Ключові проблеми націо- та державотворення розкриваються в концепції хронотопу українського «довгого двадцятого століття», що є гібридною проекцією «довгого дев’ятнадцятого століття». Суттєвою рисою цього етапу в історії України та українців є реалізація намірів соціально-економічної, етнокультурної та політичної емансипації: фактично завершення Української революції, що розпочалася в контексті Першої світової війни та знищення колоніальна система. Третя книга розповідає про суперечності пострадянського транзиту. Три модерні революції, розбудова «олігархічних республік», суб’єктивізація України у світі через самоусвідомлення європейського вибору є видимими проявами завершального етапу столітньої української революції та антиколоніальної визвольної війни. Сутнісні трансформації українського проекту осмислюються в широкій оптиці посттоталітарного транзиту, успішне завершення якого нині визначає національна ідея України. Для широкої аудиторії.