Секція «Культура та ідентичність»

Модератор заходу Петрова Наталія Олександрівнакандидат історичних наук, заступник декана з наукової роботи, доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, старший науковий співробітник відділу дослідження соціодемографічних і правових аспектів Голодомору-геноциду філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду.

 

До учасників секції звернулась Бірюкова Ірина Олександрівна генеральний директор Одеської національної наукової бібліотеки, заслужений працівник культури України:

  Вітаю всіх учасників секції «Культура та ідентичність»! Я переконана, що такі заходи, як нинішня конференція, дають відчуття єдності і підтримки від представників різних культурних, наукових установ з різних куточків України та зарубіжжя. Це вагомий внесок до величезної низки заходів, присвячених 30-річчю незалежності України. Конференція відбувається в рамках Хакатону національної єдності до 30-річчя незалежності України. Продовжується пошук відповідей на питання про місце та роль культурних, національних установ у справі розбудови державності, у збереженні та популяризації культурної спадщини нашої держави.

 

На секції з доповідями виступили:

 

«Одеські етнографічні читання: етнокультурні процеси, збереження і популяризація культурної спадщини та української ідентичності на сторінках серіального видання 2010–2019 рр.)»

Петрова Наталія Олександрівна - кандидат історичних наук, заступник декана з наукової роботи,доцент кафедри археології та етнології України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, старший науковий співробітник відділу дослідження соціодемографічних
та правових аспектів Голодомору-геноциду філіалу «Інститут дослідження Голодомору» Національного музею Голодомору-геноциду:

 – Серія збірок наукових праць стала результатом проведення науково-практичних конференцій за останні 10 років. Ідея проведення таких заходів зародилася в середовищі україністів кафедри археології та етнології України Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Серія монотематичних, але й міждисциплінарних конференцій об’єднала не тільки етнологів та істориків, але й фахівців з різних галузей. Наразі презентуємо видання: «Весільна обрядовість у часі і просторі», «Одеські етнографічні читання», «Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу», «Традиційна культура діаспори», «Локальна та регіональна специфіка традиційної культури», «Одеські етнографічні читання. Етнокультура порубіжжя: локально-територіальні особливості», «Кодима: історія і культура порубіжжя східної і західної цивілізацій», «Міграції в історії і етнічних процесах України», «Українське пограниччя: варіативність традиційної культури», «Фронтир в етнокультурному контексті».

 

«Українська школа в Австралії: досвід збереження мови і української ідентичності» Девіс Тетяна Василівна вчителька української школи в Сіднеї:

Центральна українська школа імені княгині Ольги у Сіднеї – одна з найстаріших українських шкіл в Австралії, вона була заснована у 1949 році. Учні школи – це друге і третє покоління народжених в Австралії, діти новоприбулих українців, а також діти зі змішаних родин. Свою місію педагоги школи вбачають у вихованні дітей в українських традиціях, збереженні мови, розвитку творчих здібностей, забезпеченні зв’язку поколінь. Школа в діаспорі виконує функції не тільки навчального закладу, але і соціального клубу. Велику популярність серед учнів має святкування релігійних і народних свят.

 

«Формування бібліотеки для української громади в Мілані»

Луць Ірина Ярославівна голова культурної асоціації «Україна Плюс Мілан»:

Спільнота, яку я очолюю, почала свою роботу два роки тому. Саме після 2014 року з’явилася потреба створювати український культурний продукт на противагу російській пропаганді. Діяльність асоціації дає змогу українцям розвиватись, а італійцям отримувати правдиву інформацію. Пріоритетні напрями роботи – створення української бібліотеки, популяризація українського народного танцю.

 

«Релігійні свята переміщених осіб та біженців з України у Західній Німеччині як засіб збереження української ідентичності (друга половина 1940 рр.)»

Подобєд Олена Андріївна доктор історичних наук, доцент Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова:

Хочу нагадати усім, що протягом ХХ ст. українці змушені були з політичних та економічних причин залишати свої домівки і шукати кращої долі. Значна частина українців опинилася у Західній Німеччині, переважно інтелігенція. Проводилась надзвичайно важлива культурно-освітня робота, відкривались дитячі садочки та школи за власний кошт. Популярними були святкування релігійних свят, таких як Різдво, Великдень. Українці вірили, що прийде час і вони зможуть повернутися на вільну та незалежну Батьківщину.

 

«Слід Лесі Українки в Грузії» та презентація документального фільму «Леся Українка: Я буду вічно жити!» (до 150-річчя від дня народження поетеси) Марджанішвілі Валентина Василівна голова Союзу журналістів «Будинок грузинсько-української преси та книги»:

Безмежна любов до своєї Батьківщини яскравим полум’ям горіла в серці Лесі Українки. На жаль, стан здоров’я поетеси змушував її часто перебувати на лікуванні в інших країнах, зокрема в Грузії. Звідси Леся Українка писала листи сестрам, матері, друзям. Тут була написана «Лісова пісня». Поетеса вважала грузинську націю близьку нам, українцям. І сьогодні ми повинні віддати належне грузинській спільноті, що ініціювала встановлення пам’ятника поетесі, відновлення музею, присвяченого великій доньці українського народу. Є надія, що цей музейний простір стане центром українсько-грузинських національних і культурних відносин.

