Війна чорним лиховісним птахом увірвалася в мирне життя, понівечила його, покалічила, зруйнувала долі, смертоносно нависла над Україною. Серце кровоточить раною від скорботи, а душа сповнена туги за рідну землю.

На межі болю, горя, смерті опинилися українці. Війна розділила життя навпіл: мирне існування, а в ньому – побачення, кохання, квітування садів – світлий бік людського буття; інший – сповнений горя, сліз, втрат. І неймовірний біль за скалічену долю українського народу.

Саме ця думка закладена у збірці поетеси Ірини Небеленчук.