У кожного народу, так само, як і у кожної людини є своя власна, неповторна й унікальна вдача, що вирізняє цей народ серед інших народів. Ми не схожі на білорусів, поляків чи росіян, хоча й живемо, начебто й по-сусідству – мало що не в одному домі. То чому так діється? Коли мова йде про вдачу окремої людини, відповісти на таке запитання простіше: бо такою вона народилась, бо так цю людину виховали батьки, та так, зрештою зійшлись зірки в момент її народження. А коли нам святкувати народини свого народу? Не держави, а саме народу? Чи можемо ми сказати, що до такої-то дати українців не було, а після цієї дати вони з’явились? От про те, звідки взялись українці на цій землі і ким вони були до того, як стати українцями, ми й поговоримо під час наших спільних подорожей у минуле. Бо, як сказав колись сковорода, - ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.