Під зорею Ліни Костенко: слово, що не старіє

18 березня в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) відбулося чергове, 239-те заняття мовно-літературної вітальні «Дивослово». Березневе сонце цього дня щедро заливало місто світлом, хоча прохолодний вітер нагадував про мінливість весняної погоди — так само мінливі настрої й глибокі роздуми супроводжували і саму зустріч, що пройшла під символічним девізом «Під зорею Ліни Костенко» та була присвячена видатній українській поетесі Ліна Костенко, яка 19 березня відзначатиме свій 96-й день народження. Її ім’я давно стало синонімом високої поезії, громадянської мужності й внутрішньої свободи: поетеса-шістдесятниця, письменниця, громадська діячка, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, Премії Антоновичів, Премії Петрарки, почесна професорка Києво-Могилянської академії та почесна докторка Львівського національного університету імені Івана Франка, а також кавалерка французького Ордену Почесного легіону — найвищої державної нагороди Франції. Твори Ліни Костенко перекладені багатьма мовами світу і залишаються актуальними для різних поколінь.

Змістовний виступ кандидата історичних наук Сергія Кучеренка відкрив для присутніх цікаві факти з життєвого та творчого шляху поетеси, акцентувавши увагу не лише на її літературному доробку, а й на принциповій громадянській позиції, яка сформувала її як моральний авторитет сучасності. Надалі викладачка Тетяна Петрівна продовжила розповідь, звернувши увагу на маловідомі сторінки життя Ліни Костенко та підкресливши, що навіть у поважному віці вона залишається активною творчою особистістю, чиє слово звучить гостро, сучасно й надзвичайно проникливо.

Особливу атмосферу заходу створило читання поезій: учасники «Дивослова» декламували вірші, наповнюючи їх власними емоціями, переживаннями і роздумами, завдяки чому слово поетеси оживало, торкаючись кожного серця. Заняття стало яскравим підтвердженням того, що справжня поезія не підвладна часу: творчість Ліни Костенко продовжує надихати, формує духовні орієнтири й об’єднує людей навколо вічних цінностей, а «Дивослово» вкотре засвідчило свою важливу місію — плекати любов до українського слова і національної культури.

Сьогодні гостем нашого засідання був студент Одеського національного морського університуту, який спеціалізується на кафедрі журналістики та мовної комунікації, Ростислав Гладіков, якого як майбутнього журналіста зацікавила діяльність нашої вітальні.

Мовно-літературна вітальня «Дивослово», що діє в Одеській національній науковій бібліотеці, відкрита для всіх охочих — незалежно від віку чи рівня підготовки. Тут завжди раді новим відвідувачам, адже «Дивослово» — це не лише про мову й літературу, а передусім про живе спілкування, підтримку і відчуття спільності. Кожна зустріч — це можливість зануритися у світ українського слова, відкрити для себе нові імена й сенси, поділитися власними думками, прочитати улюблені поезії або просто послухати інших у теплій, доброзичливій атмосфері.

Особливої ваги такі зустрічі набувають сьогодні, у непростий для країни час. Попри війну, тривоги і щоденні виклики, «Дивослово» залишається місцем, де люди знаходять душевну рівновагу, відчуття світла й надії. Тут слово лікує, об’єднує і додає сил. Саме в таких просторах народжується внутрішня стійкість — через культуру, через пам’ять, через спільне переживання і віру в майбутнє.

На відвідувачів чекають цікаві лекції та розповіді, знайомство з творчістю видатних українських письменників, обговорення актуальних тем, живі дискусії та щирі розмови. Важливо й те, що кожен може стати активним учасником: висловитися, поділитися власними історіями, спогадами чи творчими спробами.

«Дивослово» — це простір, де слово стає силою, а люди — ближчими одне до одного. І саме тому сюди варто прийти.