Входження в 1569 р. українських воєводств (Київського, Волинського і Брацлавського) до складу Польської Корони визначила переведення центрального діловодства, яке стосувалося цих воєводств, до юрисдикції коронних канцлера й підканцлера. Мовні й правові відмінності (руська мова та Волинський статут) оформлення документів щодо інкорпорованих воєводств призвели до виникнення нової серії книг метрики, що в перспективі отримає назву «Руської (Волинської) метрики». Першою книгою з цієї серії є публікований том, започаткований невдовзі після укладення Люблінської унії й завершений у перший рік правління короля Генрика Валезія (1574). У ньому вміщені офіційні копії виданих канцелярією документів щодо Волині, Київщини та Східного Поділля. До книги увійшли як видані канцелярією від імені короля документи (привілеї на уряди, маєткові данини, їх підтвердження), так і приватні (угоди, тестаменти), вписування яких до метрики мало ефект публічного засвідчення. Документи книги мають важливе значення для історії церковного землеволодіння та функціонування монастирів, генеалогії, карʼєрного зростання та матеріального забезпечення вищих верств тогочасного українського суспільства, насамперед князів і шляхти, їх економічної діяльності, взаємовідносин з козаками і євреями. Для науковців, дослідників родоводів, краєзнавців, усіх, хто цікавиться історією України.