Це перша збірка поезій Вікторії Сливки. Вона складається з трьох розділів – «Самотність», «Свобода», «Спасибі». Тут ясно проглядається сходження її творчості до духовності, через терня, страждання, роздуми, загартування. Багато віршів лягло на акорди. Авторка навмисно уникла нав’язати свою мелодику віршам, може хтось чує це по – своєму. Тому ні ноти ні тональності в збірку не вставлені. Ілюстрації до книжки виконала її рідна сестра – Мар’яна Сливка. Вийшов гарний творчий тандем двох особистостей, які доповнили і підкреслили одна одну.