та культури: вивчення, збереження, популяризація».

Захід проходив у змішаному форматі (офлайн та онлайн) і традиційно об’єднав фахівців бібліотечної, архівної та музейної галузей із різних регіонів України навколо актуальної теми – захисту культурної спадщини. Учасниками конференції стали також представники наукових і культурних інституцій Литви, Польщі, Грузії та Казахстану.

З вітальними словами до учасників звернувся представник Міністерства культури України Сергій Сидоров, начальник відділу бібліотечної справи Управління видавничої справи та бібліотечної діяльності,

та генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України Ірина Бірюкова. У своїх виступах вони наголосили на стратегічній ролі бібліотек та інституцій пам’яті у збереженні культурної спадщини в умовах війни.

Пленарне засідання об’єднало доповіді ключових українських та іноземних експертів:

• Галина Ковальчук (НБУВ) – про український вимір програми ЮНЕСКО «Пам’ять світу»;

• Тимур Короткий та Наталія Хендель – про кваліфікацію міжнародних злочинів проти культурної спадщини України;

• Альгірдас Пліопліс (Національна бібліотека Литви) – про литовський досвід консервації та реставрації документів;

• Мацей Шаблевський (Національна бібліотека Польщі) – презентація про унікальні скарби з Палацу Речі Посполитої.

Окремою подією пленарного блоку став фокус-семінар Ігоря Лосієвського (ХДНБ ім. В. Г. Короленка), присвячений актуальності формування та розвитку фондів документних пам’яток у наукових бібліотеках України.

У перший день конференції відбулася презентація документального видання «Україна і Центральні держави у 1918 році: співпраця та протистояння в регіоні Північно-Західного Причорномор’я» (Одеса : Гельветика, 2025), яке ввело у науковий обіг значний масив архівних матеріалів початку ХХ століття українською та німецькою мовами.

Важливою складовою конференції стала й практична частина «Комплексні техніко-технологічні рішення для збереження та оцифрування фондів: досвід Одеської національної наукової бібліотеки». Захід мав практико-орієнтований характер. У приміщеннях профільних відділів бібліотеки учасникам продемонстрували комплекс рішень, запроваджених командою ОННБ у період повномасштабного російського вторгнення в Україну за сприяння Міністерства культури України, вітчизняних і зарубіжних партнерів.

Під час презентації було висвітлено технічні й технологічні можливості бібліотеки у сфері реставрації, знезараження, консервації та зберігання бібліотечних фондів, представлено сучасне обладнання та матеріали, що застосовуються у роботі з унікальними та рідкісними документами. Окрему увагу було приділено засобам оцифрування і техніко-технологічній інфраструктурі, яка забезпечує створення, збереження та удоступнення цифрових копій документальної спадщини.

Презентація стала майданчиком для обміну досвідом, фахових дискусій та обговорення актуальних викликів у сфері збереження культурного надбання в умовах війни. Представлений досвід Одеської національної наукової бібліотеки засвідчив важливість системного підходу та міжнародної співпраці у справі збереження національної документальної пам’яті України.

Секційна програма конференції продемонструвала цілісне бачення сучасних викликів, що постають перед інституціями пам’яті в умовах повномасштабної війни, а також окреслила стратегічні напрями розвитку бібліотечної, архівної і музейної справи в Україні.

Робота першої секції – «Культурна спадщина в умовах війни: виклики, злочини, документування» – зосередилась на найбільш критичних питаннях сьогодення. Учасники аналізували проблеми збереження бібліотечних і архівних фондів у зоні ризику, підходи до документування злочинів проти культурної спадщини і формування колекцій документів війни, роль інституцій пам’яті у фіксації історичного досвіду сучасності. Увагу було приділено міждисциплінарній взаємодії та процесам деколонізації довідково-бібліографічного апарату. Дискусії секції засвідчили нагальну потребу в системній координації зусиль бібліотек, архівів, музеїв, наукових і правозахисних інституцій задля ефективного захисту та осмислення культурної спадщини в умовах війни.

Другий день конференції розпочався засіданням секції «Книжкові колекції та архівні комплекси інституцій пам’яті», у рамках якої були представлені дослідження, присвячені історії формування, атрибуції та наукової інтерпретації книжкових і архівних зібрань. Доповіді охопили широкий тематичний спектр – від аналізу унікальних рукописів і стародруків до вивчення спеціалізованих мовних, тематичних і персональних колекцій. Учасники секції підкреслювали важливість комплексного підходу до репрезентації фондів як складової національної культурної пам’яті.

Вагомою подією став круглий стіл «Розбудова Національної електронної бібліотеки України: виклики та перспективи», під час якого учасники обговорили актуальні питання розвитку цього цифрового ресурсу, зокрема сучасний стан і стратегічні напрями його формування, інтеграцію фондів пам’яток писемності та культурної спадщини в єдиний цифровий простір, стандарти цифровізації, доступу і довготривалого збереження електронних ресурсів, а також можливості міжінституційної співпраці у створенні цифрових колекцій.

Акцент зроблено на протистоянні викликам, зумовленим повномасштабною війною: забезпечення безперервного доступу до знань, оперативне цифрове резервування об’єктів культурної спадщини, зміцнення інформаційної безпеки та збереження національної пам’яті. Круглий стіл став фаховим майданчиком для обміну досвідом і напрацювання спільних підходів до розвитку національної інфраструктури у сфері цифрової культурної та наукової спадщини.

Найбільш масштабною за тематикою стала секція «Книжкова культура і видавничі традиції», де були представлені доповіді з історії приватних та інституційних бібліотек, з розвитку видавничих практик і ролі окремих персоналій у формуванні культурного простору. Значний масив доповідей висвітлював єврейську книжкову і культурну спадщину на теренах України, а також сучасні підходи до музейної й візуальної репрезентації історико-культурних пам’яток. Окремі підсекції зосередили увагу на науковому описі, цифровій візуалізації рукописних і фотодокументальних колекцій, що засвідчило актуальність поєднання традиційних і новітніх методів дослідження.

Загалом секційна робота конференції підтвердила високий рівень наукової рефлексії та практичної зацікавленості фахової спільноти у збереженні, дослідженні та актуалізації культурної спадщини України, а також окреслила ключові напрями подальшої міжінституційної співпраці в умовах сучасних викликів.

Протягом роботи конференції діяла книжково-ілюстративна виставка
«“Золота книга” українського письменного люду: Києво-Печерські патерики з колекції кириличних видань ОННБ», що стала вагомим візуальним доповненням наукової програми.

Стендові доповіді охопили проблеми цифрових бібліотек, архівних ініціатив, діяльності міжнародних організацій, перекладацької спадщини та модернізації архівної справи.

Робота конференції продемонструвала активний науковий діалог, взаємодію між бібліотеками, архівами, музеями та освітніми інституціями, а також важливість об’єднання професійної спільноти з метою збереження пам’яток писемності та культури в умовах багаторічної війни.

Фотозвіт: