До 154-річчя Лесі Українки (1871–1913). Книжкова виставка «Море, море! Без краю просторе, руху повне і разом спокою…»: Леся Українка і Одеса.

25 лютого 2025 р. виповнюється 154 роки від дня народження всесвітньовідомої української поетеси, письменниці, перекладачки, громадської та культурної діячки Лесі Українки (1871 – 1913). Її твори – це голос нескореного духу, який лунає крізь час, не втрачаючи ні глибини, ні актуальності,  ні сили та милозвучності. Її життя – це приклад мужності та гідності, жертовності та відданості. Геніальна літераторка, непересічна дослідниця, унікальна людина. Ця тендітна жінка стала символом жінки-Українки, яка, долаючи всі випробування долі, залишилася незламною та  сповненої рішучості. Слово Лесі Українки – це не тільки зброя, що бореться за правду та справедливість, це наша історія і сьогодення, це сповнене переможної любові  життя.

Як влучно визначає літературознавець і культуролог Тамара Гундорова: «попри тотальну присутність Лесі Українки у нашому просторі, вона ніколи не перетворювалася на застиглу сакралізовану фігуру. Лесине життя, хвороби, любовні романи і, звісно, тексти, досліджують і вивчають, перепрочитують та інтерпретують… Леся близька нам, як старша талановита сестра, та й саме поняття сестринства у літературі для багатьох пов’язане з іменем Лесі Українки».

Тому невипадково, що 25 лютого пропонується відзначати як День української жінки. Ця ініціатива спрямована на вшанування українських жінок та їхнього внеску в історію та культуру країни. Адже вони завжди відігравали вагому роль у державотворенні, боротьбі за свободу та національну ідентичність.

В Одеській національній науковій бібліотеці з нагоди 154-ї річниці від дня народження Лесі Українки, у рамках проєкту «Лесиними стежками», до уваги користувачів представлено книжкову виставку «Море, море! Без краю просторе, руху повне і разом спокою…»: Леся Українка і Одеса».

Експозиція має на меті не тільки розкрити-нагадати життєві стежки Лесі Українки, пов’язані з Одесою, а й відкрити заново цікаві сторінки історії міста. На виставці широко представлено творчий спадок  видатної поетеси і письменниці.

Це, передусім, розкішний 14-томник – вагомий проєкт Українського інституту книги - повне нецензуроване академічне  зібрання творів Лесі Українки, що було підготовлено і видано з нагоди її 150-річного ювілею.  До академічного зібрання увійшли всі знайдені на сьогодні тексти письменниці; відновлено фрагменти й матеріали, вилучені цензурою в різні часи у попередніх виданнях; додано розлогі текстологічні, історико-літературні та реальні коментарі.

Не менш вражаюче видання – «Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура» (Київ,2013), що розкриває перед читачем духовне середовище й культурну атмосферу маєтків родини Драгоманових-Косачів як осередків української традиції та аристократичної культури кінця ХІХ- початку ХХ ст. Як зазначає  авторка – літературознавиця, художниця, дослідниця біографії Лесі Українки Тамара Скрипка: «Перш за все, дослідження є спробою «візуальної монографії», у якій подано понад півтисячі унікальних фотографій, уведено в обіг нові джерела, показано перспективи дослідження культури за родовими гніздами…Рідкісна іконографія – важливий фактор для розширення джерелознавчої бази, тому її покладено в основу книжки як одне з найважливіших джерел відтворення культурного аспекту життя родини».

У книжці використано друковані та рукописні мемуари, епістолярій власників садиб, членів їхньої родини та оточення.

Ґрунтовним є і перший том двотомника Тамари Скрипки «Спогади про Лесю Українку» (Київ, 2017), який містить мемуари її матері Ольги Косач (Олена Пчілка), сестер Ольги Косач-Кривинюк, Ізидори Косач-Борисової, Оксани Косач-Шимановської, чоловіка Климента Квітки та інших. У виданні  оприлюднені маловідомі або друковані уперше у повному обсязі спогади про Лесю Українку.