 

«Нематеріальна культурна спадщина як основа сталого розвитку, запорука соціальної злагоди і миру»

Вітос Валентина Гнатівна директор Одеського обласного центру української культури, національний експерт з питань НКС України:

До проєкту «Дерево життя Одещини», який презентує наш центр, можуть долучитися мешканці та гості нашого міста. Дорога до здобуття Україною незалежності була довгою та складною, але в нашій історії є речі, які об’єднують покоління, це нематеріальна культурна спадщина (НКС) жива культура, яка є запорукою соціальної злагоди і важливим чинником в економічному розвитку громади. Лише останнім часом на Одещині визначено понад 70 елементів НКС. Цього року 5 елементів подано до внесення в національний список НКС. Розвиток нематеріальної культурної спадщини дає можливість створювати робочі місця, навчати молодь народним ремеслам. Жива народна спадщина сприяє консолідації нашого суспільства. Жива традиція жива культура – живий світ!

 

«Фольклорно-етнографічна складова архіву Михайла Комарова»

Яцун Надія Олексіївна головний бібліограф Одеської національної наукової бібліотеки:

- У фондах відділу рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки окреме місце посідають унікальні рукописні та книжкові колекції – іменні й тематичні. Зокрема, чільне місце належить архіву Михайла Федоровича Комарова (1844–1913) відомого бібліографа, літературознавця, етнографа, лексикографа, а також видавця і громадського діяча. Його спадщина складається з двох частин – рукописного архіву та книжкової колекції. Прислів'я і приказки, загадки і замовляння, народні пісні, записані збирачами та дослідниками української народної творчості, які зберіг і примножив Михайло Комаров, – видатний набуток не лише української, а й загальнослов’янської фольклористики. Це – відображення української народної творчості в її жанровій різноманітності, у численних зразках (в архіві Комарова їх представлено близько 3000) і на широкій території – у Таврії, Галичині, на Поділлі й Слобожанщині.

Зібраний Комаровим масив етнографічного матеріалу є цінним першоджерелом для вивчення фольклорного процесу кінця ХІХ – початку ХХ ст. Ці матеріали стануть цінною науковою знахідкою дослідницьких спостережень та доповнять фонд регіональних досліджень українського фольклору. І головне, що сукупність таких опрацювань стане достовірною основою для ґрунтовних наукових осмислень цілісності фольклорної культури українського народу як одного з основних його етновизначальних чинників.

 

«Патріотичне виховання у просвітницькій діяльності Українського клубу Одеси» Навроцька Тетяна Володимирівна заступник голови Українського клубу Одеси:

За 10 років своєї діяльності Український клуб Одеси став осередком культури й творчості, простором для митців і освітян. У нас проводяться зустрічі з поетами, прозаїками, громадськими діячами. Наші колективи хорового співу беруть участь у традиційних святах. Українська Одеса набирає обертів!

 

«Одеські греки: до питання про роль національних меншин у розвитку українського суспільства та багатоетнічну парадигму висвітлення історії»

Уварова Олена Олександрівна кандидат історичних наук, доцент кафедри суспільних наук Одеського національного медичного університету:

Наш університет спільно з Грецьким фондом культури розробляє науковий проєкт, покликаний вивчати історію перебування на посаді міського голови Одеси греками за походженням: А. Кесоглу, І. Дестуні, Д. Інглезі, Г. Маразлі. Ці видатні діячі зробили вагомий внесок у розвиток міського самоврядування, а отже і в розбудову нашої державності. Стрижнем української історії має бути український етнос, але водночас поряд існують інші спільноти. Багатоетнічна парадигма викладання історії, освітній процес, грецька громада як об’єкт дослідження можуть збагатити українську історію та культуру.

 

«Традиційна вишивка у побуті Опілля першої половини ХХ ст. у фондах національного заповідника “Давній Галич”»

Бацвін Маріанна Ярополківна кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Давній Галич»:

Наші науковці провели етнографічну експедицію у Верховинському районі Івано-Франківської області в історико-етнографічному районі «Гуцульщина». Мета цього дослідження полягає у висвітленні характерних рис і особливостей традиційної господарської, матеріальної та духовної культури Гуцульщини у ХХ ст. Основним завданням було дослідити вплив інноваційних і технологічних змін на господарський та матеріальний устрій краю, охарактеризувати духовну культуру Гуцульщини крізь призму звичаїв, обрядів і традицій.

 

Створено: 06.09.2021
Переглядів: 203




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.