Серед обдарованих одеських митців, які впродовж життя залишилися вірними своєму покликанню – ім’я скульптора Арнольда Йосиповича Гріншпунга (1884-1969).
У лютому місяці минуло 133 роки від дня його народження. Це ім’я, фактично, забуте, а в поле мого зору воно потрапило у зв’язку з дослідженням життя і творчості скульптора Бориса Едуардса.
Цьогоріч виповнюється 165 років від дня народження видатного художника, педагога, громадського діяча К.К. Костанді (1952-1921) – культової фігури для мистецької Одеси. Цій даті присвячена чергова виставка членів Одеської обласної організації НСХУ, яка відкрилася в Одеській філії Грецького фонду культури (ОФ ГФК). Вона є частиною відкритого проекту «Маловідомий Костанді — його учні й послідовники».
12 лютого сповнилося 93 роки, як не стало видатного українського скульптора Бориса Вільямовича Едуардса (1860 — 1924). Хотів би звернути увагу на деякі особливості його біографії й творчості, яким більшість авторів не надають належного значення, тим самим збіднюючи психологічний портрет митця. Про ірландські корені Едуардса по батьківській лінії написано немало. Значно менше згадують про його українське коріння та українську складову творчості.
Під час минулорічної Першої всеукраїнської і міжнародної виставки «Море акварелі» широкому загалу стало відоме ім’я Івана Сільвестровича-Давойни – архітектора, художника, який зробив помітний внесок у розвиток одеської акварельної школи у післявоєнний період. Ця акція дала поштовх до організації його персональної виставки, яка відкрилася 13 лютого у Виставковій залі Одеської обласної організації НСХУ.
В історії Одеси у минулому було немало масштабних проектів, які реалізовувалися на хвилі науково-технічного прогресу, інтегруючи місто у європейський контекст. Про один із них – Виставку домашнього устрою 1895 року розповідає постійно діюча експозиція в галереї «Жовті велетні» (вул. Софіївська, 5а) під назвою «Декоративні розписи на Виставці домашнього устрою 1895 року».
На перехресті різних культур Одеса, її митці всотують різноманітні напрямки і стилі, занурюються у різні епохи, і на основі пізнаного створюють щось своє нове, неповторне. На ці умовиводи наводить ретроспективна виставка «Сімейний портрет», що презентована в Одеському художньому музеї. На ній представлені твори Віри Кулігіної (1936-2014) і її доньки Тетяни Гончаренко (1957-2014).
Рік, що минає збагатив культурне життя Одеси ще однією яскравою подією, на цей раз виставкою батика під багатозначною назвою «Далеке близько». Експозицію, яка розгорнута в Музеї західного і східного мистецтва, формують твори Анжели Голодецької і Людмили Богайчук. У цьому виді мистецтва вони, без сумніву, є провідними майстрами в нашому місті зі своїм виразним творчим обличчям.
Категорії Виставки Одеси Наш Вернісаж |
Енциклопедія Видання Архів |