У книжках «Східні стежки Лесі Українки» (Луцьк, 2008) і «Леся Українка та її «Стародавня історія східних народів». Історія створення і побутування» (Одеса, 2021) знана сходознавиця Олена Огнєва досліджує твори Лесі Українки на «східні сюжети», зокрема, її переспіви Рігведи та давньоєгипетських ліричних пісень, а також розповідає про складну й копітку роботу письменниці над «Стародавньою історією східних народів».

Основна частина виставки представляє видання за темою «Леся Українка і Одеса». Це, передусім, збірка поезій «Подорож до моря» (Одеса, 2018), яке ілюстроване художницею Ларисою Дем’янишиною. У творчому доробку мисткині чимало робіт, присвячених Лесі Українці.

Особливої уваги  заслуговують розвідки літературознавця і письменника Григорія Зленка: нарис «Подорож до моря» у збірці «Книга пам’яті» (1971) та есе-дослідження «Схиляючись над Біблією у Шабо» у збірці «Пошук для прийдешнього»(2004), де наводяться цікаві факти й маловідомі документи про перебування Лесі Українки в Одесі  і Шабо, про її тамтешнє оточення, спілкування, приятелів, враження. Григорій Зленко є також укладачем бібліографічного покажчика «Леся Українка в Одесі», який підготовлений в ОННБ у 1973 р.

Краєзнавчим нарисом «Одеськими стежками Лесі Українка» починається збірка відомої дослідниці, мовознавиці  і культуролога Тетяни Ананченко «України часточка в мені» (Одеса, 2007).Тут відтворено і ту славетну одеську атмосферу, і той неповторний колорит, який справив неабияке враження на шляхетну (хоч і юну) гостю нашого міста.«Лесю вразило  це місто – гамірне, багатолюдне, із своїм швидким ритмом життя, своєрідною південною екзотикою. Вражали люди, яких бачила: статечні слов’яни, зі своєрідною мовою, не схожою до тієї, яку знала Леся, педантичні німці, галасливі і темпераментні південні люди – чи то греки, чи євреї, чи італійці, чи молдавани…».

Загалом, тема «Леся Українка і Одеса» надихає на різноманітні креативні проєкти, один з яких втілений у туристичному путівнику «Леся Українка: Одеса. Білгород-Дністровський. Шабо» (2016. Серія:Туристично-культурологічний проєкт «Шляхами Одещини», започаткований Одеським обласним центром української культури).

У 2016 році Одеська національна наукова бібліотека започаткувала проєкт «Лесиним стежками», який мав на меті розкриття багатогранної спадщини Лесі Українки, що міститься у фонді ОННБ, крізь призму творчості молодих і знаних науковців, краєзнавців, літераторів і митців. У різні роки відбулися читання, мистецькі виставки, літературні вітальні й вечори, творчі зустрічі, презентації книжкових виставок, присвячених Лесі Українці.

У 2015 році  в ОННБ підготовлено новий бібліографічний покажчик «Леся Українка в Одесі» (література за 1980- 2014 рр., укладач – Тетяна Йовенко).

Та не тільки у ювілейні роки бібліотека пропонує відвідувачам цікаві та пізнавальні заходи, що з різних аспектів розкривають творчість Лесі Українки: презентації та обговорення нових видань з лесезнавства, що надходять до фонду ОННБ; тематичні засідання мовно-літературного клубу «Дивослово»; перегляди фрагментів театральних вистав і композицій, що розігруються у бібліотечних локаціях. Лесине слово повсякчас надихає митців і бібліотекарів для створення різноманітних книжкових виставок-інсталяцій та інш.

І зараз, коли до ювілею – 155-річчя від дня народження Лесі Українки – лишається рік, фахівці бібліотеки запрошують ознайомитися з цією експозицією та брати активну участь в інших заходах на її честь.

Наразі у фонді ОННБ до вашої уваги різноманітні видання, що висвітлюють різноманітні аспекти життя і діяльності Лесі Українки: довідково-бібліографічні, наукові та науково-популярні, які відображають багату творчу спадщину видатної поетеси і письменниці, окремий розділ складають сучасні розвідки вітчизняних дослідників.