Український фольклор (більше знаний як народне мистецтво) є своєрідним культурним явищем. Він зберігає у собі фактор того кантівського імперативу, яким є «зоряне небо над головою» і духовно-моральні критерії сприйняття життєвих реалій.

У даній книзі автор, аналізуючи історичні тенденції розвитку української культури, твори традиційного фольклору – колядки, казки, обрядові пісні, селянські ляльки, народні іграшки, «базарні» килимки, картини і філософські концепції Катерини Білокур, Марії Приймаченко, «наївних» художників Анастасії Рак, Івана Лисенка, Якова Бацуци – робить спроби пізнати певні внутрішні закономірності й зовнішні форми того феномену, яким є український фольклор.

У книзі також йдеться про архетипи, фольклорні й постміфологічні рудименти, які живлять творчість Казимира Мапевича, Тіберія Сільваші, Олега Голосія, Олександра Саєнка, Івана Матіяша, Едуарда Гузенка.

Книга може стати в пригоді усім, хто не байдужий до української культури, її давніх витоків і дальшого розвитку; вона може бути корисною для викладачів творчих і гуманітарного профілю вищих навчальних закладів, аспірантів, студентів, широкого кола читачів.